Провадження №2-а/359/86/2019
Справа №359/1741/19
Іменем України
26 червня 2019 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Журавського В.В.
при секретарі Алфімовій І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №4 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Дудікова Максима Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Управління патрульної поліції у Київській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Наприкінці лютого 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, який обґрунтовує тим, що 19 лютого 2019 року приблизно о 12 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем марки «JAC» модель - J5, номерний знак НОМЕР_1 , він рухався на 34-м км автодороги «Київ-Харків», не доїжджаючи до м. Бориспіль, був зупинений працівником поліції Дудіковим М.В. , який повідомив про порушення п.12.4 ПДР України та наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення ОСОБА_1 категорично заперечував, але на вимогу працівника поліції передав свідоцтво на право керування транспортним засобом та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Отримавши вказані документи працівник поліції у службовому автомобілі за відсутності позивача склав постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ №930541. Дану постанову ОСОБА_1 вважає такою, що складена з порушенням діючого законодавства, а факти викладені в ній такими, що не відповідають дійсності. Зокрема, у постанові зазначено, що розгляд справи відбувався біля будинку №2 по вул. Київський Шлях в м. Бориспіль. В той час як місце зупинки транспортного засобу та розгляду справи насправді відбувалось на 34-му км автодороги «Київ-Харків», не доїжджаючи до м. Бориспіль. Крім цього, ОСОБА_1 вказав на те, що докази, одержані за допомогою пристрою TruCam є неналежними та недопустимими, зважаючи на нечинність з 02 листопада 2015 року сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки. Тому вимірювання швидкості руху автомобіля працівником поліції з використанням лазерного вимірювача швидкості транспортного засобу за допомогою пристрою TruCam здійснено без будь-яких на це законних підстав. Тому ОСОБА_1 просив визнати протиправними дії сержанта поліції 4-ї роти 1-го БПП в Київській області Дудікова М.В. щодо винесення постанови серії ЕАВ №930541 від 19 лютого 2019 року відносно нього, а також скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ №930541, від 19 лютого 2019 року, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, а також закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав пред'явлений позов та наполягав на його задоволенні.
Сержант поліції Дудіков М.В. у судове засідання не з'явилася. Натомість представник відповідача Батечко Р.С. надала до суду відзив на адміністративний позов, яким просила відмовити у задоволенні пред'явленого позову. В обґрунтування відзиву вказала на те, що під час несення служби на території м. Бориспіль 19 лютого 2019 року екіпажем «Лемур-152» за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTS 20/20 було виявлено порушення ПДР України, а саме водій автомобіля марки «JAC», номерний знак НОМЕР_2 , рухався зі швидкістю 89 км/год при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху в населеному пункті на 39 км/год, чим порушив п.12.4 ПДР України. У зв'язку з цим ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності шляхом накладення штрафу у розмірі 255 гривень. Крім цього, представник відповідача вказала на те, що в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності зазначено технічний прилад, яким здійснено фотофіксацію, а також поліцейський зупинивши автомобіль, підійшов до правопорушника, належним чином представився та повідомив суть вчиненого правопорушення. Також водієві було запропоновано продемонструвати на екрані вимірювального приладу факт вчинення ним правопорушення. ОСОБА_1 було ознайомлено з правами особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Тому представник відповідача вважає постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності обґрунтованою, законною, а також такою, що не підлягає скасуванню.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився та про своє ставлення до поданого адміністративного позову не повідомив.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові та електронні докази, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19 лютого 2019 року поліцейський роти №4 БПП в м. Бориспіль УПП у Київській області ДПП сержант поліції Дудіков М.В. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ №930541, якою наклав на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП (а.с.11).
Зі змісту даної постанови вбачається, що 19 лютого 2019 року о 12.49 годині в м. Бориспіль по вул. Київський Шлях, 2, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки JAC», номерний знак НОМЕР_2 , та перевищив обмеження швидкості руху встановлене у населеному пункті на 39 км/год. Швидкість руху вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху TruCam LTS 20/20 ТС 000722, чим порушив п.12.4 ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідно ч.1 ст.122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, у вигляді штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У відповідності до п.12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Відповідно до ст.14 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
У відповідності до ч.1 ст.8 Закону України «Про національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з положенням п.8 ч.1 ст.23 цього Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
На підставі ч.1 ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.122 цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст.258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст.283 цього Кодексу.
Згідно з п.2 розділу ІІІ Інструкції, з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ст.122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до п.5 розділу ІІІ Інструкції, поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; 2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці); 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно з п.9-10 розділу ІІІ Інструкції, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка.
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п.1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з положенням ч.1 ст.99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
З дослідженого у судовому засіданні відеофайлу (а.с.35), наданого представником відповідача, з відеозаписом з нагрудної камери інспектора, підтверджуються доводи позивача щодо порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення. Під час розгляду справи поліцейський Дудіков М. В . обмежився лише оголошенням суті правопорушення, яке, на його переконання, скоїв позивач, а також роз'ясненням порядку та строку сплати штрафу та порядку та строку оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Тобто, всупереч вимогам КУпАП та Інструкції, з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, відповідач порушив, а саме: не представився особисто, не роз'яснив права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не заслухав пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не дослідив докази вини у вчиненні адміністративного правопорушення, а також не надав можливість заявити клопотання, зокрема право на забезпечення участі у розгляді справи захисника.
Крім цього, доводи представника відповідача стосовно того, що ОСОБА_1 було запропоновано ознайомитись з відеозаписом приладу TruCam, тобто з відеофікcацією порушення ним ПДР України, у повній мірі спростовується вказаним відео.
З доводів позивача вбачається, що місце зупинки та розгляду справи про адміністративне правопорушення відбувалось не за адресою: м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 2, як про це зазначено в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності. Натомість, насправді розгляд справи відбувався на 34-му км автодороги «Київ-Харків», тобто не доїжджаючи населеного пункту м. Бориспіль, тобто вказане місце зупинки не є територією населеного пункту, що виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості руху.
Відповідно до п.1.10 ПДР України населений пункт - забудована територія, в'їзди на яку і виїзди з якої позначаються дорожніми знаками 5.45, 5.46, 5.47, 5.48.
З відеозапису, приєднаного до матеріалів справи представником відповідача, вбачається, що автомобіль ОСОБА_1 був зупинений після дорожнього знаку 5.45.
Разом з цим, згідно загальнодоступного джерела «Google карти» (а.с.9-10) вбачається, що на момент зупинки ОСОБА_1 він проїжджав автозаправний комплекс WOG та був зупинений поліцейським навпроти автозаправного комплексу. При цьому, до будинку АДРЕСА_1 залишилась відстань ще 1,5 км.
Вказана обставина свідчить про те, що ОСОБА_1 дійсно рухався на 34-му км автодороги «Київ-Харків», а не в межах населеного пункту, що виключає перевищення ним швидкості руху на 39 км/год у населеному пункті. Зважаючи на те, що у такому разі, відповідно до п.ґ) 12.6 ПДР України, швидкість не повинна перевищувати 90 км/год.
Водночас, сумніви позивача, викладені в позовній заяві, щодо того що саме його автомобіль рухався з перевищенням швидкості, що і було зафіксовано лазерним вимірювачем швидкості TruCam LTI 20/20, а також використання даного вимірювача швидкості руху поліцейським без законних на це підстав, є безпідставними.
Так, лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 не є засобом автоматичної фото- і відеотехніки у розумінні ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», а є лише вимірювачем швидкості. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 отримав сертифікат затвердження типу засобів вимірювальної техніки від 29 серпня 2012 року №UA-MI/1-2903-2012. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний TruCam LTI 20/20, який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12.
Всі прилади, що використовуються працівниками Департаменту патрульної поліції, пройшли повірку. Міжповірочний інтервал для TruCam LTI 20/20 визначено Переліком засобів вимірювальної техніки, типи яких затверджені на підставі результатів державних приймальних та контрольних випробувань і міжнародних договорів України затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 05.04.2012 року №437 і становить 1 рік.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/12175, виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 30.10.2018 року та чинного до 30.10.2019 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 №ТС000747, є придатним до застосування.
Можливість використання виробу TruCam LTI 20/20, виробництва Laser Technology Inc, також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України експертного висновку від 27.09.2018 року №04/02/03/-3008, який зазначає про правильність реалізації криптографічного алгоритму шифрування AES відповідно до ДСТУISO/IES 18033-3:2015 та забезпечення конфіденційності, цілісності та автентичності зареєстрованих даних.
Таким чином, посилання позивача щодо порушення норм чинного законодавства при отриманні відомостей за допомогою приладу TruCam LTI 20/20 є безпідставними.
Відповідно до вимог ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч цьому, відповідачем не доведено правомірність своїх дій та не надано обґрунтованих доводів прийняття оскаржуваної постанови відповідно до норм КУпАП.
З урахування викладеного, суд дійшов висновку, що позивач не порушував вимоги п.12.4 ПДР України, а отже, не вчиняв зазначеного в оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення, тому застосоване до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу не відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тому позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, а постанова про накладення адміністративного стягнення по справі по адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 19 лютого 2019 року, підлягає скасуванню.
У відповідності до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
У зв'язку з цим, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
На підставі викладеного та керуючись абз.2 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», ч.1 ст.8, п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про національну поліцію», ч.2 ст.36, ч.6 ст.121, ч.1 ст.126, ч.1 ст.222, ст.251, ст.252, ст.280 КУпАП, ст.74, ч.6 ст.78, ч.1 та ч.2 ст.77, п.2 ч.1 ст.241, ч.1-ч.2 ст.243, ст.244-245, ст.246, 286 КАС України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати дії поліцейського роти №4 батальйону патрульної поліції в м. Бориспіль Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції сержанта поліції Дудікова Максима Володимировича щодо складання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №930541 від 19 лютого 2019 року, протиправними.
Скасувати постанову серії ЕАВ №930541 від 19 лютого 2019 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відносно ОСОБА_1 , за ч.1 ст.122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП, закрити.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя В.В. Журавський