ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
27 червня 2019 року м. Київ № 756/4056/19
Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді: Келеберди В.І., ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами
ОСОБА_1
до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
До Оболонського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 15.04.2019 року зазначений позов передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідно до ч. 1 ст. 29 КАС України.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2019 року адміністративну справу № 756/4056/19 передано мені на розгляд.
При ознайомленні з позовною заявою судом встановлено, що спір виник із публічно-правових відносин, у яких відповідач є суб'єктом владних повноважень. Зазначений спір згідно з вимогами ст. 19 КАС України належить до компетенції адміністративних судів та має розглядатися в порядку адміністративного судочинства.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За змістом частини другої статті 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідчені копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Приписами частин 4, 5 статті 94 КАС України встановлено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи суд встановив, що позивачем всупереч вимог частини другої статті 94 та частини четвертої статті 161 КАС України до позовної заяви додані незавірені у встановленому порядку додатки до позовної заяви, що виключає можливість використання їх як доказів у справі.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що в матеріалах, доданих до позовної заяви відсутня копія паспорту позивача як документа, що підтверджують наявність у ОСОБА_1 процесуальної правосуб'єктності.
Згідно з ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Адміністративна процесуальна правоздатність - абстрактна умова володіння всіма процесуальними правами і обов'язками, яка передбачає можливість конкретної особи стати суб'єктом конкретних процесуальних правовідносин, стати персоніфікованим носієм прав і обов'язків, передбачених законом для даного суб'єкта і даних правовідносин. Тому особою, що бере участь у справі, може бути лише особа, яка володіє процесуальною правоздатністю.
Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Таким чином, змістом адміністративної процесуальної дієздатності є здатність особисто здійснювати процесуальну діяльність, яка породжує відповідні юридичні наслідки.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 року № 5492-VІ (далі-Закон № 5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку належним доказом наявності у ОСОБА_1 адміністративної процесуальної правосуб'єктності є саме паспорт громадянина України, копія якого до позовної заяви не долучена.
Також, відповідно до п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Проте, в порушення вимог ч. 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем у позовній заяві не зазначено вищевказаних відомостей.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві часу для усунення недоліків.
Вказані судом недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- завірені у встановленому порядку копії паспорта позивача;
- завірені у встановленому порядку додатки до позовної заяви;
- власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Керуючись положеннями статей 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.
3. Попередити позивача, що у разі, якщо недоліки, зазначені в ухвалі, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду на підставі частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху згідно з частиною 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили з моменту її підписання.
Згідно зі статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Суддя В.І. Келеберда