Справа № 369/12597/18
Провадження № 2/369/1725/19
Іменем України
24.05.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючої судді Ковальчук Л.М., за участю секретаря Бугайової М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У вересні 2018 року позивач публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), яке було перейменовано в акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк"), через засоби поштового зв'язку звернулося до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 23.09.2010 відповідач звернувся до позивача із заявою, відповідно до якої отримав кредит у розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Сторони визначили, що договір складається з заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг, тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна".
Проте позичальник не дотримується умов кредитного договору, не сплачує кредит, проценти за користування ним у розмірі та порядку, визначеному договором.
Станом на 11.09.2018 загальна сума заборгованості відповідача становила 66780,62 грн., у тому числі заборгованість зі сплати тіла кредиту у сумі 28195,30 грн., процентів за користування кредитом у сумі 15153,79 грн., пеня за прострочення позичальником термінів виконання своїх зобов'язань за кредитним договором у сумі 19775,31 грн., штраф за фіксованою частиною у сумі 500 грн., штраф за процентною складовою у сумі 3156,22 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просив суд у разі неявки представника банку розглянути справу за його відсутності, проти проведення заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.
За таких обставин та за відсутності заперечень представника позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 6, ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Судом встановлено, що 23.09.2010 відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, в якій указано, що вона разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку складає між банком та нею договір про надання банківських послуг.
Підписавши вказану анкету-заяву, відповідач був повідомлений про зміст Умов та правил надання банківських послуг та про розміщення їх тексту на офіційному сайті АТ КБ "ПриватБанк" (www.privatbank.ua), а також про тарифи банку, які були надані йому для ознайомлення у письмовому вигляді, про що зазначено у самій анкеті-заяві.
Матеріали справи містять наданий АТ КБ "ПриватБанк" витяг з Умов та правил надання банківських послуг.
Аналізуючи вказані вище положення законодавства України, а також враховуючи фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що відповідач, підписавши анкету-заяву, погодився з тим, що ця заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг складає договір приєднання, згідно копії анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, що свідчить про дотримання форми договору, визначеної законом (така правова позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.03.2018 у справі №263/13449/16-ц).
За умовами укладеного між сторонами кредитного договору від 23.09.2010 б/н банком емітовано та видано відповідачеві кредитну картку, відкрито картковий рахунок та надано кредит у розмірі 500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Повернення кредиту повинно було здійснюватись шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі та в порядку, визначеному договором. Сторони визначили, що договір складається з заяви позичальника, Умов та правил надання банківських послуг, тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна".
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець зобов'язується за кредитним договором надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитні кошти в обсязі, визначеному договором, були надані АТ КБ "ПриватБанк" відповідачеві, які він використав у повному обсязі.
Пунктом 2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг передбачено обов'язок позичальника погашати заборгованість із сплати кредиту, відсотків за користування ним, за перевитрати платіжного ліміту, комісії за користування кредитом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Однак відповідач не виконує взяті на себе за кредитним договором зобов'язання у зв'язку із чим у нього станом на 11.09.2018 утворилась заборгованість зі сплати тіла кредиту у сумі 28195,30 грн., процентів за користування кредитом у сумі 15153,79 грн., пеня за прострочення позичальником термінів виконання своїх зобов'язань за кредитним договором у сумі 19775,31 грн., штраф за фіксованою частиною у сумі 500 грн., штраф за процентною складовою у сумі 3156,22 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
Частиною 1 ст. 550 ЦК України визначено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Згідно з п. 2.1.1.12.6.1. Умов та правил надання банківських послуг у разі виникнення прострочених зобов'язань за борговими зобов'язаннями на суму від 100,00 грн. позичальник сплачує кредитодавцю пеню відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг у разі порушення позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю штраф у розмірі, встановленому тарифами договору.
Тарифами обслуговування кредитних карт "Універсальна" встановлено, що штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань становить 500,00 грн та 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом з урахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісій.
Згідно з положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. 549 ЦК України, штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення (такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі №6-2003цс15 та постановах Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №369/844/16-ц, від 06.09.2018 №206/3056/16-ц).
Зважаючи на те, що пеня та штраф за кредитним договором від 23.09.2010 б/н застосовані за одне і те саме порушення - порушення строків виконання грошових зобов'язань за договором, більш того, штраф нарахований банком у тому числі і на суму пені, суд вважає недопустимим їх одночасне застосування.
Таким чином, штраф за прострочення виконання зобов'язань за договором стягненню з відповідача не підлягає.
З аналізу норми ч. 2 ст. 1050 ЦК України вбачається, що пред'явленням вимоги до позичальника є як направлення йому вимоги про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, так і пред'явлення до нього позову.
Пунктами 2.1.1.4.2., 2.1.1.4.6. Умов та правил надання банківських послуг банку надано право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за кредитним договором.
Оскільки відповідач прострочила сплату частини кредиту, процентів за користування ним, у кредитодавця виникло право вимагати у позичальника дострокового повернення кредиту, процентів за користування ним та інших платежів.
Позивач реалізував своє право на дострокове стягнення усієї заборгованості за кредитним договором від 23.09.2010 б/н шляхом звернення до суду з позовом до позичальника, що відповідає нормі ст. 1050 ЦК України.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 23.09.2010 б/н у сумі 63124,40 грн., у тому числі заборгованість зі сплати тіла кредиту у сумі 28195,30 грн., процентів за користування кредитом у сумі 15153,79 грн., пеня за прострочення позичальником термінів виконання своїх зобов'язань за кредитним договором у сумі 19775,31 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 1762,00 грн.
З огляду на вищенаведене, відповідно до ст.ст. 15, 16, 526, 530, 533, 536, 549, 550, 610, 612, 626-628, 634, 639, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, та, керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 23.09.2010 б/н у сумі 63124,40 грн. (шістдесяти трьох тисяч ста двадцяти чотирьох гривень сорока копійок), що складається з заборгованості по сплаті тіла кредиту у сумі 28195,30 грн. (двадцяти восьми тисяч ста дев'яноста п'яти гривень тридцяти копійок), процентів за користування кредитом у сумі 15153,79 грн. (п'ятнадцяти тисяч ста п'ятдесяти трьох гривень сімдесяти дев'яти копійок) та пені за прострочення позичальником термінів виконання своїх зобов'язань за кредитним договором у сумі 19775,31 грн. (дев'ятнадцяти тисяч семисот сімдесяти п'яти гривень тридцяти однієї копійки), а також судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (однієї тисячі семисот шістдесяти двох гривень 00 копійок).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного заочного рішення суду.
Суддя Л.М.Ковальчук