іменем України
26 червня 2019 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 745/379/18
Головуючий у першій інстанції - Смаль І. А.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/821/19
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Висоцької Н.В.
суддів: Мамонової О.Є., Шитченко Н.В.
із секретарем - Шкарупою Ю.В.,
сторони: позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія»,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» на рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 10 квітня 2019 року (місце ухвалення - смт. Сосниця, повний текст рішення виготовлений 16.04.2019 ) у справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» про стягнення шкоди завданої кримінальним правопорушенням,
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» про стягнення шкоди завданої кримінальним правопорушенням. В обґрунтування позову посилався на те, що внаслідок ДТП, яка сталася у 2014 році, отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості. ДТП сталася з вини ОСОБА_3 в період дії укладеного між відповідачами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
В позові посилається, що діями відповідача ОСОБА_3 позивачу спричинена майнова шкода, яка складається з пошкодженого під час ДТП майна, а саме: мотоцикл марки «Mustang», який зареєстровано на батька, але фактично належить позивачу, та ноутбук «Lenovo Idea Pad Z 575», а також витрати на лікування від ушкоджень отриманих під час ДТП. З посиланням на висновки експертів, вартість відновлюваного ремонту мотоцикла склала 21750,00 грн, ноутбуку - 7920,00 грн.
В обґрунтування витрат на лікування позивач зазначив, що сплачував кошти за консультації лікарів, перебував на лікуванні, як у лікарні, так і на стаціонарному лікуванні, був прооперований, на що витрачав кошти, загальна сума витрат яких склала 9207,12 грн.
Моральну шкоду позивач оцінив в 150000 грн з посиланням на вчинення злочину відповідачем ОСОБА_3 , який грубо порушив правила дорожнього руху внаслідок чого сталася ДТП від якої постраждав позивач, отримав тілесні ушкодження відчував сильний фізичний біль, перебував на лікуванні, переніс операції, тривалий час не міг ходити, після виписки зі стаціонару продовжував лікуватись амбулаторно, суттєво погіршився стан здоров'я. Добровільно ОСОБА_3 шкоду відшкодувати не бажає.
В позові позивач просив стягнути з ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» на свою користь моральну шкоду, заподіяну від злочинних дій відповідача ОСОБА_3 , які призвели до ДТП та травмування позивача, в розмірі 5000,00 грн, з відповідача ОСОБА_3 145000 грн. Стягнути з ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» на користь позивача збитки у вигляді пошкодженого майна (мотоцикла та ноутбука) в розмірі 29670,00 грн, та витрати на лікування від травмувань - 9207,12 грн.
Ухвалою Сосницького районного суду від 25.03.2019 за заявою представника позивача адвоката Загальця О.М. закрито провадження в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди в розмірі 145000,00 грн (а.с. 73-74 т. 2)
Рішенням Сосницького районного суду від 10.04.2019 позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» про стягнення шкоди завданої кримінальним правопорушенням - задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» на користь ОСОБА_1 209,12 грн моральної шкоди, 6504,72 грн матеріальної шкоди завданої пошкодженням майна, 4182,36 грн матеріальної шкоди заподіяної здоров'ю. Стягнуто з ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» судовий збір у сумі 190,82 грн на користь держави. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Рішення суду про часткове задоволення позовних вимог обгрунтовано наявністю вини ОСОБА_3 у вчиненні ДТП, відповідальність якого була застрахована ПрАТ «СТ «Гарантія», часткового відшкодування збитків страховою компанією, які підтвержені наявними в матеріалах справи доказами. Визначаючи моральну шкоду судом враховані висновки викладені в Постанові ВС від 07.03.2018 № 157/353/16-ц.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Сосницького районного суду від 10.04.2019 скасувати, та ухвалити нове з урахуванням виплаченої суми страхового відшкодування, в іншій частині позову відмовити.
За доводами скарги оскаржуване рішення суду є незаконним, ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального права, та порушенням норм процесуального права.
У скарзі заявник посилається на вирок Сосницького районного від 14.02.2018, яким винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_3 , внаслідок дій останнього було пошкоджено майно позивача, що судом першої інстанції при визначенні розміру відшкодування збитків не враховано. За наявності вини усіх осіб відшкодування повинно визначатися у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення, як це викладено в постанові Верховного Суду від 02.07.2017 у справі № 739/1069/17, провадження № 61-6101св18.
Зазначає, що посилання суду на експертизи, якими встановлено відшкодування сум мотоцикла та ноутбуку є неправильними, оскільки майно технічно знищено, а тому його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП (п. 30.2 ст. 30 Закону 1960-ІV), це ж стосується і ноутбуку. Суд не встановив вартість залишків майна після ДТП, та не врахував таку суму під час стягнення шкоди.
Суд посилається на те, що вина позивача та ОСОБА_3 під час ДТП є спільною, оскільки у вироку суду встановлено, що з боку обвинуваченого та потерпілого мали місце порушення ПДР України, які знаходяться у причинному зв'язку з виникненням ДТП, враховуючи це заявник у скарзі посилається на незастосування місцевим судом п. 3.ч. 1 ст. 1188 ЦК України, як і не враховано сплату 50% суми страхового відшкодування за збитки завдані майну та здоров'ю потерпілого.
За доводами скарги рішення суду першої інстанції не узгоджується з висновками постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», вимогам п. 3 ч. 1 ст. 1188, ч. 2 ст. 1193 ЦК України та позиції Європейського суду з прав людини, визначену у п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України».
На виконання вимог ст. 361 ЦПК України учасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи, проте відзив на апеляційну скаргу до суду подано не було.
Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Вислухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, матеріали кримінального провадження № 12014270170000276, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги частково, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Судом встановлено, що вироком Сосницького районного суду від 14.02.2018 ОСОБА_3 засуджено за ч.2 ст.286 КК України в тому, що 01.08.2014 останній, керуючи мікроавтобусом марки „ Mercedes - Benz" д.н.з. НОМЕР_1 , в порушення п. 10.2 ПДР України, не переконався в безпеці своїх дій та не надав перевагу транспортному засобу, а саме мотоциклу марки „Musstang" моделі МТ 200-7, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого відбулося зіткнення. У результаті ДТП потерпілий ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознаками тривалого розладу здоров'я понад 21 день. (а.с.21-29 т.1).
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 31.05.2018 вирок Сосницького районного суду від 14.02.2018 щодо ОСОБА_3 - скасовано в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_1 до обвинуваченого ОСОБА_3 та ПАТ «Страхове товариство «Гарантія» про стягнення шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням та провадження в цій частині направлено до суду першої інстанції для розгляду позову в порядку цивільного судочинства. В іншій частині вирок суду залишено без змін (а.с. 30-42 т.с. 1)
Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності №АС/2679201 з терміном дії з 23.07.2014 по 22.07.2015 відповідальність ОСОБА_3 , як водія автомобіля Mercedes-Benz д.н.з НОМЕР_1 була застрахована у ПрАТ «СТ «Гарантія» (а.с.139 т.1).
Відповідно до умов полісу страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (полісом). Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого становить за шкоду заподіяну життю і здоров'ю - 100000 грн, майну- 50000 грн.
Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_1 після ДТП перебував на лікуванні, що підтверджується довідками лікувальних закладів, та на лікування якого були витрачені кошти, що підтверджується квитанціями (а.с. 11-20, 166, 168, 169 т. 1).
Згідно висновку експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 165 від 20.10.2015 ринкова вартість мотоцикла марки ''Musstang" моделі МТ 200-7, д.н.з. НОМЕР_2 , з урахуванням зносу станом на момент скоєння кримінального правопорушення: 01.08.2014 становить: 9 794,61 грн. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу пошкодженого мотоцикла 21 750,00 грн (а.с. 158-165 т.1).
З висновку експерта від 13.02.2019 № 104, за результатами проведеної судової автотоварознавчої експертизи, вбачається, що ринкова вартість мотоцикла з урахуванням зносу станом на час проведення даної експертизи становить 13 003, 96 грн. На час проведення експертизи, матеріальні збитки в грошовому виразі, від пошкодження мотоцикла марки «Mustang», у ДТП, яка відбулася 01.08.2014 з участю транспортного засобу відповідача ОСОБА_3 , не представляється за можливе по причині неможливості застосувати витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту, у зв'язку з ненадходженням відповідей на інформаційні запити, які були надіслані судовим експертом з метою встановлення вартості складових КТЗ, з подальшим визначення вартості відновлювального ремонту та визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ. Визначити яка вартість відновлювального ремонту мотоцикла марки «Mustang», на час проведення даної експертизи, не представляється за можливе по причині відсутності цінової інформації необхідної для проведення дорученої судової експертизи, а саме інформації щодо вартості складових КТЗ (а.с. 2-6 т.2).
Згідно висновку експерта нуково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 08.10.2015 № 934 встановити залишкову вартість ноутбука торгової марки „Lenovo Idea Pad Z 575" станом на 01.08.2014 не представляється можливим, так як Методичними рекомендаціями не передбачено розрахунок відсотку зносу по нормативному строку експлуатації в цілому по об'єкту. В зв'язку з цим при дослідженні встановлювалась ринкова вартість. Середня ринкова вартість вказаного ноутбука, бувшого у використанні, за умови, що досліджуваний ноутбук до моменту пошкодження - 01.08.2014 знаходився у відповідному товарному, робочому та придатному для подальшого використання стані за своїм цільовим призначенням, при умові вільного ціноутворення на території України, за роздрібними цінами, які діяли на споживчому ринку України станом на 01.08.2014 могла складати - 3214,85 грн. Крім того, висновком встановлено, що вартість відновлювальних робіт з урахуванням запасних частин становить 7920,00 грн. (а.с.150-156 т.1).
Матеріалами справи встановлено, що ПрАТ «Страхове товариство «Гарантія» сплатило частину відшкодування, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 88-91 т.1).
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди частково суд першої інстанції врахував наявність вини ОСОБА_3 у вчиненні ДТП, відповідальність якого була застрахована ПрАТ «СТ «Гарантія», часткове відшкодування збитків страховою компанією, які підтвержені наявними в матеріалах справи доказами.
Апеляційний суд, в цілому, погоджується з такими висновками суду першої інстанції, який повно та всебічно з'ясував обставини справи, перевірив доводи позивача, надав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та застосував правові норми, які регулюють спірні правовідносини. Разом з тим, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо стягнення 4897,30 грн матеріальної шкоди завданої пошкодженням майна, а саме мотоцикла, враховуючи наступне.
Ст. 1 ЗУ «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
За приписами статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно п.3 ч.1 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
З огляду на статтю 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Як встановлено судом, та взято за основу саме висновок експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № 165 від 20.10.2015 яким ринкова вартість мотоцикла марки ''Musstang" з урахуванням зносу станом на момент скоєння кримінального правопорушення склала 9 794,61 грн (а.с. 158-165 т.1), та висновок експерта нуково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 08.10.2015 № 934, де зазначено, що середня ринкова вартість вказаного ноутбука, бувшого у використанні, за умови, що досліджуваний ноутбук до моменту пошкодження - 01.08.2014 знаходився у відповідному товарному, робочому та придатному для подальшого використання стані за своїм цільовим призначенням, при умові вільного ціноутворення на території України, за роздрібними цінами, які діяли на споживчому ринку України станом на 01.08.2014 могла складати - 3214,85 грн (а.с.150-156 т.1), а також враховано часткову виплату страховиком, суд помилково стягнув матеріальну шкоду завдану пошкодженням мотоцикла в сумі 4897,30 грн (9794,61 грн - 4897,30 грн - страхова виплата).
Відповідно до пунктів 1.2 та 1.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі - Методика), затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ. Вимоги Методики є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин.
Пункт 1.6 Методики визнає відновлювальний ремонт (або ремонт) як комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин.
Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику КТЗ, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості (пункти 8.1 та 8.3 Методики).
Статтею 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, зокрема з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахування зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано ст. 30 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції чинній на час ДТП транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.
Отже, з врахуванням наведеного та враховуючи, що під час розгляду справи в суді першої інстанції сторонами по справі не було заявлено клопотання про призначення експертизи для вирішення питання вартості залишків транспортного засобу після ДТП, висновки суду першої інстанції зроблені з порушенням норм матеріального права.
З урахуванням п. 3, 4 ч. 4 ст. 12 ЦПК України, сторонам по справі було роз'яснено, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом,
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції сторонам по справі було роз'яснено необхідність встановлення експертним шляхом вартість транспортного засобу після ДТП, проте сторони відповідного клопотання не заявили, обґрунтовуючи значну вартість вказаної експертизи.
Разом з тим, представником ПрАТ «СТ «Гарантія» було надано звіт № 3640 по дослідженню спеціаліста-автотоварознавця у частині визначення утилізаційної вартості транспортного засобу ''Musstang" МТ200-7 держ. № НОМЕР_2 вартість якого в результаті пошкодження при ДТП на момент дослідження складає - 2193,00 грн. (а.с. 179-184 т.с. 3).
Таким чином, суд апеляційної інстанції з врахуванням положень ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків, приходить до висновку, з врахуванням вказаного звіту, про необхідність зменшення матеріальної шкоди завданої пошкодженням майна з 6504,72 грн до 4311,72 грн.
З врахуванням наведеного слід змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ПрАТ "СТ "Гарантія» на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди завданої пошкодження майна, в іншій частині доводи апеляційної скарги правильних висновків суду першої інстанції не спростовують.
Не ґрунтуються на нормах права доводи апеляційної скарги, щодо не врахування судом першої інстанції, що відшкодуванню таким чином же підлягає і вартість ноутбуку, оскільки майно технічно знищено, а тому його власнику відшкодовується різниця між вартістю до та після ДТП (п. 30.2 ст. 30 Закону 1960-ІV) та не врахування судом вартості залишків ноутбуку після ДТП, оскільки зазначені норми ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» застосовуються, при відшкодуванні збитків щодо пошкодженого під час ДТП транспортного засобу.
Відповідно до частини першої та другої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Не ґрунтуються на нормах права і посилання в апеляційній скарзі, що вироком Сосницького районного від 14.02.2018, яким винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_3 , внаслідок дій останнього було пошкоджено майно позивача, що судом першої інстанції при визначенні розміру відшкодування збитків не враховано наявності вини усіх осіб відшкодування повинно визначатися у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення, як це викладено в постанові Верховного Суду від 02.07.2017 у справі № 739/1069/17, провадження № 61-6101св18.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Статтею 82 ЦПК України встановлено, що вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов'язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Як вбачається, ОСОБА_1 не є особою, стосовно якої прийнято вирок Сосницького районного від 14.02.2018, оскільки у цій справі вирішувалось питання притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 , якого визнанно винним у скоєнні ДТП, вказані матеріали кримінального провадження, які оглянуті судом, як першої, так і апеляційної інстанції, не містять будь-яких даних щодо наявності або виділення матеріалів за наслідками яких прийнято рішення про винність у скоєнні ДТП ОСОБА_1 .
За таких обставин викладені у вказаному вироку обставини і висновки суду щодо порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху і його вини у дорожньо-транспортній пригоді не мають преюдиційного значення при вирішенні цієї справи.
Частина 6 статті 82 ЦПК України, на яку міститься посилання в апеляційній скарзі, не підлягає застосуванню у даному випадку.
Є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування правильного рішення суду першої інстанції доводи апеляційної скарги про не врахування вини позивача та ОСОБА_3 під час ДТП, яка є спільною, оскільки у вироку суду встановлено, що з боку обвинуваченого та потерпілого мали місце порушення ПДР України, які знаходяться у причинному зв'язку з виникненням ДТП, як і посилання на не застосування місцевим судом п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, та не врахування сплати 50% суми страхового відшкодування за збитки завдані майну та здоров'ю потерпілого.
З врахуванням наведеного і посилання в апеляційній скарзі, що рішення суду першої інстанції не узгоджується з висновками постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», вимогам п. 3 ч. 1 ст. 1188, ч. 2 ст. 1193 ЦК України та позиції Європейського суду з прав людини, визначену у п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України», не можуть бути підставою для скасування рішенння суду в іншій частині.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).
З врахуванням вище викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції зміні у частині визначення суми матеріальної шкоди та судового збору на користь держави.
Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки позов задовольняється частково, з відповідача слід зменшити стягнутий на користь держави судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції з 190,82 грн до 153,68 грн.
За положеннями ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З врахуванням задоволення апеляційної скарги частково з ОСОБА_1 на користь ПрАТ "Страхове товариство "Гарантія" слід стягнути судовий збір в розмірі 528,5 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, 374, 376 ч. 1 п. 4, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» задовольнити частково.
Рішення Сосницького районного суду Чернігівської області від 10 квітня 2019 року змінити в частині стягнення з ПрАТ "Страхове товариство "Гарантія" (вул. Печерський узвіз, 3, м. Київ 01601, код ЄДРПОУ 14229456) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) матеріальної шкоди завданої пошкодженням майна та на користь держави судових витрат, зменшивши розмір матеріальної шкоди з 6504,72 грн до 4311,72 грн та судового збору з 190,82 грн до 153,68 грн.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ПрАТ "Страхове товариство "Гарантія" (вул. Печерський узвіз, 3, м. Київ 01601, код ЄДРПОУ 14229456) у відшкодування судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції 528,5 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 01.07.2019.
Головуючий Судді :