26 червня 2019 року м. Херсон
Номер справи: 766/829/19
Номер провадження: 22-ц/819/1053/19
Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (суддя-доповідач) Вейтас І.В.,
суддів: Бездрабко В.О.,
Приходько Л.А.,
секретар Кутузова А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Херсонського міського суду Херсонської області Ус О.В. від 26 квітня 2019 року про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів : приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Живцова Надія Миколаївна про визнання недійсними довіреності та договору купівлі-продажу
24 квітня 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання недійсною довіреності та договору купівлі-продажу квартири, посилаючись на те, що вона є спадкоємцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час заведення спадкової справи вона дізналась, що квартира АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_4 на праві власності була відчужена на підставі договору купівлі-продажу від 22.02.2019 року, укладеного між продавцем ОСОБА_4 , від імені якої діяв ОСОБА_1 , на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Живцовою Н.М. від 19.02.2019 року та покупцем ОСОБА_5 Позивач, посилаючись на положення ч.3,5 ст.203 ЦК України, зазначає, що довіреність, яка посвідчена приватним нотаріусом в КНП «Херсонська міська клінічна лікарня ім. А. і О. Тропініних» не відповідала волі ОСОБА_4 , договір купівлі-продажу укладений з порушенням вимог законодавства.
Просить визнати недійсною довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Живцовою Н.М. 19 лютого 2019 року за реєстровим №788 видану від імені ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 22 лютого 2019 року між ОСОБА_4 , від імені якої діяв ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Живцовою Н.М. за реєстровим № 892.
25 квітня 2019 року позивачем ОСОБА_2 подано заяву про забезпечення позову, яка мотивована тим, що на даний час право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 , а відтак, остання може розпорядитись вказаним майном у будь-який час, що ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу. Просила накласти арешт на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 26 квітня 2019 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення її позову задоволено, Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3
Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами існує спір щодо дійсності довіреності на продаж належного спадкодавцю майна та оспорюється договір купівлі продажу квартири на яку просить накласти арешт позивач, та дійшов висновку що не вжиття заходів забезпечення позову у виді накладення арешту на квартиру, яка предметом вказаного договору купівлі-продажу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказує, що суд першої інстанції наклав арешт на майно, яке не є предметом позову і щодо якого не висуваються наслідки ст.216 ЦК та щодо якого не існує спору і тому виконання рішення суду у разі задоволення вказаного позову не може бути ускладнено у разі відчуження вказаної квартири. Просить ухвалу суду скасувати.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_6 , який діє від імені ОСОБА_2 вказує, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки у випадку ухвалення рішення суду про задоволення позову, у позивача та інших спадкоємців виникне право на квартиру, що на даний час належить ОСОБА_3 .. При цьому обраний позивачем вид забезпечення позову не призводить до невиправданого обмеження майнових прав ОСОБА_3 , оскільки арештоване майно фактично зберігається в користуванні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися спірним майном. Просить ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_3 , представників ОСОБА_1 та Григор О.А.,перевіривши відповідність ухвали суду першої інстанції нормам процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З виділених матеріалів справи слідує, що 24 квітня 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання недійсною довіреності та договору купівлі-продажу квартири, посилаючись на те, що вона є спадкоємцем ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час заведення спадкової справи вона дізналась, що квартира АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_4 на праві власності була відчужена на підставі договору купівлі-продажу від 22.02.2019 року, укладеного між продавцем ОСОБА_4 , від імені якої діяв ОСОБА_1 , на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Живцовою Н.М. від 19.02.2019 року та покупцем ОСОБА_5 Позивач просить визнати недійсною довіреність, посвідчену приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Живцовою Н.М. 19 лютого 2019 року за реєстровим №788 видану від імені ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 22 лютого 2019 року між ОСОБА_4 , від імені якої діяв ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Живцовою Н.М. за реєстровим № 892.
25 квітня 2019 року позивачем ОСОБА_2 подано заяву про забезпечення позову, яка мотивована тим, що на даний час право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 , а відтак, остання може розпорядитись вказаним майном у будь-який час, що ускладнить виконання рішення суду у разі задоволення позову в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу. Просила накласти арешт на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч.1,2 ст. 149 ЦПК України, якою керувався суд при постановленні ухвали, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 ЦПК України заходи забезпечення позову. При цьому, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Посилання в апеляційній скарзі на роз'яснення викладені в пункті 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2016 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» про те, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі, є юридично безпідставними, оскільки частиною 2 ст.149 ЦПК України, чинного на час постановлення судом першої інстанції ухвали, передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи.
Під час розгляду справи апеляційним судом представник позивача пояснив, що провадження у справі відкрито, справу призначено до судового розгляду. Представник відповідача вказану інформацію підтвердив.
Як роз'яснено в п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою позовним вимогам.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження можливих труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Судом першої інстанції надано оцінку вказаним у позові обставинам справи та встановлено що між сторонами дійсно виник спір, і у разі задоволення позову про визнання недійсними довіреності та договору купівлі-продажу у позивача та інших спадкоємців виникне право на квартиру, яка є предметом вказаних довіреності та договору купівлі-продажу, що на даний час належить відповідачу ОСОБА_3 , яка має реальну можливість відчужити вказану квартиру, що значно утруднить захист прав позивача за відновленням яких вона звернулась до суду з даним позовом. Тому, на думку колегії суддів, судом першої інстанції обґрунтовано прийнято рішення про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру.
Враховуючи наведене, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду постановлена відповідно до вимог норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанцій не спростовують.
Керуючись ст.367, п.1 ч.1 ст.374, ст. 375, ст. 382 ЦПК України, Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу судді Херсонського міського суду Херсонської області від 26 квітня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий І.В. Вейтас
Судді: В.О. Бездрабко
Л.А. Приходько
Повний текст постанови складено 01 липня 2019 року
Суддя: І.В. Вейтас