Справа № 766/18878/17
н/п 2-а/766/204/19
19 червня 2019 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді: Майдан С.І.,
при секретарі: Красновському В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного виконавця Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м.Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Косій Михайла Валерійовича про скасування постанови про накладення штрафу,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Свої вимоги обґрунтував тим, що 31.10.2017 року позивач отримав постанову про накладення штрафу від 25.10.2017 року у виконавчому проваджені №50574995. Санкція у вигляді штрафу є конфіскаційною санкцією і може бути застосовано у відповідності з ст.41 Конституції України. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадку, обсязі та в порядку, встановлених законом. Отже, обов'язковою умовою законності застосування штрафу є його застосування в порядку передбаченого законом. Закон України «Про виконавче провадження» не визначає порядку стягнення штрафу, а лише визначає склад адміністративного правопорушення та санкцій за його вчинення. Тому застосування відповідальності, передбаченої ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» здійснюється в порядку визначеному КУпАП, як спеціального закону про адміністративне правопорушення, сфера дії якого розповсюджується не тільки на правопорушення, визначені КУпАП, а й на правопорушення, визначені іншими законами ст.2 КУпАП. При застосуванні адміністративної відповідальності, визначеної ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» порушені наступні права: право на своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи (стаття 245 КУпАП); право на правову допомогу визначене ст.59 Конституції України, та ст.268 КУпАП; передбачені нормою ст.268 КУпАП - особа, що притягається до відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Вказані права порушенні у зв'язку не складанням протоколу про адміністративне правопорушення, відсутністю процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення із забезпеченням прав позивача на участь у її розгляді. У зв'язку з викладеним, позивач просить захистити його порушенні права шляхом скасування постанов про накладення штрафу від 25.10.2017 року.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 03.11.2017 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 14.09.2018 року розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явилися, надали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач надав до суду відзив, згідно якого при розгляді справи покладається на розсуд суду. Згідно відзиву зазначив, що на примусовому виконанні у Суворовському відділі РВ ДВС м.Херсон ГТУЮ у Херсонській області знаходилося виконавче провадження №50574995. 25.03.2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття вказаного виконавчого провадження, копії якої було направлено боржнику для виконання та сторонам для відома. 25.10.2017 року державним виконавцем було винесено постанову про накладення штрафу. 19.07.2018 року державним виконавцем було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_4, про що складено відповідний акт, що за вищезазначеною адресою знаходиться кіоск, який в даний момент не працює та зачинений, холодильні обладнання відсутні. 06.08.2018 року державним виконавцем було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_4, про що складено відповідний акт, що за вищезазначеною адресою холодильні обладнання та кіоск відсутні. 09.08.2018 року державним виконавцем було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_4, про що складено відповідний акт вилучення земельної ділянки, в якому зазначено, що земельну ділянку вилучено у ФОП ОСОБА_1 та повернуто Херсонській міській раді у стані не гіршому в порівнянні з тим, в якому він одержав їх в оренду. 10.08.2018 року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №50574995 на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження». Надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність відповідача. При розгляді справи покладався на розсуд суду.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 25.03.2016 року державним виконавцем Тендітною Н.О. відділу державної виконавчої служби Суворовського РУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №50574995 за наказом №923/2089/15, виданого 01.03.2016 року Господарським судом, про передачу земельної ділянки ХМР за адресою АДРЕСА_4, копії якої було направлено боржнику для виконання та сторонам для відома.
Постановою про накладення штрафу, винесену 25.10.2017 року державним виконавцем Суворовського РВ ДВС м.Херсон ГТУЮ у Херсонській області, за невиконання рішення немайнового характеру накладено на боржника ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , штраф на користь держави у розмірі 1700 грн., копію якої було направлено боржнику для виконання.
19.07.2018 року державним виконавцем було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_4, про що складено відповідний акт, що за вищезазначеною адресою знаходиться кіоск, який в даний момент не працює та зачинений, холодильні обладнання відсутні.
06.08.2018 року державним виконавцем було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_4, про що складено відповідний акт, що за вищезазначеною адресою холодильні обладнання та кіоск відсутні.
09.08.2018 року державним виконавцем було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_4, про що складено відповідний акт вилучення земельної ділянки, в якому зазначено, що земельну ділянку вилучено у ФОП ОСОБА_1 та повернуто Херсонській міській раді у стані не гіршому в порівнянні з тим, в якому він одержав їх в оренду.
10.08.2018 року старшим державним виконавцем Суворовського РВ ДВС м.Херсон ГТУЮ у Херсонській області Воропай В.В. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №50574995 на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до акту вилучення земельної ділянки від 09.08.2018 року земельну ділянку загальною площею 17 кв.м. вилучено у ФОП ОСОБА_1 та повернуто Херсонській міській раді у стані не гіршому в порівнянні з тим, в якому він одержав її в оренду. Боржником рішення суду виконано в повному обсязі.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ від 02.06.2016 р.
Статтею 1 цього Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст.2 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Частиною 1 ст.5 Закону Закон №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Згідно ч.5 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Відповідно до ч.6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Приписами статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.
Згідно до ч.1 ст.75 вказаного Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З приведених норм чинного законодавства вбачається, що державний виконавець за невиконання рішення, зобов'язаний винести постанову про накладення штрафу на боржника лише при умові невиконання ним рішення без поважних причин.
Враховуючи невиконання ОСОБА_1 рішення в добровільному порядку та неповідомлення про наявність поважних причин його невиконання у визначений строк, 25.10.2017 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на позивача у розмірі 1700 грн.
Таким чином, на дату прийняття відповідачем оскаржуваної постанови 25.10.2017 року, ОСОБА_1 не було повідомлено державного виконавця про причини невиконання рішення.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, приймаючи постанову про накладення штрафу від 25.10.2017 року державний виконавець діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 .
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст.19, 20, 72, 77, 242, 243, 244, 246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до державного виконавця Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м.Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Косій Михайла Валерійовича про скасування постанови про накладення штрафу відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: С.І.Майдан