Справа № 369/6217/19
Провадження №4-с/369/83/19
20.06.2019 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Медведського М.Д.,
за участю секретаря - Головатюк В.В..,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
представника зацікавленої особи - ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань в м. Києві скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , державний виконавець Шевченківського районного відділення державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Колодчук Сергій Вікторович про визнання неправомірними дій та бездіяльності державного виконавця по виконавчому провадженню за № 55741367, -
У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою, в якій просив суд, постановити ухвалу про визнання неправомірними дій державного виконавця Колодчука С.В. у виконавчому провадженні ВП № 55741367 в частині визначення суми заборгованості по аліментах за доходами фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 за період з березня 2018 року до квітня 2019 року у Довідці- розрахунку заборгованості по сплаті аліментам від 07.05.2019 року № 55741367/33 з використанням для своїх розрахунків рівня середньої заробітної плати у м. Києві та через відсутність фактичної заборгованості;зобов'язати державного виконавця Колодчука С.В. усунути порушення прав (поновити порушені права заявника) ОСОБА_1 , а саме:здійснити перерахунок заборгованості за аліментами з доходів фізичної особи- підприємця платника єдиного податку 3-ї групи ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП № 55741367 відповідно до розміру середньої заробітної плати в Івано-Франківській області за офіційними даними Держкомстату; оформити та видати ОСОБА_1 новий розрахунок заборгованості за період з березня 2018 року до квітня 2019 року;суму переплати аліментів, здійснену ОСОБА_1 зарахувати в рахунокнарахувань аліментів у наступних періодах.
Свої мимоги обґрунтував тим, що 24 липня 2004 року між боржником та заявником у справі було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 , виданим відділом РАЦС Івано-Франківського міського управління юстиції 24.07.04 р. Шлюб між сторонами було розірвано рішенням Івано-Франківського міського суду від 07.06.16 р. у справі №344/6677/16-ц. Зазначене рішення на сьогодні набрало законної сили.
28.09.2017 року Києво-Святошинським районним судом Київської області у справі № 369/9726/17 за заявою представника ОСОБА_2 було видано судовий наказ, яким було наказано стягнути з ОСОБА_1 , «аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1\4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду (08 вересня 2017) і до досягнення дітьми повноліття».
Виконавче провадження щодо примусового виконання судового наказу Києво- Святошинського районного суду Київської області від 28.09.2017 у справі № 369/9726/17 відкрито у Шевченківському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві за номер виконавчого провадження № ВП 55741367, державний виконавець - Колодчук Сергій Вікторович.
10 травня 2019 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.05.2019 р. у справі № 369/4171/19 провадження № 4-с/369/73/19 було частково задоволено його скаргу на дії та бездіяльність державного виконавця, зокрема було вирішено:
«Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Колодчука С.В. у виконавчому провадженні № 55741367 щодо ненадання ОСОБА_1 розрахунків суми заборгованості по аліментах.
Зобов'язати компетентного державного виконавця державного провадження № 55741367 надати ОСОБА_1 розрахунок повної суми заборгованості за аліментами за всіма місяцями отримання доходів станом на 10.05.2019 року з урахуванням сплачених ОСОБА_1 сум аліментів».
10.05.2019 року близько обіду ним було отримано від державного виконавця на електронну пошту копію Довідки-розрахунку заборгованості по сплаті аліментам від 07.05.2019 року № 55741367/33, де було визначено розмір заборгованості у сумі 5350,69 грн. Даний борг було сплачено ним в той же день з метою забезпечення повернення йому як власнику автомобіля, на який державним виконавцем було накладено арешт та оголошено в розшук, однак вважаю, що розмір даної заборгованості визначено державним виконавцем із порушенням норм законодавства, а тому вбачає необхідність у зверненні до суду з даною скаргою.
У матеріалах виконавчого провадження знаходяться попередньо видані розрахунки, з яких згідно, що державний виконавець при визначенні суми заборгованості і раніше користувався різними підходами. Наприклад, раніше державний виконавець використовував середньомісячну заробітну плату в Івано-Франківській області, показник якої офіційно опубліковано на сайті Держкомстату з вересня 2017 року по лютий 2018 року. В Довідці-розрахунку заборгованості по сплаті аліментам від 07.05.2019 року № 55741367/33, державним виконавцем вже використано для розрахунку суму середньої заробітної плати у м. Києві, однак такий підхід вважає неправомірним.
Також на сьогодні в реєстраційному законодавстві діє так званий принцип екстериторіальності. На даний час, якщо підприємець реєструється в органах реєстрації, то прописка має суттєве значення. Відповідно, оскільки він прописаний у Івано-Франківській воласті, то і зареєструватися як підприємець може виключно у цій області. Таким чином він в принципі не міг і не планував реєструватися приватним підприємцем у м. Києві, тим більше, що з тут не має постійного місця проживання та власного житла. Інформація про його реєстрацію з Косівському районі Івано-Франківської області є публічною та відкритою.
Більше того, державному виконавцю уже давно є відомим той факт, що постійного місця проживання у м. Києві у нього немає, основного місця роботи немає також.
При цьому державний виконавець ігноруючи його звернення в процесуальних документах зазначає адресу у м АДРЕСА_1 , за якою він не проживає.
Відповідно сума заборгованості за період, вказаний в Довідці-розрахунку заборгованості то сплаті аліментам від 07.05.2019 року № 55741367/33, мала б скласти не 16350, 69 грн., а суму, визначену ним в додатку № 15, тобто заборгованість відсутня. Таким тином на сьогодні ним здійснено переплату аліментів на користь стягувача у розмірі 17482,65 грн.
На підставі вищевказаного вважає, що дії державного виконавця щодо визначення заборгованості за аліментами є неправомірними та порушують законодавство та його права як громадянина та підприємця, тому просив вимоги його скарги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15.05. 2019 року скаргу ОСОБА_1 прийнято до провадження та призначено скаргу до розгляду.
В судове засідання державний виконавець Колодчук С.В. та представник Шевченківського районного відділення державної виконавчої служби не з'явились. Про дату, час і місце розгляду скарги повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Суд визнав за можливе розглянути скаргу за відсутності заінтересованих осіб на підставі документів, які містяться в справі.
Заявник ОСОБА_1 у судове засідання з'явився, вимоги скарги з підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з підстав зазначених у скарзі.
Представник зацікавленої особи ОСОБА_2 . - ОСОБА_3 . проти вимог скарги заперечували, просили відмовити, оскільки державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби правомірно відкрито виконавче провадження, порушень з боку державного виконавця немає.
Суд, заслухавши скаржника ОСОБА_1 , представника зацікавленої особу ОСОБА_2 - ОСОБА_5 О ОСОБА_6 , дослідивши скаргу та додані до неї документи, а також матеріали цивільної справи, вважає необхідним задовольнити скаргу частково, виходячи з наступного.
Судом під час розгляду скарги встановлено, що в провадженні Шевченківської державної виконавчої служби м. Києва Головного управління юстиції у м. Києві перебуває виконавче провадження № 55741367, відкрите на підставі судового наказу за № 369/9726/17 від 29.09.2017 року, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Відповідно до довідки державного виконавця Колодчука С.В. про розрахунок заборгованості по сплаті аліментів від 12.02.2018 року за № 55741367/33 вбачається, що боржнику нараховані аліменти у розмірі ј частини доходів відповідача виходячи з розміру середньої заробітної плати Івано-Франківської області у період з вересня 2017 року до лютого 2018 року.
Відповідно до довідки державного виконавця Колодчука С.В. про розрахунок заборгованості по сплаті аліментів від 07.05.2019 року за № 55741367/33 вбачається, що боржнику нараховані аліменти у розмірі ј частини доходів відповідача виходячи з розміру середньої заробітної плати м. Києва у період з березня 2018 року до квітня 2019 року.
Зазначені обставини сторонами не заперечувались, відтак суд вважає такі обставини встановленимию
Положеннями ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не провадилося їх стягнення, незалежно від того, одержано такий заробіток (дохід) в Україні чи за кордоном.
Відповідно до ч. 2 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості або є фізичною особою - підприємцем і перебуває на спрощеній системі оподаткування, або є громадянином України, який одержує заробіток (дохід) у державі, з якою Україна не має договору про правову допомогу, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. У разі встановлення джерела і розміру заробітку (доходу) платника аліментів, який він одержав за кордоном, за заявою одержувача аліментів державний виконавець, приватний виконавець здійснює перерахунок заборгованості.
Відповідно ч. 3 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Відповідно до положень ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника), а якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Відповідно до преамбули ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», цей Закон відповідно до Конституції України регулює відносини, пов'язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, що гарантуються Конституцією України і закріплені Загальною декларацією прав людини, Міжнародним пактом про громадянські та політичні права, Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод і протоколами до неї, іншими міжнародними договорами України, а також визначає порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання і встановлює випадки їх обмеження.
Відповідно до ст.. 3 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.
Відповідно до ст.. 3 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Відповідно до ст.. 3 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов'язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.
Судом встановлено, що скаржник ОСОБА_1 перебуває як фізична особа підприємець на спрощеній системі оподаткування, відтак, згідно вимог Податкового кодексу України спрощена система оподаткування не передбачає встановлення чистого доходу підприємця.
З аналізу вищезазначених норм, вбачається, що на законодавчому рівні встановлено нарахування розміру аліментів у частині заробітку стосовно боржника, який має статус фізичної особи підприємця та перебуває на спрощеній системі оподаткування,виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, оскільки виходячи з особливостей спрощеної системи оподаткування неможливо встановити дійсний чистий прибуток від підприємницької діяльності такого підприємця. Відтак, для визначення розміру аліментів в такому випадку не має значення місце здійснення такої підприємницької діяльності та фінансові показники такої фінансової діяльності.
Суд зважає, що ч. 3 ст. 195 СК України чітко не визначає поняття «даної місцевості», тому в даному випадку суд вважає можливим застосувати положення ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» як Закону спеціальної дії, що здійснює нормативне регулювання відносин у сфері місця мешкання фізичних осіб.
З матеріалів справи, вбачається, що боржник ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Також факт мешкання ОСОБА_1 за вказаною адресою підтверджується актом Заступника начальника Косівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Сіреджука І.О. від 06.05.2019 року.
На підставі викладеного, суд вважає, що державний виконавець при розрахунку суми аліментів ОСОБА_1 мав використовувати відомості про середню заробітну плату боржника за зареєстрованим місцем реєстрації боржника як фізичної особи згідно ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Таким чином скарга ОСОБА_1 підлягає частково задоволенню. Суд залишає без задоволення вимогу про зобов'язання зарахування суми переплати аліментів у майбутні періоди, оскільки така вимога стосується майбутніх дій державного виконавця, відтак, на момент розгляду відсутня будь-яка неправомірна діяльність або бездіяльність державного виконавця в цій частині вимог.
Керуючись ст. ст. 259, 263-264, 447-451 ЦПК України, -
Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , державний виконавець Колодчук Сергій Вікторович Шевченківського районного відділення державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання неправомірними дій та бездіяльності державного виконавця по виконавчому провадженню за № 55741367- задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії державного виконавця Шевченківського районного відділення державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Колодчука С.В. у виконавчому провадженні № 55741367, в частині визначення суми заборгованості по аліментам за доходами фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з березня 2018 року до квітня 2019 року у довідці-розрахунку заборгованості по сплаті аліментів від 07.05. 2019 року за № 55741367/33 з використанням для своїх розрахунків рівня середньої заробітної плати у м. Києві.
Зобов'язати державного виконавця Шевченківського районного відділення державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Колодчука С.В., усунути порушення прав (поновити порушені права заявника) ОСОБА_1 , шляхом здійснення перерахунку заборгованості за аліментами з доходів фізичної особи-підприємця, платника єдиного податку третьої групи ОСОБА_1 у виконавчому провадженні ВП №55741367 відповідно до розміру середньої заробітної плати в Івано-Франківській області за офіційними даними Держкомстату, оформлення та видачі ОСОБА_1 новий розрахунок заборгованості за період з березня до квітня 2019 року.
В решті вимог скарги - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали буде виготовлений згідно ст. 259 ЦПК України протягом 5 днів.
Суддя М.Д. Медведський