Справа № 666/526/16-ц
н/п 4-с/766/13/19
06 червня 2019 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Майдан С.І.,
за участю секретаря Красновського В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ в м.Херсоні Василенка О.В., зацікавлені особи: ПАТ «Дельта Банк», ПАТ «УкрСиббанк»,
встановила:
Скаржникзвернувся до суду з вказаною скаргою, посилаючись на те, що постановою ВДВС Дніпровського МУЮ у м.Херсон, державним виконавцем Сідько Р.В., було відкрито виконавче провадження, з примусового виконання виконавчого листа №2-2380/11 виданого 15.05.2012 року з виконання заочного рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 11.09.2011 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсибанк» правонаступник АТ «Дельта банк» боргу за кредитним договором у сумі - 584627,24 грн. 22.01.2016 року представник позивача в приміщенні ВДВС Дніпровського РУЮ у м.Херсоні ознайомився з ВП №40247706 дізнався та отримав на руки копію звіту про оцінку майна станом на 01.10.2015 року висновку про оцінку майна боржника, а саме: нежилі приміщення 1 поверху загальною площею 133,8 м.кв., розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно звіту ПП «ВІ АЙ ПІ «Департамент» СОД №16915/14, виданий ФДМУ від 16.09.2014 року, висновку про вартість об'єкта незалежної оцінки від 01.10.2015 року, вартість майна, яке належить боржнику, складає: 520 500,00 грн., ринкова вартість, без урахування ПДВ. Скаржник не згоден з даним висновком про вартість об'єкту незалежної оцінки від 01.10.2015 року, вартість майна, яке належить позивачу, складеної ПП «ВІ АЙ ПІ «Департамент» від 01.10.2015 року, вважає її заниженою, такою, що не відповідає реальній ринковій вартості даного майна та 28.01.2016 року позивач подав заяву про призначення рецензування даного звіту. Вважає, що дана оцінка була проведена з порушенням процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності та без достатнього повного з'ясування усіх відомостей і без належного використанням порівняльного і дохідного підходів оцінки, при проведенні оціночної роботи до уваги не були прийняті всі наявні дані відносно об'єкта оцінки, його специфіку, терміни та умови, які впливають на ціну вартості майна, яка склалася на даний час на ринку нерухомості. 09.02.2016 року скаржник отримав лист від ДП «СЕТАМ», де зазначалося, що на 22.02.2016 року о 09-00 призначено проведення електронних торгів по реалізації нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1 . ОСОБА_1 не погоджується з даним висновком вартості об'єкта незалежної оцінки, складеної ПП «ВІ АЙ ПІ «Департамент», від 01.10.2015 року, вважає її зниженою, такою що не відповідає реальній ринковій вартості даного майна. У зв'язку з викладеним, скаржник просить визнати протиправною (недійсною) оцінку майна від 01.10.2015 року, а саме: Нежилих приміщення 1 поверху загальною площею 133,8 м.кв., розташованих за адресою ум АДРЕСА_1 , складеної ПП «ВІ АЙ ПІ «Департамент» ТОВ та скасувати її; зобов'язати ВДВС Дніпровського РУЮ у м.Херсоні, усунути допущені порушення Закону України «Про виконавче провадження» та поновити порушені права позивача; зобов'язати ВДВС Дніпровського РУЮ у м.Херсоні, провести за заявою позивача рецензування звіту про оцінку майна від 01ю10ю2015 року; зобов'язати ВДВС Дніпровського РУЮ у м.Херсоні, винести постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні для проведення рецензування звіту ВП №40247706 від 01.10.2015 року, якою з'ясувати, чи відповідає дана оцінка вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у разі виявлення порушень, провести іншу незалежну оцінку нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
Скаржник та його представник в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися у встановлений законом порядку.
Державний виконавець в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, просив відмовити в задоволенні заяви в повному обсязі.
Представники заінтересованих особ: ПАТ «Дельта Банк», ПАТ «УкрСиббанк» в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися у встановленому законом порядку.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
В силу ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною 2, 3 вказаної статті передбачено права та обов'язки виконавця під час здійснення виконавчого провадження.
Судом встановлено, що постановою ВДВС Дніпровського МУЮ у м.Херсон, державним виконавцем Сідько Р.В., було відкрито виконавче провадження, з примусового виконання виконавчого листа №2-2380/11 виданого 15.05.2012 року з виконання заочного рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 11.09.2011 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсибанк» правонаступник АТ «Дельта банк» боргу за кредитним договором у сумі - 584627,24 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду м.Херсона від 28.04.2014 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ м.Херсона відмовлено за необґрунтованістю, яка ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 16.07.2014 року залишено без змін.
Згідно звіту ПП «ВІ АЙ ПІ «Департамент» СОД №16915/14, виданий ФДМУ від 16.09.2014 року, висновку про вартість об'єкта незалежної оцінки від 01.10.2015 року, вартість майна, яке належить боржнику, складає: 520 500,00 грн., ринкова вартість, без урахування ПДВ.
27.01.2016 року ОСОБА_1 подав до ВДВС Дніпровського РУЮ у м.Херсоні заяву про призначення рецензування звіту про оцінку майна про незалежну оцінку ринкової вартості майна, а саме: Нежилих приміщень 1 поверху загальною площею 133,8 м.кв., розташованих за адресою АДРЕСА_1 а та призначити рецензування даного звіту.
Листом ВДВС Дніпровського РУЮ у м.Херсоні №1948, ОСОБА_1 повідомлено, що 18.01.2016 року державним виконавцем на адресу Управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Херсонській області направлено пакет документів для передачі нерухомого майна на реалізацію, шляхом проведення електронних торгів. Тому, у державного виконавця відсутні підстави для призначення рецензування звіту з незалежної оцінки нерухомого майна, у зв'язку з пропущенням строків.
Згідно із частиною першою статті 14 Закону України «Про виконавче провадження», учасниками виконавчого провадження, зокрема, є виконавець, сторони, представники сторін, експерт, спеціаліст, суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання.
Для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання (частина перша статті 20 Закону про виконавче провадження).
Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання (абзац другий частини третьої статті 57 Закону про виконавче провадження).
Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання (абзац третій частини другої статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - Закон про оцінку майна).
Суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі (частина перша статті 5 Закону про оцінку майна).
Експерт або спеціаліст зобов'язаний надати письмовий висновок, а суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця (частина третя статті 20 Закону України про виконавче провадження).
Оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності, зокрема, зобов'язані дотримуватися під час здійснення оціночної діяльності вимог Закону про оцінку майна та нормативно-правових актів з оцінки майна, забезпечувати об'єктивність оцінки майна, повідомляти замовника про неможливість проведення об'єктивної оцінки у зв'язку з виникненням обставин, які цьому перешкоджають (згідно із статтею 13 Закону про оцінку майна).
Суб'єкти оціночної діяльності, зокрема, мають право залучати додатково у разі необхідності до участі у проведенні оцінки майна інших оцінювачів або інших фахівців, а також суб'єктів підприємницької діяльності (згідно із статтею 30 Закону про оцінку майна).
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом № 2658-III.
Згідно із ч.4 ст.3 цього Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (за змістом ч.1 ст.10 і ч.1 ст.11 Закону № 2658-III).
Відповідно до ст.33 Закону № 2658-III спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.
Статтею 32 Закону № 2658-III передбачена відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, частиною другою якої визначено, що оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
Відтак, чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна) ним своїх обов'язків.
Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону № 2658-III).
Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.
Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.
Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.
Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).
Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.
Відповідно до п.50 Стандарту №1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється: ознайомлення з об'єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка; визначення бази оцінки; подання замовнику пропозицій стосовно істотних умов договору на проведення оцінки.
Згідно з п.54 Стандарту №1 зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього із забезпеченням режиму конфіденційності згідно з умовами договору на проведення оцінки майна та з дотриманням вимог законодавства.
Відповідно до п.п. 62, 63, 67 Стандарту №1 рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та осіб, які заінтересовані у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (далі - рецензенти).
Рецензування полягає у неупередженому об'єктивному розгляді оцінки майна особою, яка не має особистої матеріальної або іншої заінтересованості в результатах такої оцінки, відповідно до напряму та спеціалізації її кваліфікаційного свідоцтва.
Рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна. Звіт класифікується за такими ознаками: звіт повністю відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна; звіт у цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки; звіт не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків; звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.
Згідно із п.2 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440, необ'єктивна оцінка - оцінка, яка ґрунтується на явно неправдивих вихідних даних, навмисно використаних оцінювачем для надання необ'єктивного висновку про вартість об'єкта оцінки; неякісна (недостовірна) оцінка - оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування.
Статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» регламентовано порядок оскарження результатів визначення вартості чи оцінки майна, проведеного суб'єктом оціночної діяльності, а також результатів рецензування звіту про оцінку майна. Такі результати можуть бути оскаржені до суду у встановлений законом строк.
У разі незгоди з результатами визначення вартості чи оцінки майна та результатами рецензування звіту про оцінку майна сторона виконавчого провадження може оскаржити такі результати в порядку і в строки, встановлені законом, незважаючи на те, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем.
Оскільки скаржником не надано суду належних та допустимих доказів того, що звіт про проведення оцінки нерухомого майна є неякісним або необ'єктивним, не надано також доказів неправомірності і протиправності дій державного виконавця щодо проведення у рамках виконавчого провадження оцінки нерухомого майна, то суд дійшов висновку, що державний виконавець під час виконання виконавчого документа у виконавчому провадженні діяв в межах повноважень, встановлених законом України «Про виконавче провадження», та з урахуванням вимог, встановлених ЦПК України, а відтак підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 відсутні та у її задоволенні необхідно відмовити з наведених вище підстав.
Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.260, 447-451 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ в м.Херсоні Василенка О.В., зацікавлені особи: ПАТ «Дельта Банк», ПАТ «УкрСиббанк» відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: С.І.Майдан