Справа № 369/1573/18
Провадження № 2/369/1227/19
Іменем України
20.05.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі
головуючої судді Ковальчук Л.М.,
при секретарі Бугайовій М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа Головне територіальне управління юстиції у Київській області, третя особа Києво-Святошинська районна державна адміністрація про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа Головне територіальне управління юстиції у Київській області, третя особа Києво-Святошинська районна державна адміністрація про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2
За життя ОСОБА_2 залишила заповіт, за яким все своє майно заповіла ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
Як вказує позивач, до складу спадщини увійшли будинок АДРЕСА_1 з надвірними спорудами та будівлями, та самочинно збудований житловий будинок за цією ж адресою, переобладнаний із сараю.
В Першій Київській обласній державній нотаріальній конторі 02.11.2004 року була заведена спадкова справа № 718 до майна померлої ОСОБА_2
Позивач спадщину прийняв, а інші спадкоємці за заповітом від прийняття спадщини відмовились.
На частину майна - земельну ділянку позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 11.11.2011 року, однак оформити свідоцтво про право на спадщину за заповітом на інше майно не виявилось можливим через відсутність правовстановлюючих документів.
У зв'язку із цим нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Грисюк О.В. 22.11.2017 року було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 з надвірними спорудами та будівлями.
Позивач звернувся до суду на підставі положень Цивільного кодексу України, Закону України «Про нотаріат», положень Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України з вказаним позовом.
У судове засідання позивач та представник не з'явились, представник надав суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позов підтримав та просив задовольнити.
У судове засідання відповідач не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив.
У судове засідання треті особи не з'явились, повідомлялись належним чином, причини неявки не повідомили.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 72 років померла ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 22.06.2004 року.
02.11.2004 року було заведено спадкову справу № у спадковому реєстрі 3709501, номер у нотаріуса 718, спадкодавець ОСОБА_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається з довідки про внесення запису до Єдиного реєстру заповітів та спадкових справ № 3709501 від 02.11.2004 року.
За життя ОСОБА_2 склала заповіт від 26.06.1991 року, за яким все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що за законом матиме прав, заповіла в рівних частинах ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом позивача, свідоцтвом про народження позивача, листів Києво-Святошинського районного управління юстиції у Київській області від 03.09.2011 року, 20.10.2011 року, запису акту про розірвання шлюбу № 526 від 11.12.1970 року ОСОБА_7 та ОСОБА_2 та був прописаний на момент смерті з ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 згідно довідки Гореницької сільської ради від 26.10.2011 року № 1761.
02.11.2004 року до Першої Київської обласної державної нотаріальної контори надійшла заява від ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , про те, що вони відмовляються від належної їм частки спадщини, що залишилась після смерті ОСОБА_2 на користь спадкоємців ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
02.11.2004 року до Першої Київської обласної державної нотаріальної контори надійшла заява від ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , про те, що ОСОБА_3 відмовляється від прийняття спадщини на користь спадкоємця за заповітом ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 все спадкове майно приймає та просить видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
11.11.2004 року до Першої Київської обласної державної нотаріальної контори надійшла заява від ОСОБА_1 з проханням видати свідоцтво про право на спадщину за законом.
11.11.2011 року позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП ім. Шевченка, Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, розміром 1,85 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало померлій, ОСОБА_2 , на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2 , виданого Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області у відповідності з рішенням Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 12.07.2000 року за № 327, зареєстрованого 28.04.2004 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 783.
22.11.2017 року державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори Грисюк О.В. прийнято постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі на ім'я ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 , який належав померлій ОСОБА_2
У зв'язку із цим позивач звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності в порядку спадкування за заповітом на спадкове майно на житловий будинок АДРЕСА_1 з надвірними будівлями та спорудами із зазначенням площі будинку, споруд, будівель , а також права власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва самочинного збудованого житлового будинку, переобладнаного із сараю, за цією ж адресою із зазначенням площі будинку, споруд, будівель.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20 травня 2019 року позовну заяву в частині вимог позивача ОСОБА_1 про визнання права власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва самочинного збудованого житлового будинку, переобладнаного із сараю, за цією ж адресою із зазначенням площі будинку, споруд, будівель відповідно до заяви представника позивача залишено без розгляду на підставі вимог п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Що стосується визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 з надвірними будівлями та спорудами із зазначенням площі будинку, споруд, будівель , то суд зазначає, що:
Згідно виписки з погосподарської книги за 2001-2005 роки Погосподарська книга № 15, сторінка 22, особовий рахунок НОМЕР_3 вказано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , главою сім'ї, пенсіонерка, членів сім'ї дочку ОСОБА_3 , сина ОСОБА_1 , житловий будинок 1959 р.п., загальною площею 36,5 кв.м., житловою площею 24,4 кв.м., земля всього 0,31 га, в т.ч. для будівництва, обслуговування житлового будинку та господарських будівель - 0,02 га, для ведення особистого підсобного господарства - 0,29 га., адреса АДРЕСА_1 .
Згідно Технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 від 17.08.2017 року вказано схематичний план земельної ділянки, план будинку, експлікація приміщень, характеристика будинку.
Згідно відповіді від 12.09.2017 року Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» вказано, що згідно матеріалів інвентаризаційної справи право власності на будинок АДРЕСА_1 не зареєстроване. За результатами технічної інвентаризації станом на 17.08.2017 року встановлено, що загальна площа житлового будинку літ. «А» (р.п. 1959) складає 63,6 кв.м., житлова - 33,4 кв.м. Також встановлено наявність самочинно збудованого житлового будинку літ. «В» (р.п. 2000) загальною площею 59,1 кв.м., житловою - 16,9 кв.м.
Згідно відповіді відповідача від 08.11.2017 року за даними господарської книги Гореницької сільської ради та будинкової книги, будинок за адресою АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , але не володіє відомостями та інформацією про правовстановлюючі документи на вказаний будинок.
Згідно ст. 1268 Цивільного кодексу України Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1269 Цивільного кодексу України Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
За ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
В ст. 1273 Цивільного кодексу України визначено, що Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною. Відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.
Згідно ст. 1274 Цивільного кодексу України Спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом.
За ст. 1275 Цивільного кодексу України Якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.
Відповідно до ст. 1297 Цивільного кодексу України Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Змістом ст. 392 Цивільного кодексу України Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно п. 3.1. Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року При вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.
Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15 січня 1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 року, та інших нормативно-правових актів.
Відповідно до Листа Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 12/5-126 від 23.03.1999 року вказано, що По об'єктах, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається бюро технічної інвентаризації (до врегулювання цього питання законодавчими на нормативними актами).
Згідно Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 19.03.2013 року № 95, що діяв на час виникнення правовідносин, Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 316, 328, 331, 392, 1218, 1268, 1269, 1270, 1273, 1274, 1275, 1297 Цивільного кодексу України, положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268, 280, 282, 284 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на спадкове майно, що належало ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 з надвірними будівлями та спорудами: на житловий будинок літ. «А», загальною площею 63,6 кв.м., житловою площею 30,2 кв.м., прибудову літ. «а», площею 24,1 кв.м., погріб окремо збудований літ. «Г», огорожу № 1, ворота з хвірткою № 2, свердловину 1.
Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Інформація про відповідача: Гореницька сільська рада Києво-Святошинського району Київської області, Код ЄДРПОУ 04358514, місцезнаходження: 08114, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гореничі, вул. Соборна, 205.
Інформація про третю особу: Головне територіальне управління юстиції у Київській області, Код ЄДРПОУ 34481907, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Ярославська, буд. 5/2.
Інформація про третю особу: Києво-Святошинська районна державна адміністрація, Код ЄДРПОУ 23570148, місцезнаходження: 03115, м. Київ, проспект Перемоги, 126.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.
Суддя Ковальчук Л.М.