Справа № 352/2591/18
Провадження № 2/352/353/19
27 червня 2019 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Гургули В.Б.,
секретаря Кукули О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тисменицького районного суду в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності,-
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачки, в якому просив припинити право спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , розділити домоволодіння в натурі між власниками і виділити позивачу у власність 1/2 частини цього нерухомого майна, розділивши його на два окремі будинковолодіння.
Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є власником Ѕ домоволодіння АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу домоволодіння від 23.10.2008 року №4842, посвідченого приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу Угорчак Н.М., що також підтверджується витягом про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно від 12.03.2012 року №33435229. У його користуванні знаходиться приміщення квартири №2 . Також, йому на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0611 га, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 , яка набута ним на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки від 23.10.2008 року №4838, посвідченого приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу - Угорчак Н.М., що також підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 19.03.2009р. Серія НОМЕР_2 . Дана ділянка розташована під частиною житлового будинку, а саме квартирою № 2 та прибудинковій території, згідно з кадастровим планом (Додаток № 10), який є частиною технічної документації з землеустрою.
Спiрне майно відповідно до схематичного плану, що представлений у технічному паспортi на житловий будинок складається з:
Лiтера А - житловий будинок;
Лiтера Б - убиральня;
Лiтера N - огорожа.
Житловий будинок складається з двох квартир, має два входи/виходи, що спрощує його поділ в натурі між власниками, а також ділянки прибудинкової території розташовані таким чином, що кожен з власників має вільний вхід/вихід до центральної вулиці.
Позивач стверджує, що відповідачка із своєю сім'єю проживає у даному будинковолодінні та перешкоджає йому у доступі до нього, засмічує його прибудинкову територію та приміщення житлового будинку загалом, що унеможливлює повноцінне користування його майном, яке законно на правах спільної часткової власності належить йому.
Представник позивача подала до суду заяву, в якій просила позов задоволити, розгляд справи проводити без її та позивача участі, не заперечувала проти заочного рішення.
Відповідачка в судове засідання не з'явилась, неодноразово повідомлялась про час та дату судового засідання, причину неявки суду не повідомила.
Суд вважає, що при таких обставинах існуюють всі підстави ухвалити заочне рішення, на підставі ст. 280-282 ЦПК України, а також судове засідання можливо провести без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.183 ЦК України неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.
Річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення, є подільною (ч. 1 ст. 183 ЦК України).
Подільну річ можна поділити на частини, кожна з яких може бути використана для тих же цілей, для яких річ призначалась до її поділу. Наприклад, житловий будинок може бути поділений на дві частини або більше. При цьому повинна бути збережена можливість використання кожної із частин будинку як житло. Неподільна річ у разі її поділу втрачає своє цільове призначення.
Згідно з ч.3 ст.358 ЦК України кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч.3 ст.358 ЦК України), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.
У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
Стаття 379 ЦК України встановлює, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
Житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання (ст.380 ЦК України).
Таким чином, виходячи з аналізу змісту наведених вище норм слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності.
Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.
Відтак, визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.
Як вбачається з матеріалів справи позивач є власником 1/2 домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач володіє нерухомим майном на підставі договору купівлі - продажу домоволодіння № 4842 від 23.10.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу - Угорчак Н.М., що також підтверджується витягом про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно № 33435229 від 12.03.2012 року. У користуванні позивача відповідно технічного паспорту знаходяться приміщення квартири №2 :
-2-1 коридор;
-2-2 кухня;
-2-3 житлова;
-2-4 веранда;
-2-5 веранда;
-приміщення комори у підвалі №1;
-вбиральня.
Також, позивачеві на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0611 га, яка надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 , яка набута ним на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки від 23.10.2008 року №4838, посвідченого приватним нотаріусом Тисменицького районного нотаріального округу - Угорчак Н.М., що також підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку від 19.03.2009р. Серія НОМЕР_2 . Дана ділянка розташована під частиною житлового будинку, а саме квартирою № 2 та прибудинковій території, згідно з кадастровим планом (Додаток № 10), який є частиною технічної документації з землеустрою.
Спiрне майно відповідно до схематичного плану, що представлений у технічному паспортi на житловий будинок складається з:
Лiтера А - житловий будинок;
Лiтера Б - убиральня;
Лiтера N - огорожа.
Житловий будинок складається з двох квартир, має два входи/виходи, що спрощує його поділ в натурі між власниками, а також ділянки прибудинкової території розташовані таким чином, що кожен з власників має вільний вхід/вихід до центральної вулиці.
Також, судом встановлено що позивач намагався врегулювати спір з відповідачкою в досудовому порядку, однак остання не погоджувалась, в зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду.
Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників, учасники спільної часткової власності мають рівні права стосовно спільного майна пропорційно своїй частці в ньому і здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), необхідно передати співвласнику частки жилого будинку та нежилих будівель, яка відповідає розміру й вартості його частки.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Як роз'яснено у п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року №7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" при поділі жилого будинку суд зобов'язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання) частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику.
Згідно з ч.1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Оскільки між сторонами не досягнуто домовленості про виділ в натурі житлового будинку, що призвело до неможливості вчинити договір про виділ цього майна, в порядку, передбаченому ч. 4ст. 364 ЦК України, позивач має право на звернення до суду за захистом свого майнового права шляхом здійснення виділу в натурі належних йому часток у спільному майні.
Згідно зі ст.ст.12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ст.ст.12, 13 ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.ст.12, 13 ЦПК України, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Приймаючи до уваги, що позивач дійсно є співвласником об'єктів нерухомого майна, є технічна можливість виділити частки в натурі в окремі об'єкти, відповідачем не спростовано цих обставин, не надано доказів наявності домовленості між сторонами з приводу виділення в натурі своїх часток у спірному майні, суд вважає позовні вимоги такими, які підлягають задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 265, 266, 267, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності - задоволити.
Припинити право спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1
Розділити домоволодіння АДРЕСА_1 , в натурі між власниками і виділити ОСОБА_1 у власність 1/2 частини цього нерухомого майна, розділивши його на два окремі будинковолодіння.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на частину житлового будинку, позначену у технічному паспорті на будівлю як квартиру №2 загальною площею 47,12 м. 2 , житловою площею 19,35 м . 2 , допоміжною площею 27,77м.2, як окреме будинковолодіння, яке складається з наступних приміщень: 2-1 коридор; 2-2 кухня; 2-3 житлова; 2-4 веранда; 2-5 веранда, приміщення комори №1 у підвалі, вбиральня.
Заочне рішення може бути переглянуте Тисменицьким районним судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо таказаява подана протягом двадцятиднів з дня вручення йомуповного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідачка: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - не відомий.
Суддя Гургула В.Б.