Справа № 688/3000/17
Провадження № 22-ц/4820/1168/19
21 червня 2019 року м. Хмельницький
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії
суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Грох Л.М. (суддя-доповідач), Костенка А.М., Спірідонової Т.В.,
секретар судового засідання Дубова М.В.,
з участю позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
представника апелянта ОСОБА_3 .
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, треті особи ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт», ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Мазур Н.В. від 05 квітня 2019 року.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
В жовтні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , звертаючись в суд з цим позовом до відповідача, вказували, що 18 квітня 2017 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Renault Dokker» д.н.з. НОМЕР_1 , що належить Головному управлінню Національної поліції України в Хмельницькій області, під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля «Ford C-MAX» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 липня 2017 року водія відповідача ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Автомобіль «Renault Dokker» д.н.з. НОМЕР_1 належить відповідачу - ГУНП в Хмельницькій області на праві власності, водій ОСОБА_5 в момент ДТП перебував в трудових відносинах з ним, тому саме відповідач зобов'язаний відшкодувати майнову і моральну шкоду відповідно до ст.ст. 22, 1166, 1172, 1187, 1188, 1194 ЦК.
ОСОБА_1 , яка є власником пошкодженого автомобіля «Ford C- MAX» д.н.з. НОМЕР_2 , просила стягнути з відповідача майнову шкоду, яка складається з витрат на послуги евакуатора 2200 грн., витрат на заправку іншого автомобіля для поїздок до слідчого прокуратури Хмельницької області 799,14 грн., витрат на послуги сервісного центру ««Форд»» по транспортуванню та дефектовці автомобіля під час проведення автотоварознавчого дослідження - 1648,68 грн., витрат з оплати послуг поштового зв'язку під час листування зі страховиком- 138,70 грн., витрат з оплати телеграм відповідачу під час проведення автотоварознавчого дослідження 256,80 грн., матеріальний збиток, завданий пошкодженням автомобіля - 132608,61 грн. згідно товарознавчого дослідження №531П від 21.09.2017 року, витрат з проведення автотоварознавчого дослідження - 1600 грн., а всього - 139287,93 грн.
Позивач ОСОБА_2 просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду, яка складається з вартості лікарських засобів, що були призначені йому під час лікування внаслідок психотравмуючої ситуації після ДТП в сумі 1318,95 грн.
Позивачі також посилались на те, що діями відповідача їм заподіяна моральна шкода, яка полягала у тривалих моральних стражданнях, які викликані змінами в їх житті, вони пережили страх за своє життя і здоров'я під час ДТП, тривалий час сім'я була позбавлена можливості користуватися транспортним засобом.
Тому просили стягнути з ГУНП в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 139287,93 грн. у відшкодування майнової шкоди та 20000 грн. моральної шкоди; на користь ОСОБА_2 1318 грн. у відшкодування майнової шкоди та 30 000 грн. моральної шкоди; на користь ОСОБА_4 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди, та понесені судові витрати по справі.
09.01.2018 року позивач ОСОБА_2 збільшив розмір позовних вимог, посилаючись на те що у зв'язку з ДТП та тривалим розглядом справи про відшкодування збитків, його стан здоров'я погіршився, він вимушений провести новий курс лікування з 04 по 13 грудня 2017 року, оплатив курс лікування та вимушений був придбати апарат для вимірювання артеріального тиску, на що поніс витрати в сумі 3106,16 грн., які просив стягнути з відповідача.
13 лютого 2018 року ОСОБА_1 подала до суду заяву про зменшення та уточнення позовних вимог, в якій зазначила, що ринкова вартість її автомобіля після ДТП станом на 18.04.2017 року складає 57227,30 грн., а відповідно до автотоварознавчого дослідження №531П від 21.09.2017 року матеріальний збиток склав 132608,61 грн., що становило різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (100000 грн.), а тому матеріальний збиток, завданий їй пошкодженням автомобіля, буде складати 75381,31 грн. Крім того, просила стягнути з відповідача витрати, понесені нею за зберігання автомобіля в сумі 3550 грн. та витрати по пересиланню сторонам відповідних доказів в сумі 160,50 грн. Всього просила стягнути з відповідача 865712,13 грн. майнової шкоди та 20000 моральної шкоди.
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, треті особи - ПрАТ «СК Український страховий стандарт», ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди задоволено частково.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 у відшкодування майнової шкоди, завданої пошкодженням автомобіля - 52842,50 грн., витрат, пов'язаних з залученням спеціалістів, пов'язаних з транспортуванням та збереженням транспортного засобу, витрат поштового зв'язку - 10390,68 грн., а всього 63233,18 грн.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 5000 грн.
В позові ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про відшкодування майнової шкоди - відмовлено.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 2000 грн.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_4 у відшкодування моральної шкоди - 1000 грн.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 в повернення судового збору в сумі 872,38 грн.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції на користь ОСОБА_2 в повернення судового збору в сумі 64,32 грн.
Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_4 в повернення судового збору в сумі 9,60 грн.
В апеляційній скарзі Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області просить скасувати судове рішення в частині задоволення позову як незаконне та необґрунтоване, та ухвалити нове рішення в цій частині про відмову у позові. На його думку, суд неправильно застосував норми матеріального права (ст. 1172, 1187 ЦК України), оскільки ОСОБА_5 , поліцейський Славутського відділу поліції, перебував на службі держави, від імені якої виступає ГУНП в Хмельницькій області. За наявності складу цивільного правопорушення у діях службової особи органу державної влади, в тому числі й Національної поліції, під час виконання нею службових обов'язків, до цих правовідносин слід застосовувати ст.ст. 1173, 1174 ЦК України. Автомобіль «Renault Dokker» д.н.з. НОМЕР_1 є державною власністю, який належить державі Україна.
Вважає, що витрати, пов'язані з проведенням автотоварознавчих досліджень, витрати за послуги сервісного центру «Форд» щодо транспортування та дефектовки транспортного засобу та щодо направлення телеграм не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК. Крім того, саме страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
За змістом ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» нема підстав для відшкодування шкоди за послуги автоевакуатора на суму 400 грн. та 1800 грн., оскільки авто з місця ДТП не було евакуйовано саме до місця проживання ОСОБА_2 чи ОСОБА_1 .
Суд безпідставно стягнув витрати, пов'язані зі зберіганням пошкодженого автомобіля в сумі 3550 грн. Необґрунтованим вважає висновок суду щодо спричинення позивачам моральної шкоди. Також не погоджується із здійсненим розподілом судових витрат.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 просять у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Вважають, що норми ч. 6 ст. 1176, 1174 ЦК України не врегульовують спірні правовідносини. Службовий автомобіль належить Головному управлінню Національної поліції України в Хмельницькій області. Враховуючи вимоги ст. 1194 ЦК України, позов заявлено до відповідача, адже саме він застрахував свою цивільно-правову відповідальність у страховика. Твердження відповідача щодо безпідставності вимог про стягнення майнової і моральної шкоди вважають необґрунтованим.
Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно із ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Так, відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом встановлено, що 18 квітня 2017 року о 16 годині на автодорозі Р-05 «Рівне-Городище-Старокостянтинів» на 265 кілометрі плюс 950 метрів поблизу с.Пиляї Шепетівського району Хмельницької області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Renault Dokker» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 та автомобіля «Ford C-MAX» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , що призвела до пошкодження транспортного засобу позивача ОСОБА_1
Постановою Славутського міськрайонного суду від 26.07.2017 року у справі №682/1971/173/682/630/2017 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв'язку з порушенням вимог п. 11.3 Правил дорожнього руху, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
ОСОБА_1 є власником автомобіля «Ford C- MAX» д.н.з. НОМЕР_2 .
Відповідно до висновку службового розслідування, затвердженого начальником ГУНП в Хмельницькій області, водій ОСОБА_5 - поліцейський СРПП №4 Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області, на відповідній правовій основі 18.04.2017 року керував службовим автомобілем «Renault Dokker» д.н.з. НОМЕР_1 .
ГУНП в Хмельницькій області відповідно до полісу №АЕ/9758147 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строк дії якого з 15.06.2016 року до 14.06.2017 року, застрахував свою цивільно-правову відповідальність. 21.11.2017 року ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» здійснив ОСОБА_1 ., власнику пошкодженого автомобіля «Ford C-MAX» д.н.з. НОМЕР_2 , виплату страхового відшкодування в сумі 100 000 грн.
Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи №2496/2497/18-26 від 14 вересня 2018 року вартість транспортного засобу - автомобіля «Ford C-MAX» д.н.з. НОМЕР_3 року випуску, станом на 18.04.2017 року до пошкодження в ДТП, згідно наданих матеріалів справи, складала 232613,23 грн.; ринкова вартість автомобіля марки «Ford C-MAX» д.н.з. НОМЕР_3 року випуску станом на 18.04.2017 року після пошкодження в ДТП могла складати 79770,73 грн.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з доведеності факту заподіяння позивачам майнової та моральної шкоди внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, власником якого є відповідач.
Доводи апеляційної скарги про те, що спірні правовідносини врегульовуються ст.ст. 1173, 1174, ч.6 ст. 1176 ЦК України, а завдана шкода підлягає відшкодуванню державою, є безпідставними.
Так, за змістом ч.ч. 1,6 ст. 1176, 1173, 1174 ЦК України держава відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування (їх посадової або службової особи), при здійсненні нею своїх повноважень.
Згідно з ч.3 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, діями чи бездіяльністю органу або підрозділ поліції, поліцейським під час здійснення своїх повноважень.
Основні повноваження поліції визначені статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію».
Суд першої інстанції правильно встановив, що шкода позивачам завдана не під час здійснення поліцейським своїх повноважень, а внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія-працівника поліції, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить ГУНП в Хмельницькій області.
Згідно з ч.1 ст. 1172 ЦК України шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником цього джерела підвищеної небезпеки.
За змістом статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах - шкода, завдана одній особі з вини іншої особи відшкодовується винною особою.
Так, ГУНП в Хмельницькій області як страхувальник відповідно до полісу № АЕ/9758147 від 15.06.2016 року уклав із страховиком ПрАТ СК «Український страховий стандарт» договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу «Renault Dokker» д.н.з. НОМЕР_1 .
Згідно з ст.1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Встановлено, що страхова виплата на користь ОСОБА_1 є недостатньою для повного відшкодування завданої шкоди, відтак відповідач за законом зобов'язаний сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Наведене цілком спростовує твердження апелянта про те, що завдана шкода підлягає відшкодуванню державою.
Не ґрунтуються на нормах закону і твердження апелянта про те, що понесені позивачем витрати, пов'язані з проведенням автотоварознавчих досліджень, за послуги щодо транспортування та дефектовки автомобіля, направлення телеграм, послуги автоевакуатора та зберігання авто не є збитками.
Так, відповідно до ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Встановлено, що право ОСОБА_1 як власника автомобіля «Ford C- MAX» д.н.з. НОМЕР_2 порушене внаслідок пошкодження її майна.
Отримане позивачкою страхове відшкодування в сумі 100000 грн. не покривало втрати, яких вона зазнала у зв'язку з фактичним знищенням автомобіля, відповідач як страхувальник не відшкодував їй у добровільному порядку решту непокритих втрат, тому ОСОБА_1 у зв'язку з необхідністю позиватися до відповідача та збирати докази, була змушена здійснити витрати на проведення автотоварознавчих досліджень, за послуги сервісного центру «Форд» щодо транспортування та дефектовки автомобіля, направлення телеграм відповідачу щодо повідомлення про час та місце огляду автомобіля експертом, за послуги автоевакуатора та зберігання пошкодженого автомобіля.
Ці витрати позивач зробила для відновлення свого порушеного права, а отже, вони є реальними збитками в розумінні ст. 22 ЦК України.
Факт понесення цих витрат позивачем підтверджений достатніми та допустимими доказами, яким суд першої інстанції дав належну оцінку, а відтак, обґрунтовано стягнув їх з відповідача.
Згідно з ч.ч.1-2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч.3 ст. 23 ЦК).
Суд першої інстанції правильно визнав встановленим факт спричинення позивачам моральної шкоди у зв'язку з протиправною поведінкою щодо них, а також у зв'язку із знищенням автомобіля, а також обґрунтовано визначив розмір відшкодування завданої моральної шкоди кожному з позивачів, виходячи з характеру правопорушення, глибини та тривалості душевних страждань, вимог розумності та справедливості.
Рішення суду в частині вирішення заявлених позовних вимог є законним та обґрунтованим, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Разом з тим, вирішуючи питання судових витрат, суд першої інстанції припустився помилки.
Так, згідно з ч.1 ст.141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Апеляційний суд констатує, що визначений розмір стягнення понесених судових витрат (судового збору) не є пропорційним розміру задоволених позовних вимог.
Так, ОСОБА_8 сплатила за вимогу майнового характеру 1400,89 грн., вказана вимога задоволена на 73,04 %, отже, на її користь підлягає стягненню 1023,21 грн. понесених судових витрат. За вимогу про стягнення моральної шкоди нею сплачено 1600 грн., пропорційно до задоволеної частини (25 %), підлягає відшкодуванню 400 грн., разом - 1423,21 грн.
Встановлено, що відповідач сплатив за проведення експертизи 5148 грн., відтак на його користь пропорційно розміру відмовлених позовних вимог підлягає стягненню з ОСОБА_8 1387,90 грн. (5148 х (100 % -73,04%).
Згідно з ч.10 ст. 141 ЦПК при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Отже, на відповідача слід покласти обов'язок сплатити різницю ОСОБА_8 в сумі 35,31 грн. (1423,21-1387,90 грн.).
Вимога ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди задоволена на 6,67 %, відтак підлягає стягненню з відповідача на його користь 106,72 грн. понесених судових витрат (1600 х 6,67 %).
Вимога ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди задоволена на 10 %, тому підлягає стягненню з відповідача на її користь 160 грн. понесених судових витрат (1600 х 10%).
З врахуванням наведеного оскаржуване рішення в частині розподілу судових витрат слід скасувати та ухвалити нове судове рішення.
В решті рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області задовольнити частково.
Рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 квітня 2019 року в частині розподілу судових витрат скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 35,31 грн. понесених судових витрат.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_4 160 грн. понесених судових витрат.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_2 106,72 грн. понесених судових витрат.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 01 липня 2019 року.
Судді Л.М. Грох
А.М. Костенко
Т.В. Спірідонова