21 червня 2019 року Справа № 160/4027/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії з 90% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення, а також зобов'язати Пенсійний орган з 01.01.2018 року перерахувати і виплачувати пенсію у розмірі 90% грошового забезпечення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2019 року відкрито провадження у справі і призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідач у встановлений судом строк надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість.
Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугою років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Позивачу призначена пенсія за вислугу років відповідно до п. “а” ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, у редакції, що діяла на час призначення пенсії, у розмірі 90 % відповідних сум грошового забезпечення.
При перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року, відповідачем застосовано приписи ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, у редакції яка діє на час проведення перерахунку пенсії, та розмір пенсії обмежено 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Натомість позивач вважає, що при перерахунку його пенсії має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, у зв'язку з чим і звернувся до суду з цим позовом.
При вирішенні спору суд виходить з того, що пенсію за вислугу років позивачу призначено відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон № 2262-ХІІ) у розмірі 90% грошового забезпечення.
Відповідно до ст.13 Закону №2262-ХІІ, в редакції, діючій на час призначення позивачу пенсії, було передбачено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення.
У подальшому, Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” № 3668-VI від 08.07.2011 року, який набрав чинності 01.10.2011 року, до ст.13 Закону № 2262-XII внесено зміни, відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” №1166-VII від 27.03.2014 року, який набрав чинності 01.04.2014 року, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 13 Закону №2262-XII, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Саме в такій, зміненій редакції положення Закону №2262-XII були застосовані відповідачем при визначенні розміру пенсії позивача при проведенні перерахунку.
Проте суд вважає такі дії Пенсійного органу протиправними, оскільки внесені Законом №1166-VII зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
Тобто, при перерахунку пенсії застосуванню підлягає норма закону у редакції, яка була чинною на час призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 8 липня 2015 року у справі №732/48/15 та Верховним Судом у постановах від 31 січня 2018 року у справі № 523/4930/15-а та від 27 лютого 2018 року у справі №642/3284/17.
За таких обставин, суд доходить висновку про протиправність дій відповідача щодо зменшення при перерахунку пенсії позивача, її розміру з 90% грошового забезпечення до 70%.
Аргументи відповідача про те, що під час перерахунку пенсії підлягають застосування саме положення Закону, які є чинними на час такого перерахунку, суд вважає безпідставними, оскільки встановлення відповідачем граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70 % від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
Крім того, слід зазначити, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо /рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій/.
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Таким чином, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.01.2018 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно із ч.4 ст.63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” №2262-ХІІ від 09.04.1992, постанови Кабінету Міністрів України “Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” від 21.02.2018 №103, виходячи із розміру 90% відповідних сум грошового забезпечення.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у розмірі 768,40 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні з 01.01.2018 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно із ч.4 ст.63 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно із ч.4 ст.63 Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, виходячи із розміру 90% відповідних сум грошового забезпечення.
Присудити на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень, 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Н.Перемоги, 26, 49094).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.Є. Букіна