Справа № 689/2426/18
Провадження № 22-ц/4820/897/19
26 червня 2019 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.
секретар судового засідання Медведчук Н.Д.,
за участю: представника позивача Сидорчука В.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 689/2426/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 06 березня 2019 року (суддя Кульбаба А.В.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Хмельницькобленерго», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Хмельницькій області, Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці, про визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом.
Заслухавши доповідача, пояснення представника учасника справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Хмельницькобленерго», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Хмельницькій області, Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці, про визнання нещасного випадку таким, що пов'язаний з виробництвом.
В обґрунтування позову зазначав, що протягом тривалого часу знаходився в трудових відносинах з Ярмолинецьким РЕМ ПАТ «Хмельницькобленерго». Вказував, що 08 січня 2017 року приблизно о 3 год. 30 хв. з ним стався нещасний випадок при виконанні виробничих обов'язків.
Відповідно до виписки з історії хвороби № 90 він знаходився в неврологічному відділенні Ярмолинецької ЦРЛ з 08 січня 2017 року по 03 лютого 2017 року з діагнозом - гостре порушення мозкового кровообігу по ішемічному типу в басейні правої СМА з лівосторонньою елегією руки і вираженим парезом лівої ноги, дизартрією; гіпертонічна хвороба 3 ст., та згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ № 0924834 від 28.08.2017 йому встановлено довічно 2 групу інвалідності, причина інвалідності - загальне захворювання.
Зазначав, що 16 січня 2018 року, через 1 рік з моменту настання нещасного випадку, відповідачем проведено розслідування та затверджено Акт проведення розслідування нещасного випадку, що стався 08 січня 2017 року (форма Н-5). Вважає зазначений акт проведення розслідування незаконним та необґрунтованим.
Посилається на те, що 07 січня 2017 року він заступаючи на робочу нічну зміну, не пройшов обов'язкового медичного передрейсового огляду, оскільки даний огляд роботодавцем організовано не було. В подальшому, 08 січня 2017 року позивач виконував трудові (посадові) обов'язки за режимом роботи підприємства, здійснював виїзд на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації, перебував на момент нещасного випадку у транспортному засобі, що належить роботодавцю. Вказує, що зазначені обставини належним чином не відображені в Акті проведення розслідування нещасного випадку від 16 січня 2017 року форми Н-5, а висновок комісії не містить будь-якого обґрунтування зазначених обставин.
Крім того, як зазначає позивач, пункт 16 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, який затверджений Постановою КМУ від 30.11.2011 № 1232, містить виключний перелік обставин, за яких нещасний випадок не визнається таким, що пов'язаний з виробництвом. При цьому складається акт за формою Н-5. Ні одна із обставин, зазначених у п. 16 Порядку не узгоджується з ситуацією (обставинами), при якій 08 січня 2017 року трапився нещасний випадок з позивачем.
Вказує, що відсутність (неякісне проведення) медичного обстеження, залучення його як інваліда 3-ї групи до роботи у нічний час, непроведення розслідування нещасного випадку протягом року є порушенням не тільки п. 7.15, 7.16, 7.17 Колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом ПАТ «Хмельницькобленерго», а й грубим порушенням норм чинного законодавства України про охорону праці. У свою чергу, комісія, яка розслідувала нещасний випадок, в порушення вимог КЗпПУ, Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, затвердженого Постановою КМУ від 30.11.2011 № 1232, Додатку 6 до Порядку, Класифікатора до Порядку, належним чином не з'ясувала порушень законодавства про охорону праці та положень колективного договору між адміністрацією та трудовим колективом ПАТ «Хмельницькобленерго» з боку роботодавця та склала Акт форми Н-5, який не відображає дійсних обставин роботи працівника. З огляду на викладене, позивач просив визнати нещасний випадок (захворювання), що стався з ним при виконанні обов'язків за посадою водія оперативно-виїзної бригади Ярмолинецького РЕМ ПАТ «Хмельницькобленерго» 08.01.2017 0 3 год. 30 хв. таким, що пов'язаний з виконанням трудових обов'язків, і є виробничим; зобов'язати відповідача переглянути акт проведення розслідування нещасного випадку (форма Н-5) від 16.01.2018; зобов'язати відповідача скласти акт розслідування за формою Н-1 за фактом нещасного випадку, що стався 8 січня 2017 року о 3 год. 30 хв. з водієм Ярмолинецького РЕМ ПАТ «Хмельницькобленерго» ОСОБА_1 та облікувати його на підприємстві відповідно до чинного законодавства.
Ухвалою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 27.12.2018 замінено первісного відповідача ПАТ «Хмельницькобленерго» на належного АТ «Хмельницькобленерго».
Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 06 березня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. При цьому, посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Судом не взято до уваги звернення позивача до Управління праці у Хмельницькій області, Управління виконавчої дирекції фонду ССУ, проведення нещасного випадку лише через рік після випадку, самоусунення посадових осіб Управління Держпраці від проведення спеціальної перевірки. Крім того, суд першої інстанції не звернув уваги на невідповідність Акта розслідування нещасного випадку від 16.01.2018 вимогам законодавства, оскільки в ньому не відображено статус позивача як особи з інвалідністю, проходження позивачем передрейсового огляду як водія оперативно-виїзної бригади, та віднесення цієї посади до посад зі шкідливими умовами праці.
АТ «Хмельницькобленерго» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 06 березня 2019 року без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Хмельницькій області подало заперечення, в якому просить рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 06 березня 2019 року без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення.
В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно встановив та виходив з того, що ОСОБА_1 працює в АТ «Хмельницькобленерго» Ярмолинецькому районі електричних мереж водієм оперативно-виїзної бригади з 1 червня 1999 року (а.с. 11).
Відповідно до Акта проведення розслідування нещасного випадку, що стався 8 січня 2017 року о 3 год. 30 хв., складеного за формою Н-5, комісією встановлено, що даний нещасний випадок (різке погіршення стану здоров'я) не підпадає під вимоги підпункту 18 пункту 15 «Порядку проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, вважається таким, що не пов'язаний з виробництвом і на нього не складається акт за формою Н-1 (а.с. 14-15).
Комісією встановлено, що раптове погіршення стану здоров'я ОСОБА_1 сталося за умови відсутності впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів. Причиною настання нещасного випадку є погіршення стану здоров'я, тобто гостре порушення мозкового кровообігу по ішемічному типу в басейні правої СМА з лівосторонньою елегією руки і вираженим парезом лівої ноги, дизартрією (загальне захворювання).
Згідно з повідомленням Ярмолинецької ЦРЛ від 21.12.2017 № 860 ОСОБА_1 був госпіталізований в неврологічне відділення Ярмолинецької ЦРЛ з 8 січня 2017 року по 3 лютого 2017 року з діагнозом - гостре порушення мозкового кровообігу по ішемічному типу в басейні правої СМА з лівосторонньою елегією руки і вираженим парезом лівої ноги, дизартрією (матеріали розслідування нещасного випадку (а.с. 34).
З довідки до акта огляду МСЕК серії АВ № 0924834 від 28.08.2017 вбачається, що позивачу ОСОБА_1 встановлено довічно 2 групу інвалідності, причина інвалідності - загальне захворювання (а.с. 13).
Відповідно до висновку медичної комісії від 22 листопада 2016 року позивач визнаний придатним до роботи за професією водій-електромонтер оперативно-виїзної бригади (матеріали розслідування нещасного випадку, а.с. 30-33).
Згідно з шляховим листом вантажного автомобіля від 07.01.2017, водії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за станом здоров'я до управління автомобілем допущені, про що міститься підпис уповноваженої особи (матеріали розслідування нещасного випадку, а.с. 41).
Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що нещасний випадок - обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.
Згідно з ст. 22 Закону України «Про охорону праці», роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.
Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.
Процедура проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах врегульована Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року N 1232 (далі - Порядок).
Пунктами 7, 10, 14 Порядку передбачено, що розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, одержання інших ушкоджень внаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрусу, зсуву, повені, урагану тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків.
Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, передбачених пунктом 37 цього Порядку), зобов'язаний:
1) протягом однієї години передати з використанням засобів зв'язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок згідно з додатком 2:
Фондові за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок;
керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - керівникові профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці);
керівникові підприємства, де працює потерпілий, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства;
органові державного пожежного нагляду за місцезнаходженням підприємства у разі настання нещасного випадку внаслідок пожежі;
закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння);
2) протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування.
Роботодавець зобов'язаний створити належні умови для роботи комісії (забезпечити приміщенням, засобами зв'язку, оргтехнікою, автотранспортом, канцелярським приладдям), компенсувати витрати, пов'язані з її діяльністю, а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об'єктивного проведення розслідування нещасного випадку.
Комісія зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення:
обстежити місце настання нещасного випадку, одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб - свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;
визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;
з'ясувати обставини і причини настання нещасного випадку;
вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо);
визначити, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом;
установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам;
скласти у п'яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (далі - акт за формою Н-5) згідно з додатком 3 та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) згідно з додатком 4 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом) і передати їх роботодавцеві для затвердження;
скласти у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім актів за формою Н-5 і Н-1, у шістьох примірниках картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (далі - картка за формою П-5) згідно з додатком 5.
Акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою та всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою Н-5 як його невід'ємну частину.
У разі коли нещасний випадок визнаний комісією таким, що не пов'язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-5.
Згідно з п. 15 Порядку, обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є, в тому числі:
1) виконання потерпілим трудових (посадових) обов'язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні;
8) ліквідація наслідків аварії, надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;
10) перебування потерпілого у транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов'язане з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків або з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів чи середовища;
18) раптове погіршення стану здоров'я потерпілого або його смерті під час виконання трудових (посадових) обов'язків внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів та/або факторів важкості чи напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком**, або якщо потерпілий не пройшов обов'язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку.
Відповідно до п. 54 Порядку, проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, у разі надходження від роботодавця, робочого органу Фонду, представника профспілки, потерпілого або члена його сім'ї чи уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси, скарги або їх незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин настання нещасного випадку керівник Держпраці або його територіального органу з метою забезпечення об'єктивності проведення спеціального розслідування має право призначити повторне (додаткове) розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі, за результатами її роботи скасувати акти за формою Н-5 і Н-1, притягти до відповідальності посадових осіб підприємства та органів Держпраці, які порушили вимоги цього Порядку. Рішення спеціальної комісії і в іншому складі щодо результатів повторного (додаткового) спеціального розслідування обставин і причин настання нещасного випадку може бути оскаржено лише в судовому порядку.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і надав оцінку зібраним у справі доказам та зважаючи на відсутність порушень спеціальною комісією із розслідування нещасного випадку вимог Порядку № 1232, відсутність доказів на підтвердження того, що нещасний випадок з ОСОБА_1 стався внаслідок погіршення його стану здоров'я під впливом небезпечного виробничого фактора чи середовища у процесі виконання ним трудових (посадових) обов'язків, відсутності доказів не проходження потерпілим обов'язкового передрейсового медичного огляду та доказів, що виконувана ним робота була протипоказана за станом його здоров'я, дійшов законного і обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги в тій частині, що ОСОБА_1 станом на 08.01.2017 мав статус інваліда 3 групи та не міг залучатись до робіт у нічний та надурочний час, оскільки належних, допустимих та достовірних доказів в підтвердження вказаних обставин позивачем надано не було.
Також безпідставними є доводи апеляційної скарги щодо не проходження позивачем обов'язкового передрейсового огляду, оскільки спростовуються дослідженими судом матеріалами розслідування нещасного випадку.
Посилання в апеляційній скарзі щодо недослідження судом обставин віднесення посади водія ОСОБА_4 Ярмолинецького РЕМ до посад зі шкідливим умовами праці не може прийматись до уваги, оскільки вказані обставини не були зазначені в позовній заяві, як підстава позову.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.
Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 06 березня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 02 липня 2019 року.
Суддя-доповідач /підпис/ І.В. П'єнта
Судді: /підпис/ А.П. Корніюк
/підпис/ О.І. Талалай
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду І.В. П'єнта
Головуючий у першій інстанції - Кульбаба А.В. Провадження № 22-ц/4820/897/19
Доповідач - П'єнта І.В. Категорія № 53