Справа №751/4375/16-ц
Провадження №6/751/106/19
01 липня 2019 року місто Чернігів
у складі: головуючого-судді Яременко І. В.
при секретарі Клименко К.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові подання головного державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби м. Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Шило Л.М. про примусове входження до житла боржника, -
Головний державний виконавець Новозаводського ВДВС м. Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області Шило Л.М. звернулась до суду з поданням щодо примусового входження до володіння боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 /1,2 для подальшого проведення виконавчих дій.
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що на виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження № 59063807, до якого входять: ВП № 55864540 з примусового виконання виконавчого листа № 751/4375/16-ц, виданого 16.03.2017 Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту в сумі 26732 швейцарських франків 97 сантимів та 14510 грн. 75 коп. та ВП №55864093 з примусового виконання виконавчого листа № 751/4375/16-ц, виданого 16.03.2017 Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 3536 грн. 39 коп. судового збору. Крім того, знаходиться зведене виконавче провадження № 55864680, до якого входять: ВП № 55864680 з примусового виконання виконавчого листа № 751/4375/16-ц, виданого 16.03.2017 Новозаводським районним судом м.Чернігова про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості за договором споживчого кредиту в сумі 26732 швейцарських франків 97 сантимів та 14510 грн. 75 коп. та ВП № 55864775 з примусового виконання виконавчого листа № 751/4375/16-ц, виданого 16.03.2017 Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_2 3536 грн. 39 коп. судового збору. Заяви про відкриття виконавчого провадження надійшли до відділу 26.02.2018. В той же день державним виконавцем винесені постанови про відкриття виконавчого провадження та направлені боржнику рекомендованими листами з повідомленням про вручення. 14.06.2018 та 08.05.2019 державним виконавцем винесені постанови про арешт майна боржників. 13.06.2018 та 31.01.2019 державним виконавцем здійснено вихід за місцем проживання боржника, але майновий стан перевірити не вдалось, двері ніхто не відчинив. Боржникам залишено виклик, однак останні не з'явились. 08.05.2019 державним виконавцем повторно здійснено вихід за місцем проживання боржників, але двері знову ніхто не відчинив. Державний виконавець вважає, що боржники від виконання рішення суду відмовляються, свідомо не виконують зобов'язання, встановлені рішенням суду, тому просить надати дозвіл на примусове входження до житла боржників в порядку ст.439 ЦПК України.
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19.06.2019 подання було залишено без руху для усунення недоліків.
27.06.2019 головним державним виконавцем до суду було подано заяву на виконання ухвали суду про усунення недоліків подання.
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 27.06.2019 подання було прийнято до провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Головний державний виконавець Новозаводського ВДВС м. Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області Шило Л.М. у судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до положень ч. 2 ст.439 ЦПК України суд розглядає таке подання негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
У відповідності до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, доходить висновку, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Новозаводському відділі ДВС м. Чернігів ГТУЮ у Чернігівській області знаходяться виконавчі листи № 751/4375/16-ц, видані Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 11087245000 від 01.06.2006 року в сумі 26 732 швейцарських франків 97 сантимів та 14 510 грн. 75 коп., а також стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 судового збору по 3 536 грн. 39 коп.
Встановлено, що при неодноразовому виході державного виконавця за адресою боржника, майновий стан перевірити не вдалося, двері ніхто не відчинив, про що було складено відповідні акти державного виконавця.
Згідно з ч. 1 ст.439 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено зобов'язання виконавця вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно до п.4 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у звязку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду.
Наведена норма законодавства передбачає можливість примусового проникнення до житла чи іншого володіння не тільки боржника, а й іншої особи, що можливо у випадку коли у володінні такої особи знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб. При цьому, факт наявності майна боржника у іншої особи має бути належно обґрунтованим, а до подання додані належні докази.
Зі змісту вказаних правових норм вбачається, що державний виконавець може звернутися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи у разі, якщо боржник чинить перешкоди його вільному доступу до цього житла чи іншого володіння.
Недоторканність житла є однією з конституційних гарантій громадян. Як зазначено у ст. 30 Конституції України, не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з ч. 1 ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Відповідно до ст. 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, п.1 ст.17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла.
Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави у права людини з метою забезпечення загального блага.
Одним із судових рішень, що допускає проникнення до житла чи до іншого володіння особи, є ухвала суду про примусове проникнення до житла під час виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).
Відповідно до п.2 ст.29 Загальної декларації прав людини 1948 року при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, якою встановлено межі застосування обмежень прав, обмеження, дозволені згідно з цією Конвенцією щодо зазначених прав і свобод, не застосовуються для інших цілей ніж ті, для яких вони встановлені.
Примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи боржника є крайньою мірою з усіх заходів, що можуть бути застосовані для примусового виконання рішення суду, у разі, якщо державним виконавцем були виконані усі інші можливі спроби виконати рішення суду у відповідності до норм діючого законодавства без примусового проникнення до житла чи іншого володіння особи. Подання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи можливе за умови відмови боржника від добровільного допуску державного виконавця.
Таким чином, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння особи та ухилення його від виконання судового рішення.
Також, згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.
Зазначене дає підстави для висновку, що до подання державного (приватного) виконавця мають бути долучені копії належним чином завіреного поштового повідомлення про вручення боржникові копії постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена боржнику на адресу, зазначену у виконавчому документі, або конверта з копією цієї постанови, який повернувся на адресу державного виконавця з певною відміткою поштового відділення (адресат за цією адресою не проживає, не знайдений, по закінченні терміну зберігання тощо).
Право державного (приватного) виконавця на звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього виконавчим документом зобов'язань.
Для цього, перш за все, є необхідним встановити факт обізнаності боржника про відкрите виконавче провадження та необхідності вчинення дій щодо виконання виконавчого документа.
Однак, відомості про отримання боржниками постанов про відкриття виконавчого провадження, які б направлялися на їх адресу, зазначену у виконавчому документі, в матеріалах подання відсутні, а також відсутні дані про направлення боржникам будь-яких повідомлень та викликів державного виконавця.
Крім того, як встановлено у судовому засіданні, державним виконавцем не вжито достатніх заходів для безперешкодного входження до житла боржників, для належного виклику боржників, які не потребують примусового проникнення до житла.
Як вбачається з матеріалів справи, відсутні будь-які докази того, що боржникам належить на праві власності кв. АДРЕСА_2 , не надано доказів, що боржники перешкоджали вільному доступу державного виконавця до свого житла. Акти державного виконавця, що підтверджують факт виходу державного виконавця за адресою: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 буд. АДРЕСА_5 , кв. АДРЕСА_6 /1,2, складені в порушення ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» без участі понятих, залучення яких у данному конкретному випадку є обов'язковим, а тому є неприйнятними доказами.
Доказів факту присутності боржників у вказаному жилому приміщенні суду не надано, відтак твердження виконавця про те, що боржники навмисно не надають державному виконавцю доступ до даного домоволодіння суд вважає необґрунтованим.
Разом із тим, додані до подання акти державного виконавця не містять зазначення часу здійснення виходу за адресою місця проживання боржників, що не виключає здійснення такого виходу в робочий час, і може бути причиною відсутності боржників у вказаній квартирі.
Державним виконавцем не надано суду доказів повідомлення боржників з метою безперешкодного доступу до домоволодіння про дату, час та намір вчиняти виконавчі дії щодо опису майна боржника.
За таких обставин судом встановлено, що матеріали подання не містять доказів про обізнаність боржників про відкрите виконавче провадження, а відповідно і фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов'язань, тому суд вважає, що подання є необґрунтованим, наявність достатніх правових підстав для примусового проникнення до житла є недоведеною, та з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією прав щодо недоторканості житла власника домоволодіння та осіб, які в ньому проживають, вважає необхідним відмовити в його задоволенні.
На підставі вищевикладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст. 5, 18, 28 Закону України «про виконавче провадження», ст.ст. 4, 76-81, 95, 247, 258-260, 263, 439 ЦПК України, суд,-
У задоволенні головного державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби м. Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Шило Л.М. про примусове входження до житла боржника - відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення.
Суддя І. В. Яременко