Справа № 352/396/19
Провадження № 2/352/508/19
25 червня 2019 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді Гургули В.Б.,
секретаря Кукули О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тисменицького районного суду в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тисменицького РВ ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про скасування арешту на автомобіль,-
Позивачка звернулась в суд з позовом до відповідача про скасування арешту на автомобіль. Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що їй належить легковий автомобіль OPEL VIVARO, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , право власності на який підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 02.04.2016 року.
28.12.2018 року вона звернулась до приватного нотаріуса Вінтоняк М.В . з наміром відчужити свій автомобіль, однак не змогла цього зробити в зв'язку з наявністю арешту та заборони його відчуження, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19.05.2016р., накладеної Головним державним виконавцем ВДВС Тисменицького РУЮ Григорківим Степаном Івановичем у виконавчому провадженні 50978215 боржником в якому є ОСОБА_3 .
Позивачка зазначає, що вона не є стороною цього виконавчого провадження і не має невиконаних зобов'язань перед іншими особами. З посиланням на ці обставини та норми ст.317, 321 Цивільного кодексу України просить суд скасувати арешт на автомобіль OPEL VIVARO, номер державної реєстрації НОМЕР_1 .
Ухвалою від 22.02.2019 року відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання. Ухвалою від 22.05.2019 року в даній справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання позивач не з'явився, представник позивача - адвокат Широких Ю.В. надала суду клопотання про розгляд справи у її відсутність та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Відповідач будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, причини своєї неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
На підставі ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суддя вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не надав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Ураховуючи вказані обставини та те, що позивач не заперечує проти ухвалення заочного рішення, суддя ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі ст. ст. 280-281 ЦПК України.
На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суддя дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу за ОСОБА_1 02.04.2016 р. зареєстровано загальний пасажирський легковий автомобіль OPEL VIVARO 2003 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 .
Відповідно до Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 28.12.2018 року № 57986466, наданого приватним нотаріусом Вінтоняк М.В. за критерієм пошуку боржника ОСОБА_1 , реєстраційний номер платника податків НОМЕР_3 наявне обтяження - арешт рухомого майна, зареєстрований 19.05.2016 р. на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19.05.2016 р., накладеної головним державним виконавцем ВДВС Тисменицького РУЮ Григорківим Степаном Івановичем у виконавчому провадженні 50978215, боржником в якому є інша особа - ОСОБА_3 .
Як вбачається з Єдиного реєстру боржників за параметром запиту « ОСОБА_1 » інформація відсутня.
Позивач має намір продати автомобіль, але не може зняти його з обліку через існування арешту на належний їй автомобіль.
Виходячи з вищенаведеного, та зважаючи на те, що право власності на транспортний засіб за позивачем зареєстровано 02.04.2016 р., а постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження Головним державним виконавцем ВДВС Тисменицького РУЮ видано 19.05.2016 року, тобто, пізніше, суд вважає, що таке обтяження накладено помилково, і порушує право власності позивача та підлягає скасуванню.
Так, відповідно до ст.41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися я і розпоряджатися своєю власністю, Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Аналогічні положення закріплені в ст.316-321 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Основною метою ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людина і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.
При цьому в своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини. Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено у статті 1 Першого Протоколу, зокрема, вказано на необхідність дотримання обґрунтованої пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.
Європейський Суд з прав людини у ряді випадків вбачав порушення ст. І Протоколу навіть тоді, коли не було юридичного позбавлення права власності на майно, але через ті або інші обставини людина була позбавлена практичної можливості користуватися своєю власністю.
Зокрема, в рішенні по оправі «Онер'їлдіз проти Туреччини», Європейський суд висловився наступним чином: «Справжнє, ефективне здійснення права, що охороняється цією нормою, не залежить від одного обов'язку держави не втручатися і може вимагати забезпечення позитивних заходів щодо захисту, особливо, якщо існує позитивний зв'язок між заходами, здійснення яких заявник вправі очікувати від державних органів, і ефективним користуванням його майном...»
Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові №5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз'яснив, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні.
Позов про зняття арешту з майна може бути пред'явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).
За змістом ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно із ст.12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
На час прийняття постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 19.05.2016 р., право на звернення до суду з позовом про зняття арешту було передбачено статтею 60 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV .
Аналогічне право передбачене також ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, який є чинним на час прийняття рішення суду, відповідно до якої, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.15, 16, 316-321, 391 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», ст.2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 259, 263-265, 280, 282 ЦПК України, суд -
Позов задоволити.
Скасувати арешт з автомобіля марки OPEL VIVARO, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_2 , належний ОСОБА_1 на праві власності відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, накладений постановою головного державного виконавця ВДВС Тисменицького РУЮ Григорківом С.І. у виконавчому провадженні 50978215.
Заочне рішення може бути переглянуте Тисменицьким районним судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивачка:
ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач:
Тисменицький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, місцезнаходження: вул.. Левицького, 4, м. Тисмениця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77400, код ЄДРПОУ 35018996.
Суддя Гургула В.Б.