01 липня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1609/19
Волинський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась із позовом до Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі - Камінь-Каширське ОУПФ України, Управління) про визнання протиправними дій щодо відмови проведення перерахунку пенсії з урахуванням стажу державної служби по день звільнення - 31 березня 2015 року, згідно із статтею 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції закону, який діяв на момент призначення пенсії) у розмірі 84% сум заробітної плати на день звільнення, визначеної згідно із постановою Кабінету Міністрів України № 865 від 31 травня 2000 року, починаючи з 02 квітня 2019 року; зобов'язання з 01 квітня 2019 року здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням стажу державної служби до дня звільнення по 31 березня 2015 року на посаді провідного спеціаліста з питань кадрової роботи та держслужби, згідно із статтями 37, 37-1 Закону України "Про державну службу" (у редакції закону, що діяв на момент призначення пенсії) у розмірі 84% від суми заробітної плати на дату звільнення, згідно із довідкою № 4/17-19/В-11 від 22 березня 2019 року, виданої Державною установою "Маневицька виправна колонія (№42)" та з урахуванням інших виплат, згідно із довідкою № 4/16-19/В-10 від 21 березня 2019 року, з яких були сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11 січня 2009 року ОСОБА_1 була призначена пенсія з урахуванням зниження пенсійного віку, передбаченого статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Із 16 червня 2010 року позивача переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" (в редакції чинній на момент призначення пенсії) у розмірі 80% сум заробітної плати та вона продовжувала працювати на державній службі до 31 березня 2015 року.
ОСОБА_1 02 квітня 2019 року звернулася до Камінь-Каширського ОУПФ України із заявою про проведення з 02 квітня 2019 року перерахунку пенсії з урахуванням стажу державної служби на день звільнення по 31 березня 2015 року у розмірі 84% від суми заробітної плати на день звільнення відповідно до Закону України "Про державну службу" (в редакції чинній на час призначення пенсії). Однак, листом № 364/В-01 від 17 квітня 2019 року Управління повідомило позивача про те, що оскільки відповідно до Закону України "Про державну службу" пенсії не призначаються та не перераховуються, а отже вона не має права на перерахунок пенсії з уврахування відпрацьованого періоду з 16 червня 2010 року по 31 березня 2015 року.
Рішення Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивач уважає протиправним, оскільки право на такий перерахунок визначене частиною п'ятою статті 37, статтею 37-1 Закону України «Про державну службу» - на один відсоток заробітку за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі, але не більше 90 відсотків заробітної плати; у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Також звертає увагу, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Керуючись наведеним, ОСОБА_1 уважає відмову відповідача у проведенні перерахунку їй пенсії з урахуванням інших виплат (на підставі довідки №4/16-19/В-11 від 21 березня 2019 року), з яких були сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, протиправною та просить зобов'язати відповідача здійснити відповідний перерахунок.
У відзиві на позов № 7022/06-39 від 18 червня 2019 року, який надійшов до суду 24 червня 2019 року (арк. спр. 44-49) відповідач його вимог не визнав, посилаючись на те, що 16 червня 2010 року позивачку переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Пенсія ОСОБА_1 була обчислена з урахуванням посадового окладу, доплати за ранг, надбавки за вислугу років, доплати, передбаченої статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний, захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та сум премій, за 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за призначення пенсії на підставі довідок про розмір виплат, які включаються у заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", виходячи із 80 відсотків суми заробітної плати. При цьому вказує, що допомога на оздоровлення та індексація не входить до складових заробітної плати державних службовців.
Відповідач також зазначає, що на підставі Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (набрав чинності з 01 січня 2015 року), внесено зміни до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» та визначено, що умови та порядок перерахунку пенсії, призначеної державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України. На виконання вказаної статті прийнята постанова від 31 травня 2000 року № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірі заробітку для обчислення пенсій". Проте, постановою Кабінету Міністрів від 09 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" виключений пункт постанови № 864, яким встановлювався порядок перерахунку пенсій, призначених на підставі Закону України "Про державну службу". Таким чином, починаючи з 01 січня 2015 року законодавець не пов'язує виникнення права на перерахунок пенсії, призначеної відповідно до Закону № 3723 із зростанням заробітної плати працюючих державних службовців.
Окрім того, ОСОБА_1 до заяви про перерахунок пенсії додала довідки від 21 і 22 березня 2019 року, форма яких не відповідає формі довідок, затверджених Постановою правління Пенсійного фонду України № 1-3 від 17 січня 2017 року. Сама ж заява про перерахунок пенсії подана у відповідності до Закону України «Про звернення громадян», та не може уважатись заявою про призначення пенсії відповідної форми, як цього вимагає Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 22 листопада 2005 року.
Керуючись наведеним, відповідач просив у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07 червня 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) без повідомлення учасників справи (арк. спр. 1). Ухвалою суду від 27 червня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі (арк. спр. 64).
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 11 січня 2009 року перебуває на обліку в Управлінні у зв'язку із призначенням їй пенсії за віком на підставі статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 16 червня 2010 року позивачку переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року.
Після призначення ОСОБА_1 пенсії на підставі Закону України «Про державну службу», вона продовжувала працювати на посадах державної служби: спеціаліста з кадрових питань та державної служби - до 31 серпня 2011 року; із 01 вересня 2011 року призначена на посаду провідного спеціаліста; із 09 липня 2012 року переведена на посаду провідного спеціалісті з питань кадрової роботи та державної служби сектору; з 01 жовтня 2014 року призначена на посаду провідного спеціаліста з питань кадрової роботи та державної служби відділу; 31 березня 2015 року звільнена з посади провідного спеціаліста за статтею 37 Закону України «Про державну службу», статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». При цьому, загальний страховий стаж роботи становить 31 рік 1 місяць 15 днів (арк. спр. 12-15).
Отже, як установлено, ОСОБА_1 із 16 червня 2010 року переведена на пенсію на підставі Закону України «Про державну службу», яка обраховувалась за наявності загального страхового стажу роботи 31 рік 1 місяць 15 днів, у тому числі 10 років 2 дні стажу державної служби; обчислена із урахуванням посадового окладу, доплати за ранг, надбавки за вислугу років, доплати, передбаченої статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та сум премій за 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за призначенням пенсії, виходячи із 80 % суми заробітної плати.
На день звільнення у зв'язку із виходом на пенсію стаж державної служби ОСОБА_1 становив повних 14 років.
03 квітня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Управління із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії, зарахувавши до стажу державної служби період роботи з 16 червня 2010 року по 31 травня 2015 року, на підставі статей 37, 37-1 Закону України «Про державну службу» у розмірі 84% від суми заробітної плати згідно із довідками Державної установи «Маневицька виправна колонія (№42)» № 4/17-19/В-11 від 22 березня 2019 року, № 4/16-19/В-11 від 21 березня 2019 року, з урахуванням виплат, з яких були сплачені внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (арк. спр. 8).
Листом № 364/В-01 від 17 квітня 2019 року Камінь-Каширське ОУ ПФ України відмовило ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, оскільки Законом України «Про державну службу» не передбачено проведення перерахунків пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після призначення пенсії.
Не погоджуючись із відмовою у проведенні перерахунку, позивач звернулась із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Станом на день призначення ОСОБА_1 пенсії за віком (16 червня 2010 року) суспільні відносини, які охоплювали діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу встановлювались Законом України «Про державну службу» № 3723-XII від 16 грудня 1993 року. Цей Закон визначав загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті (далі - Закон № 3723).
Відповідно до частини другої - п'ятої статті 37 Закон № 3723 (у редакції, що діяла у день призначення позивачці пенсії) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пенсія державному службовцю виплачується незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцяти мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Відповідно до підпункту 19 пункту 6 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» текст статті 37 Закону України «Про державну службу» викладено у новій редакції, зокрема, частини другу - п'яту: на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пенсія державним службовцям у частині, що не перевищує розміру пенсії із солідарної системи, що призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує цей розмір, виплачується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Визначення заробітної плати для обчислення пенсій державним службовцям здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У вказаній частині Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» набрав чинності з 01 жовтня 2011 року. Отже, Закон України «Про державну службу» із змінами, внесеними Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», підлягає застосуванню до пенсій, які призначались після 01 жовтня 2011 року.
Таким чином, станом на день звільнення позивача у зв'язку із виходом на пенсію (31 березня 2015 року) стаття 37 Закону № 3723 діяла у новій редакції, із якої була виключена норма щодо збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі.
Однак, той факт, що позивачу пенсія на підставі Закону України «Про державну службу» призначена із 16 червня 2010 року (тобто, до уведення в дію Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи») свідчить про те, що при обрахунку її розміру уповноважений орган зобов'язаний керуватись нормами Закону № 3723 у редакції, що діяла на момент такого призначення, а не звільнення.
Таке застосування законодавчих приписів узгоджується із положеннями статті 58 Конституції України у контексті зворотної дії у часі законами (не допускається, окрім випадків, коли нові закони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.)
Окрім того, вирішуючи питання про застосування у часі Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, суд виходить із того, що згідно із статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийняття нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Проаналізувавши наведене, суд уважає, що позивач має право отримувати пенсію у розмірі 84% від розрахованої заробітної плати (80% + 4% за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі), оскільки такий спосіб розрахунку розміру пенсії передбачений статтею 37 Закону № 3723 у редакції, що діяла на момент її призначення.
Також суд враховує, що відповідно до частин другої, шостої статті 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Згідно із частиною другою статті 37 цього ж Закону державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Із 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, статтю 37-1 Закону №3723-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, законодавець повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій державним службовцям після 1 січня 2015 року делегував Уряду.
Правове регулювання Урядом зазначеного питання знайшло своє відображення у Постанові Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконаленні визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» №865, за змістом пункту 3 якої посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років при призначенні пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу», враховуються в розмірах, що виплачуються на день звільнення з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії, а, згідно із підпунктом 2.2 пункту 4 цієї ж постанови, посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та рангом на момент призначення (перерахунку) пенсії.
Відповідно до довідки Державної установи «Маневицька виправна колонія (№ 42)» від 21 березня 2019 року № 4/16-19/В-10 про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії на підставі Закону України «Про державну службу» за період із квітня 2010 року по березень 2015 року ОСОБА_1 нараховано: надбавки за високі досягнення у праці - усього 17 990 грн 40 коп., премію - усього 22 874 грн 01 коп., індексацію - усього 1 834 грн 30 коп., матеріальну допомогу на оздоровлення - усього 10 080 грн 80 коп.
На усі виплати, включені у довідку, нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (арк. спр. 10).
Матеріальна допомога на оздоровлення, індексація заробітної плати згідно із постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 року № 212 є складовою заробітної плати. На суми виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що відображено у наданій до пенсійного фонду довідці.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та індексація входить до системи оплати праці державного службовця.
Відповідно до частини першої статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788- ХІІ від 05 листопада 1991 року (далі - Закон № 1788-ХІІ) до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Як визначено статтею 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 09 липня 2003 року (далі - Закон № 1058- ІV) до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються: суми виплат, отриманих застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отриманих застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» №1282-ХІІ від 03 липня 1991 року передбачено, що об'єктом індексації грошових доходів населення є в тому числі заробітна плата, підстави для індексації грошових доходів населення наявні у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка, те що індексація грошових доходів працюючого населення проводиться за основним місцем роботи.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Отже, суд встановив, що матеріальна допомога на оздоровлення та індексація входила до системи оплати праці державного службовця у період роботи позивача та на час її виходу на пенсію.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що пенсія позивача повинна обчислюватись із заробітної плати, яку вона фактично отримувала на день звільнення, в тому числі з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації, які враховуються при обчисленні пенсії та з яких сплачено страхові внески, з урахуванням фактично отриманих сум.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 березня 2019 року у справі № 712/14740/16-а.
Доводи, наведені у відзиві про те, що матеріальна допомога на оздоровлення та індексація заробітної плати не є складовою частиною заробітної плати у розумінні частини другої статті 33 Закону України «Про державну службу» є безпідставними, оскільки у ході розгляду справи судом установлено, що при обчисленні пенсії відповідач не врахував усі види оплати праці, які отримувала позивач, і з яких було сплачено страхові внески, за правилами статті 41 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування». Отже, такий заробіток повинен враховуватись під час обчислення пенсії, а відповідач протиправно відмовив у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням таких видів заробітку.
Окрім того, суд критично оцінює посилання відповідача на правову позицію, сформовану постановою Верховного Суду від 07 листопада 2017 року у справі № 21-953а17, оскільки у вказаному рішенні надано оцінку обставинам щодо відсутності правових підстав із грудня 2015 року для перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку із зростанням заробітної плати працюючих державних службовців. У справі, що розглядається, предметом спору є правомірність визначення розміру пенсії під час її призначення, а підставою для перерахунку є необхідність зарахування повного стажу роботи позивача на державній службі та урахування усіх видів оплати праці, які отримувала ОСОБА_1 , і з яких було сплачено страхові внески.
Безпідставними є також посилання відповідача на невідповідність вимогам чинного законодавства форм довідок і форми заяви, із якими ОСОБА_1 звернулась до Управління із вимогою про перерахунок пенсії. При цьому, суд виходить із того, що вказані обставини не були підставами для відмови у здійсненні такого перерахунку, та не знайшли свого відображення у листі № 364/В-01 від 17 квітня 2019 року.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 245 КАС України. Як встановлено частиною другою вказаної статті, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відтак, з наведених вище підстав, позовні вимоги ОСОБА_1 належить задовольнити шляхом прийняття рішення про визнання протиправними дій Камінь-Каширського ОУПФ України щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням стажу державної служби по день звільнення (31 березня 2015 року), згідно із статтею 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції закону, який діяв на момент призначення пенсії) у розмірі 84% сум заробітної плати на день звільнення, визначеної згідно із постановою Кабінету Міністрів України № 865 від 31 травня 2000 року. У частині вирішення позовних вимог про зобов'язання вчинити дії належить прийняття рішення про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням стажу державної служби до дня звільнення (31 березня 2015 року), згідно із статтею 37 Закону України "Про державну службу" (у редакції закону, що діяв на момент призначення пенсії) у розмірі 84% від суми заробітної плати на дату звільнення, згідно із довідкою № 4/17-19/В-11 від 22 березня 2019 року та з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати, згідно із довідкою № 4/16-19/В-10 від 21 березня 2019 року, починаючи із 01 квітня 2019 року.
При визначенні початкового терміну для здійснення перерахунку пенсії (01 квітня 2019 року), суд враховує межі позовних вимог і керується частиною другою статті 122 КАС України щодо шестимісячного строку звернення до суду із даним позовом.
Отже, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань до Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області необхідно стягнути судовий збір у сумі 768 грн 40 коп., який сплачений відповідно до квитанції № 0.0.1354278167.1 від 16 травня 2019 року (арк. спр. 2).
Керуючись статтями 139, 243, 245, 246, 255, 263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про державну службу», суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області (44500, Волинська область, Камінь-Каширський район, місто Камінь-Каширський, вулиця 1-го Травня, 1-А, ідентифікаційний код юридичної особи 41248058) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням стажу державної служби по день звільнення (31 березня 2015 року), згідно із статтею 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції закону, який діяв на момент призначення пенсії) у розмірі 84% сум заробітної плати на день звільнення, визначеної згідно із постановою Кабінету Міністрів України № 865 від 31 травня 2000 року.
Зобов'язати Камінь-Каширське об'єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням стажу державної служби до дня звільнення (31 березня 2015 року), згідно із статтею 37 Закону України "Про державну службу" (у редакції закону, що діяв на момент призначення пенсії) у розмірі 84% від суми заробітної плати на дату звільнення згідно із довідкою № 4/17-19/В-11 від 22 березня 2019 року та з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати, згідно із довідкою № 4/16-19/В-10 від 21 березня 2019 року, починаючи із 01 квітня 2019 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Камінь-Каширського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 768 грн 40 коп. (сімсот шістдесят вісім грн 40 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович
Повне судове рішення складене 01 липня 2019 року.