Справа № 766/13399/17
н/п 2-а/766/224/19
20 червня 2019 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді: Майдан С.І.,
при секретарі: Красновському В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в м.Херсоні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення державного виконавця, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Свої вимоги обґрунтував тим, що 03.08.2016 року постановою Херсонського міського суду Херсонської області адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у м.Херсоні задоволено повністю. Зокрема, рішенням зобов'язано управління Пенсійного фонду України у м.Херсоні здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ з розрахунку 70% від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати згідно довідки Генеральної прокуратури України від 28.03.2016 року №18-534 зп про заробітну плату, починаючи з 01.01.2016 року. Після набрання вищевказаною постановою суду законної сили 24.10.2016 року, відповідач в повному обсязі виконав її вимоги та у грудні 2016 року, січні, лютому, березні 2017 року здійснював виплату призначеної позивачу за вислугу років пенсії у розмірі 13957,25 грн. У березні 2017 року управління Пенсійного фонду України у м.Херсоні листом №7215/03 від 22.03.2017 року повідомило позивача про те, що з квітня 2017 року розмір пенсії позивача складає 10740,00 грн., тобто фактично перестало виконувати приписи постанови Херсонського міського суду Херсонської області у справі №766/6600/16-а від 03.08.2016 року. В період з квітня 2017 року по теперішній час позивач щомісячно отримує пенсію у розмірі 9129,00 грн., що суперечить приписам постанови суду, яка набрала законної сили. Таким чином, станом на квітень 2017 року постанова Херсонського міського суду Херсонської області у справі №766/6600/16-а від 03.08.2016 року залишилась невиконаною у повному обсязі. У зв'язку з цим, 13.04.2017 року ОСОБА_1 до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області подано заяву про примусове виконання рішення з оригіналом виконавчого листа. Після цього, державним виконавцем було відкрито виконавче провадження №53782014, копію постанови позивач не отримував до теперішнього часу. 19.04.2017 року позивачем до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області подано клопотання про накладення арешту на майно боржника, яке не розглянуто. 22.05.2017 року постановою старшого державного виконавця Корабельного районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Ісаєвої Є.А. виконавче провадження ВП №53782014 з примусового виконання рішення Херсонського міського суду Херсонської області №766/6600/16-а від 03.08.2016 року закінчено. 08.08.2017 року позивач отримав вказану постанову. Позивач вважає, що вказана постанова не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує його права як позивача та стягувача так, як рішення суду на захист його соціальних прав і гарантій не виконано, а закінчення виконавчого листа є надуманим і не ґрунтується на законі. У зв'язку з викладеним, позивач просить визнати протиправною та скасувати як таку, що порушує права ОСОБА_1 постанову ВП №53782014 про закінчення виконавчого провадження від 22.05.2017 року, прийняту старшим державним виконавцем Корабельного районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Ісаєвою Є.А.; зобов'язати службових осіб Корабельного районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області відновити виконавче провадження ВП №53782014 з примусового виконання рішення Херсонського міського суду Херсонської області №766/6600/16-а від 03.08.2016 року.
Ухвалою суду від 14.08.2017 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 17.04.2018 року розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку, що підтверджується відомостями з КП «Д-3».
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 03.08.2016 року позов ОСОБА_1 до УПФ України у м.Херсоні задоволено. Визнано протиправною і скасовано рішення №63 від 20.05.2016 року УПФ України в м.Херсоні, та зобов'язано УПФ України в м.Херсоні здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 ЗУ «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ з розрахунку 70% від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати згідно довідки Генеральної прокуратури України від 28.03.2016 року №18-534 зп про заробітну плату, починаючи з 01.01.2016 року.
12.04.2017 року на підставі вищезазначеного рішення видано виконавчий лист.
Згідно листа від 15.12.2016 року №460/Х-1 УПФ України в місті Херсоні повідомлено, що на ви конання постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 25.11.2016 року проведено перерахунок призначеної пенсії відповідно до ст.50- Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ з розрахунку 70% від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати відповідно до довідки Генеральної прокуратури України від 28.03.2016 року №18-534 зп про заробітну плату, починаючи з 01.01.2016 року без обмеження її граничного розміру, безстроково без оподаткування. При заробітній платі 19938,92 грн. розмір пенсії позивача з 01.01.2016 року становить 13957,25 грн. (19938,92 грн. х 70%). Обчислення розмір пенсії проведено відповідно до рішення суду, яким передбачено здійснити перерахунок пенсії з розрахунку 70% від середнього заробітку щомісячної (чинної) заробітної плати.
З листа від 22.03.2017 року №7215/03 УПФ України в місті Херсоні вбачається, що розмір нарахованої пенсії ОСОБА_1 з квітня 2017 року становить 10740,00 грн.
13.04.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Корабельного РВ ДВС міста Херсона ГТУЮ у Херсонській області з заявою про примусове виконання виконавчого листа №766/6600/16-а від 12.04.2017 року, виданого Херсонським міським судом Херсонської області про зобов'язання УПФ України в м.Херсоні здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років.
19.04.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Корабельного РВ ДВС міста Херсона ГТУЮ у Херсонській області з клопотанням про накладення арешту на майно (кошти) боржника.
Відповідно до листа від 17.05.2017 року №28/Х-1 Херсонського об'єднаного управління пенсійного фонду України Херсонської області на виконання ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року, якою відмовлено у задоволенні заяви про роз'яснення постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 03.08.2016 року, ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з квітня 2017 року. Зазначений перерахунок здійснено з урахуванням вимог Закону України від 06.12.2016 року №1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, яким передбачено, що по 31.12.2017 року максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10740 грн. Працюючим пенсіонерам незалежно від дати призначення пенсії встановлено особливий порядок виплати пенсій. За матеріалами справи позивач є працюючою особою. Враховуючи зазначене, розмір пенсії до виплати становить 85% призначеного розміру 9129,00 грн.
22.05.2017 року постановою старшого державного виконавця Корабельного РВ ДВС міста Херсона ГТУЮ у Херсонській області Ісаєвої Є.А. виконавче провадження №53782014 з примусового виконання рішення Херсонського міського суду Херсонської області у справі №766/6600/16-а від 03.08.2016 року закінчено.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII (який набрав чинності 5 жовтня 2016 року; далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється, зокрема, з дотриманням засад верховенства права та обов'язковості виконання рішень (стаття 2 Закону №1404-VIII).
Статтею 63 Закону №1404-VIII врегульовано порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Відповідно до частин 1-3 статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною першою статті 255 КАС України (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Частинами другою та четвертою статті 257 КАС України (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до частин першої та другої статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до частини першої статті 9 Конституції України стала частиною національного законодавства України.
Міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Отже, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є частиною національного законодавства України відповідно до положень статті 9 Конституції України.
За змістом статті 32 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) людини питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід'ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.
Предметом регулювання Конвенції є захист основних прав і свобод особи, що передбачає пряму дію норм Конвенції.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном. Відповідно, необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.
Саме на державу покладено обов'язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що у таких категоріях справ, коли державні органи належним чином сповіщені про наявність судового рішення, вони мають вживати всіх належних заходів для його виконання або направлення до іншого органу для виконання. Сама особа, на користь якої ухвалено рішення, не повинна ще займатись ініціюванням виконавчих процедур.
ЄСПЛ констатував, що невиконання рішення є втручанням у право особи на мирне володіння майном, викладене у першому реченні пункту 1 статті 1 Протоколу №1 Конвенції (справи «Войтенко проти України», «Горнсбі проти Греції»).
Крім того, ЄСПЛ неодноразово наголошував, що у разі, якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс («Піалопулос та інші проти Греції», «Юрій Миколайович Іванов проти України», «Горнсбі проти Греції»).
Варто також зауважити, що у справах «Шмалько проти України», «Іммобільяре Саффі проти Італії» ЄСПЛ констатував, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Державні органи не можуть посилатися і на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов'язань (до прикладу справа «Сук проти України»).
Отже, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід'ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що постанова відповідача від 22.05.2017 року про закінчення виконавчого провадження ВП №53782014 з примусового виконання рішення Херсонського міського суду Херсонської області №766/6600/16-а від 03.08.2016 року, є передчасною, оскільки органом державної виконавчої служби рішення суду фактично не виконане.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовної заяви.
Керуючись ст.ст.19, 20, 72, 77, 242, 243, 244, 246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Корабельного районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення державного виконавця, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати як таку, що порушує права ОСОБА_1 постанову ВП №53782014 про закінчення виконавчого провадження від 22.05.2017 року, прийняту старшим державним виконавцем Корабельного районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області Ісаєвою Є.А.
Зобов'язати службових осіб Корабельного районного відділу державної виконавчої служби міста Херсон Головного територіального управління юстиції у Херсонській області відновити виконавче провадження ВП №53782014 з примусового виконання рішення Херсонського міського суду Херсонської області №766/6600/16-а від 03.08.2016 року.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Херсонський міський суд Херсонської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя С.І.Майдан