Номер провадження: 33/813/745/19
Номер справи місцевого суду: 522/6320/19
Головуючий у першій інстанції Кічмаренко С. М.
Доповідач Журавльов О. Г.
01.07.2019 року м. Одеса
Суддя Одеського апеляційного суду Журавльов О.Г., за участю секретаря Павлючук Ю.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 15 травня 2019 року,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №296099 від 23.03.2019 року, водій ОСОБА_1 23 березня 2019 року о 4:43 годині в м. Одеса по вул. Черняховського, 24 керував автомобілем MERCEDES-BENZ номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння: почервоніння очей, нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Приморського районного суду м. Одеси від 15 травня 2019 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 384,20 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 через представника - адвоката Панчошенко О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовано тим, що: 1) протокол за фактом адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 не складався; 2) результатів огляду на стан сп'яніння та направлення на проходження такого огляду матеріали справи не містять, тому висновки суду першої інстанції є необґрунтованими; 3) в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він від проходження медичного огляду на стан сп'яніння не відмовлявся, а його відмова пройти тест на газоаналізаторі є його правом, а не порушенням; 4) його не було відсторонено від подальшого керування автомобілем; 5) суд розглянув справу з порушенням підсудності, оскільки місцем його реєстрації та проживання є АДРЕСА_1 ; 6) суд першої інстанції відхилив його клопотання про допит свідків, на задоволенні якого він наполягає в своїй апеляційній скарзі.
21.06.2019 року через канцелярію апеляційного суду надійшло клопотання №33-12873/19 про допит свідків, в якому, перелічивши всі доводи апеляційної скарги, апелянтом заявлено клопотання про допит свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання апелянта про виклик в судове засідання свідків та у задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав.
Свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 засвідчили підписами та надали письмові пояснення з приводу адміністративного правопорушення, скоєного ОСОБА_1 та у суду не виникає жодних сумнівів стосовно свідчень цих осіб, оскільки вони не суперечать одне одному, тому апеляційний суд відмовляє у задоволенні клопотання про виклик цих осіб в судове засідання.
Клопотання ОСОБА_1 про допит в судовому засідання свідка ОСОБА_6 задоволенню не підлягає, оскільки в суді першої інстанції клопотання не заявлялося, матеріали справи не містять доказів щодо перебування ОСОБА_6 на місці зупинення транспортного засобу ОСОБА_1 , апеляційний суд переглядає справу за доказами, наявними в матеріалах справи.
Згідно ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 23.03.2019 року, водій ОСОБА_1 о 4:43 годині в м. Одеса по вул. Черняховського, 24 керував автомобілем MERCEDES-BENZ номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з ротової порожнини. В присутності понятих йому було запропоновано проїхати до медичного закладу або продути алкотестер «Драгер», на що він категорично відмовився, що підтверджується записом відео фіксації, наявному у матеріалах справи.
Вказані обставини підтверджуються: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №296099 від 23.03.2019 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , рапортом поліцейського УПП в Одеській області ДПП Поваліхіна А.І., відео фіксацією (а.с.1-6).
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння встановлений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» та «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року.
Згідно п. п. 2-7 Розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі Інструкція), затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України, 09.11.2015 №1452/735, огляд на стан алкогольного сп'яніння воді транспортного засобу здійснюється поліцейськими, які мають спеціальні звання.
Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви. Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відповідно до положень п. 1.3, п. 3.3. Розділу ІІІ «Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 року №100, необхідність відеофіксації: «використання нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) як превентивного поліцейського заходу є важливим елементом функціонування патрульної поліції, покликаним гарантувати чесність, відкритість та антикорупційну спрямованість діяльності патрульної поліції».
Випадки застосування такого превентивного заходу: «нагрудна відеокамера (відео реєстратор) повинна активуватись працівником патрульної поліції та знаходитись у режимі відео-зйомки при будь-якому контакті з особами, зокрема, але не виключно: при оформленні дорожньо-транспортної пригоди; при перевірці документів; при поверхневому; при загрозі використання фізичної сили, спеціальних засобів або вогнепальної зброї; при наданні допомоги особам; у випадках, коли усвідомлення особою факту відео-фіксації її поведінки може сприяти вирішенню конфліктної ситуації. Відповідно до п. 3.5 Розділу ІІІ Інструкції, «після активації нагрудної відеокамери (відео реєстратора) все спілкування повинно бути записане безперервно».
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен за вимогою працівника поліції пройти у встановленому порядку медичний огляд для виявлення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних або токсичних речовин.
З матеріалів справи, зокрема відео фіксації 23.03.2019 року, вбачається, що працівники поліції діяли в суворій дотриманості Закону.
Всупереч доводів апеляційної скарги, вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена в ході судового розгляду справи судом першої інстанції та в ході апеляційного перегляду справи, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 296099 від 23.03.2019 року, складеним за фактом порушення водієм ОСОБА_1 п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме в зв'язку з керуванням водієм ОСОБА_1 автомобілем з явними ознаками алкогольного сп'яніння та його відмовою пройти медичний огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_5 , рапортом поліцейського УПП в Одеській області ДПП Поваліхіна А.І., ДВД диском з відео з місця правопорушення.
Враховуючи встановлене, апеляційний суд визнає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
При розгляді адміністративної справи суд першої інстанції повно та об'єктивно розглянув справу та прийняв правильне рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Положеннями ст. 33 КУпАП передбачено, що при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення щодо правопорушника ОСОБА_1 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог статей 23, 33 КУпАП в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є необґрунтованими і не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи.
Посилання апеляційної скарги на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду, матеріали справи не містять доказів його знаходження у стані алкогольного сп'яніння під час зупинення транспортного засобу є необґрунтованими та спростовуються матеріалами адміністративної справи.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом правил підсудності, є безпідставними, оскільки, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, місцем правопорушення, а саме, зупинення транспортного засобу є вул. Черняховського, 24, місце проживання ОСОБА_1 зазначено, АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Приморського району м. Одеси, тому розгляд справи у Приморському районному суді відбувся з урахуванням вимог Закону.
Одночасно апеляційний суду зазначає, що доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права зводяться до незгоди з висновками суду, особистого тлумачення норм матеріального і процесуального права та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення.
Таким чином, апеляційний суд не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Керуючись статтями 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 15 травня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.Г.Журавльов