ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
03 червня 2019 року №640/20889/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправними дій та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшов позов ОСОБА_1 , (далі - позивач), до Головного управління ДФС у м. Києві, (далі - відповідач), у якому позивач просила суд:
- визнати дії відповідача неправомірними, а вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2897-25 від 09.11.2018 - незаконною;
- скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2897-25 від 09.11.2018 у розмірі 16955,93 грн.;
- зобов'язати відповідача видати відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів позивача.
Підставами позову є порушення прав та інтересів позивача внаслідок протиправного прийняття відповідачем вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2897-25 від 09 листопада 2018 року.
Ухвалою суду від 23.01.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Позов мотивовано тим, що нотаріальна діяльність позивача тимчасово зупинена, доходу вона не отримує, тому відсутні підстави для нарахування єдиного внеску.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив з підстав правомірності оскаржуваної вимоги, посилаючись на те, що з 01.01.2017 базу нарахування єдиного внеску зобов'язані визначати також платники, які не отримують дохід від провадження незалежної професійної діяльності, а у разі прийняття рішення про припинення діяльності платник єдиного внеску зобов'язаний подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску та копію розпорядчого документа про припинення незалежної професійної діяльності.
Відзив подано з порушенням встановленого ухвалою суду від 23.01.2019 п'ятнадцятиденного терміну із дня отримання копії даного судового рішення (копію ухвали представником відповідача отримано 04.02.2019, відзив подано 21.02.2019, строк порушено на два дні. Відповідач у відзиві посилається на поважність причин пропуску встановленого судом строку для подання відзиву, з урахуванням надмірного навантаження на працівників юридичного відділу Головного управління ДФС у м.Києві. На підставі ч.2 ст.121 КАС України суд вважає можливим продовжити відповідачу встановлений процесуальний строк для подання відзиву на позовну заяву та приймає поданий відповідачем відзив.
Також 13.03.2019 до суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Позивач є приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, нотаріальна діяльність якого тимчасово зупинена відповідно до наказів Головного територіального управління юстиції у м.Києві від 15.08.2016 №505/6 (з 15.08.2016 по 21.01.2017), від 20.01.2017 №52/6 (з 23.01.2017 по 21.07.2017), від 21.07.2017 №540/6 (з 21.07.2017 по 21.01.2018), від 01.02.2018 №47/6 (з 01.02.2018 по 21.07.2018), від 17.07.2018 №428/6 (з 23.07.2018 по 21.01.2019) на підставі письмових заяв позивача.
29.11.2018 позивачем отримано вимогу ГУ ДФС у м.Києві про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018 №Ф-2897-25, відповідно до якої сума боргу з єдиного внеску становить 16 955,93 грн., у т.ч. недоїмка 15 819,54 грн., штрафи 1 086,84 грн., пеня 49,55 грн.
З інтегрованої картки платника - ОСОБА_1 вбачається, що сума заборгованості, яка увійшла до вищевказаної вимоги, складається з наявної станом на початок 2018 року недоїмки у сумі 1086,84 грн. та пені у сумі 49,55 грн., а також нарахованого єдиного внеску: 19.04.2018 у сумі 2457,18 грн., 02.05.2018 (за рік) у сумі 8448 грн., 19.07.2018 у сумі 2457,18 грн. та 19.10.2018 у сумі 2457,18 грн. При цьому, недоїмка у сумі 1086,84 грн. та пеня у сумі 49,55 грн. існувала у позивача ще станом на 31.12.2013.
Не погоджуючись з вимогою про сплату боргу, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
Пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з п.5 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону №2464-VI передбачено обов'язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI, єдиний внесок нараховується:
- для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Редакція абз.2 п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464-VI, якою передбачено обов'язок платника, у разі неотримання доходу у відповідному звітному періоді, визначити базу нарахування єдиного внеску, діє з 01.01.2017 (зміни були внесені згідно із Законом України від 06.12.2016 р. N 1774-VIII).
Тому відповідач покликається на те, що з 01.01.2017 платник єдиного внеску, визначений п.5 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI, перебуваючи на обліку в контролюючому органі, у разі неотримання доходу у звітному періоді, зобов'язаний визначити базу нарахування єдиного внеску та сплатити суму внеску у розмірі, не менше мінімального страхового внеску на місяць.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні визначено Законом України «Про нотаріат» №3425-XII від 02.09.1993 (далі - Закон №3425-XII), ч.1 ст.3 якого визначено, що нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Статтею 29-1 Закону №3425-XII встановлено підстави зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса та передбачено наступне.
Приватний нотаріус вправі зупинити нотаріальну діяльність за власним бажанням на строк, що не перевищує двох місяців протягом календарного року, або на більший строк за наявності поважних причин (вагітність, догляд за дитиною, хвороба тощо).
Про зупинення нотаріальної діяльності на строк більше трьох днів приватний нотаріус зобов'язаний не пізніше ніж за один робочий день до дня зупинення нотаріальної діяльності письмово повідомити Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі із зазначенням причин та строку відсутності.
За вимогами ч.1 ст.29-2 Закону №3425-XII, рішення про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса у випадках, передбачених частиною першою статті 29-1 цього Закону, приймає керівник Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.
Крім того, статтею 30 Закону №3425-XII визначено підстави припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, а статтею 30-1 - порядок припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса.
Тобто, зупинення та припинення діяльності нотаріуса є різними за змістом поняттями, здійснюються з відмінних, передбачених Законом №3425-XII, підстав, у різному порядку.
Таким чином, недоречним є посилання відповідача на п.1 розділу V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 листопада 2014 року N 1162 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 грудня 2014 р. за N 1553/26330, відповідно до якого у разі прийняття відповідними органами (особами) рішення про ліквідацію, припинення діяльності платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону N 755, платник єдиного внеску зобов'язаний у десятиденний строк з дня прийняття відповідного рішення подати до контролюючого органу заяву про зняття з обліку платника єдиного внеску за формою N 7-ЄСВ згідно з додатком 5 до цього Порядку та копії таких документів:<…>.
Враховуючи те, що нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Степанової О . В. тимчасово зупинено наказами Головного територіального управління юстиції у м.Києві від 15.08.2016 №505/6, від 20.01.2017 №52/6, від 21.07.2017 №540/6, від 01.02.2018 №47/6, від 17.07.2018 №428/6, тобто, позивач у період дії зазначених наказів, зокрема протягом 2017-2018 років не здійснювала незалежну професійну діяльність, а відтак, не була платником єдиного внеску у відповідності до п.5 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI.
Таким чином, підстави для нарахування позивачу єдиного внеску за 2017 рік у сумі 8448 грн. та за перший, другий та третій квартали 2018 року в сумі 2457,18 грн. за кожен квартал - відсутні.
Разом з тим, позивачем не наведено обставин на обґрунтування протиправності оскаржуваної вимоги в частині 1086,84 грн. штрафу та 49,55 грн. пені, заборгованість за якими існувала станом на 31.12.2013.
За таких обставин, вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2897-25 від 09.11.2018 підлягає визнанню протиправною та скасуванню в частині недоїмки у сумі 15 819,54 грн.
Позовні вимоги про визнання дій відповідача неправомірними задоволенню не підлягають, оскільки вказане є неналежним способом захисту прав позивача, у той час, коли належним способом є визнання протиправним та скасування рішення відповідача, яке спричиняє відповідні юридичні наслідки для позивача, а саме оскаржуваної вимоги.
Вимоги щодо зобов'язання відповідача видати відомості про відсутність заборгованості зі сплати податків і зборів позивача також задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено вчинення відповідачем протиправних дій чи бездіяльності щодо надання відповідних відомостей, а матеріалами справи відсутність відповідної заборгованості не підтверджено.
Стосовно клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, що відповідно до п.2 ч. 6 ст.262 КАС України, є підставою для відмови у його задоволенні.
Позивач, в силу положень ч.1 ст.77 КАС України, довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги частково.
Відповідач, всупереч вимог частини 2 статті 77 КАС України, не довів відповідність оскаржуваного рішення вимогам ч.3 ст.2 КАС України.
Відповідно до частини першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За змістом статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам (93,3% судового збору за майнову вимогу).
Керуючись статтями 72-77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.
2. Визнати протиправною і скасувати вимогу Головного управління ДФС у м.Києві про сплату боргу (недоїмки) №Ф-2897-25 від 09.11.2018 в частині недоїмки у сумі 15 819 (п'ятнадцять тисяч вісімсот дев'ятнадцять) грн. 54 коп.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м.Києві 04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) сплачений ним судовий збір у сумі 657,58 грн. (шістсот п'ятдесят сім гривень п'ятдесят вісім копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Т. Шрамко