Справа №585/1929/19 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Євтюшенкова В. І.
Номер провадження 33/816/264/19 Суддя-доповідач Матус В. В.
Категорія 172-6 КУпАП
02 липня 2019 року суддя Сумського апеляційного суду Матус В. В. ,за участю прокурора Зеленського О.Г., Островного Є.В., якого притягнуто до адміністративної відповідальності, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04 червня 2019 року, якою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 ),
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 384,20 грн. на користь держави, -
Згідно з постановою суду, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді начальника поїзда (пожежного) м. Ромни, та відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», будучи суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, в порушення ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомив у десятиденний термін НАЗК про суттєві зміни у майновому стані, а саме про набуття ним 20 червня 2017 року права власності на земельну ділянку, нормативно-грошова оцінка якої становить 85010,65 грн. та на об'єкт житлової нерухомості - житловий будинок площею 89,7 кв.м, вартістю 292100,00 грн., тобто набуття майна, вартість якого перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2017 року, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-6 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , не погоджуючись з даною постановою суду, просить її скасувати та на підставі п.1, п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП, та в зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, визначених ст. 38 КУпАП.
За змістом доводів апеляційної скарги погоджується з тим, що дійсно він не повідомив НАЗК у десятиденний термін про суттєві зміни у майновому стані при набутті 20 червня 2017 року права власності на нерухоме майно, однак умислу на уникнення фінансового контролю доходів він не мав, тому вважає, що відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП.
Крім того, зазначає, що на день винесення судом оскаржуваної постанови сплив трьохмісячний строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч.3 ст. 38 КУпАП, тому, на його думку, провадження у справі підлягає закриттю і з цих підстав.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав доводи апеляційної скарги, прокурора, який вважає постанову суду обґрунтованою та заперечував проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та піддавши аналізу доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , як начальник поїзда ( пожежного) м. Ромни виробничого підрозділу «Полтавський загін воєнізованої охорони» Регіональної філії «Південна залізниця АТ «Українська залізниця», відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», є суб'єктом декларування.
Згідно абзацу п'ятнадцятому ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Згідно ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Відповідно до матеріалів справи, 20 червня 2017 року на підставі договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Роменської районної державної нотаріальної контори Сумської області Селезньовою Т.О., ОСОБА_1 набув право власності на житловий будинок та земельну ділянку, загальна вартість яких перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2017 року.
Проте, всупереч вказаних вимог чинного законодавства, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом декларування, не повідомив письмово НАЗК у десятиденний термін про суттєві зміни у майновому стані, а саме про придбання вказаного нерухомого майна.
За викладених вище обставин, вважаю, що місцевий суд на законних підставах дійшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Такий висновок суду підтверджується даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення від 16 травня 2019 року за № 212/2018, а також поясненнями від 07.02.2019 року, наданими ОСОБА_1 , відповідно до яких останньому доводили за місцем роботи ЗУ «Про запобігання корупції», при заповненні в 2018 році щорічної електронної декларації він вказав про майно, проте він не знав, що в 10-денний строк після отримання майна у власність потрібно було подати електронну декларацію про суттєві зміни в майновому стані; копією договору даруванні від 20 червня 2017 року, із якого вбачається, що ОСОБА_1 прийнято в дар житловий будинок та земельну ділянку; роздруківкою з Єдиного державного реєстру декларацій, відповідно до якої в Реєстрі відсутні відомості щодо подання ОСОБА_1 електронної декларації про зміну в майновому стані.
Крім того, ОСОБА_1 не оскаржує сам факт своєчасного не повідомлення НАЗК про суттєві зміни у майновому стані.
Доводи апеляційної скарги з приводу відсутності в діях ОСОБА_1 умислу на не повідомлення про суттєві зміни у майновому стані не заслуговують на увагу, оскільки факт неповідомлення про зміни у майновому стані, а саме набуття ним майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів доходів громадян, свідчить про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172 - 6 КУпАП.
Також необхідно зауважити, що склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 172 - 6 ч. 2 КУпАП, є формальним, для наявності якого достатньо тільки того, що суб'єкт вказаного правопорушення не повідомив про суттєві зміни у майновому стані.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП є безпідставними і не ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах.
Разом з тим, заслуговують на увагу доводи апелянта про закриття провадження у справі у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.
Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП України адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Суд першої інстанції вважав, що правопорушення виявлено 10 квітня 2019 року, коли була отримана від АТ «Українська залізниця» Регіональна філія «Південна залізниця» затребувана інформація і саме з цього часу посадові особи УЗЕ мали можливість зробити висновок щодо неповажності причин неподання ОСОБА_2 повідомлення про зміни у майновому стані та виникли підстави для складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, відповідно до матеріалів справи, 07 лютого 2019 року оперуповноваженим УЗЕ в Сумській області ДЗЕ НП України Лапоног О.В. було відібрано пояснення у ОСОБА_1 , із яких вбачається, що останній порушив вимоги, передбачені ч. 2 ст. ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», а саме, що він без поважних причин не подав електронну декларацію про суттєві зміни в майновому стані ( а.с.11-12)
Тому, днем виявлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, слід вважати 07 лютого 2019 року.
Оскільки судове засідання, в якому була винесена оскаржувана постанова, відбулось 04 червня 2019 року, то на час постановлення судового рішення тримісячний термін накладення адміністративного стягнення, визначений КУпАП, сплинув, внаслідок чого провадження по справі у відношенні ОСОБА_1 підлягає закриттю, на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку, передбаченого ст.38 КУпАП, тим самим частково задовольнивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 38, 247, 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 .. - задовольнити частково.
Постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 04 червня 2019 року, якою ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. - скасувати.
На підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуМатус В. В.