27.06.2019 р. Справа № 914/844/19
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В.П., за участю секретаря судового засідання Хороз І.Б., розглянувши матеріали справи
за позовом: Заступника керівника Золочівської місцевої прокуратури Львівської області, м. Миколаїв, в інтересах держави в особі:
позивача:Новороздільської міської ради Львівської області, м. Новий Розділ Львівської області,
до відповідача:фізичної особи-підприємця Репницького Олександра Васильовича, с. Берездівці, Миколаївського району Львівської області,
про: стягнення 24463,12 грн (з яких: 17530,00 грн - заборгованості зі сплати пайового внеску за договором та 6933,12 грн - пені).
За участю представників сторін:
прокурора:Леонтьєвої Наталії Теодорівни,
позивача:не з'явився,
відповідача:не з'явився.
Обставини справи.
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Заступника керівника Золочівської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Новороздільської міської ради Львівської області до фізичної особи-підприємця Репницького Олександра Васильовича про стягнення 24463,12 грн (з яких: 17530,00 грн - заборгованості зі сплати пайового внеску за договором та 6933,12 грн - пені).
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.05.2019 позовну заяву прокурора залишено без руху та встановлено строк для усунення таких недоліків:
- Звертаючись до суду, прокурор повинен обґрунтувати та довести наявність підстав для здійснення представництва. Саме лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, не достатньо для встановлення судом правових підстав для представництва.
Доведення цих підстав здійснюється у загальному порядку відповідно до вимог ст.ст. 74, 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів.
Суд звертав увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17.
- Саме лише посилання прокурора в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснюють встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо) (постанова Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 06.02.2019 у справі № 927/246/18).
Як було вказано судом в ухвалі від 06.05.2019 постановленій у даній справі, до матеріалів позовної заяви не долучено належних доказів, про які вказуває Верховний Суд у вищезазначеній постанові, які б свідчили про невиконання чи неналежне виконання Новороздільської міської ради своїх обов'язків.
20 травня 2019 року від Золочівської місцевою прокуратури на адресу суду надійшла заява про виправлення недоліків позовної заяви. У своїх доводах прокурор вказує про протилежну правову позицію Верховного Суду, зокрема:
У постанові від 08.02.2019 у справі № 915/20/18 Верховний Суд, посилаючись на ті ж норми права (п. 3 ст. 131-1 Конституції України, ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 N 3-рп/99) зазначив, що, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).
Додатково, прокурор наводить у своїй заяві посилання на рішення ЄСПЛ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу, про що також вказує і Верховний Суд у постанові від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18. У вказаній постанові суд дійшов висновку про те, що із положень процесуального законодавства вбачається, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
Важливою обставиною є також те, що прокурор звертає увагу на сплив позовної давності - 31.05.2019, а позов пред'явлено ним до суду (подано у поштове відділення для відправлення 23.04.2019).
Так, проаналізувавши вказані у заяві про виправлення недоліків обставини у їх сукупності, суд, 23.05.2019 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у даній справі, розгляд справи ухвалив здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження та призначив справу до розгляду в судовому засіданні на 24.06.2019. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.06.2019 повідомлено сторін про те, що призначене засідання 24.06.2019 не відбудеться та призначено судове засідання на 27.06.2019.
Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.
В судовому засіданні судом повідомлено присутніх учасників справи, що 18.06.2019 Новороздільською міською радою Львівської області подано до суду клопотання, згідно з яким позивач повідомив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить в порядку ч. 3 ст. 196 ГПК України проводити розгляд справи за відсутності уповноваженого представника позивача.
Відповідно до частини першої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Судом на виконання положень Господарського процесуального кодексу України здійснено ряд заходів та завдань, які необхідно вчиняти для належного, об'єктивного, всебічного розгляду справи з урахуванням таких принципів судочинства як рівність перед законом і судом, відкритість, змагальність, диспозитивність, пропорційність, обов'язковість та виявлено наступні обставини.
Станом на час постановлення ухвали у цій справі існує неоднакове застосування статті 23 Закону України «Про прокуратуру» у подібних правовідносинах щодо здійснення прокурором представництва, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справах № 910/3486/18, № 927/246/18, № 915/242/18, № 904/585/18, № 921/31/18 (перелік неповний), так і ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів іншого касаційного суду.
Водночас Верховний Суд у складі суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 06.02.2019 справу № 587/430/16-ц за позовом Сумської місцевої прокуратури Сумської області до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Передаючи справу № 587/430/16-ц на розгляд Великої Палати Верхового Суду, колегія суддів Касаційного цивільного суду вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування положень статті 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо правових підстав представництва прокурором інтересів держави в суді, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів іншого касаційного суду та одночасно дійшла висновку, що справа містить виключну правову проблему у застосуванні зазначеної норми права і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2019 справу № 587/430/16-ц прийнято та призначено до розгляду.
У цій справі № 914/844/19 Заступник керівника Золочівської місцевої прокуратури Львівської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Новороздільської міської ради Львівської області до фізичної особи-підприємця Репницького Олександра Васильовича та просить стягнути з останнього 24463,12 грн (з яких: 17530,00 грн - заборгованості зі сплати пайового внеску за договором та 6933,12 грн - пені). Позов мотивовано неналежним виконанням міською радою власних повноважень, що не призвели до належного захисту прав територіальної громади.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою палатою Верховного Суду.
Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку (п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України).
З огляду на викладене, зокрема, наявність різних правових позицій Верховного суду, суд першої інстанції вважає за необхідне зупинити провадження у цій справі № 914/844/19 до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц, при розгляді якої вирішуватиметься питання про усунення неоднакового застосування статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Керуючись статтями 228, 229, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Зупинити провадження у справі № 914/844/19 за позовом Заступника керівника Золочівської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Новороздільської міської ради Львівської області до фізичної особи-підприємця Репницького Олександра Васильовича про стягнення 24463,12 грн (з яких: 17530,00 грн - заборгованості зі сплати пайового внеску за договором та 6933,12 грн - пені) до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц.
Сторонам повідомити суд про усунення обставин, що слугували підставою для зупинення провадження у даній справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку та строки передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 02.07.2019.
Суддя Трускавецький В.П.