ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
01 березня 2019 року №826/10828/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Підприємства з іноземним капіталом «Індраяні Оверсіз» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Окружного адміністративного суду міста Києва, (також далі - суд), надійшов позов Підприємства з іноземним капіталом «Індраяні Оверсіз» (далі - позивач), представник позивача - адвокат Серьогін С.Ю., до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0008501403 від 13.11.2017 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковим органом двічі застосовано відповідальність за одне і те саме правопорушення, позбавлено позивача права подати пояснення, заперечення та додаткові документи, а також безпідставно застосовано норми законодавства, які набрали чинності з 01.01.2017 року до правовідносин у 2015 році.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.07.2018 року позовну заяву залишено без руху.
26.07.2018 року представником позивача через канцелярію суду подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, яку прийнято судом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.08.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного провадження.
03.09.2018 року представником відповідача через канцелярію суду подано відзив га позовну заяву, який прийнято судом.
12.10.2018 року представником позивача через канцелярію суду подано відповідь на відзив, яку прийнято судом.
Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПзІК «Індраяні Оверсіз» (код ЄДРПОУ 25398535) з питань несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції за 2015 рік після застосування штрафних санкцій, за результатами якої складено акт від 30.10.2017 року №3642/28-10-14-03/25398535.
Перевіркою встановлено порушення ПзІК «Індраяні Оверсіз» п.п. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в частині несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції за 2015 рік після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафних санкцій за ППР №1039140301 від 09.09.2016 року, винесеного за актом позапланової документальної виїзної перевірки від 27.07.2016 року №253/1-26-15-14-03-01-25398535.
Крім того, на підставі акту перевірки від 30.10.2017 року №3642/28-10-14-03/25398535 податковим органом складено податкове повідомлення-рішення від 13.11.2017 року №0008501403, з яким позивач не погоджується, у зв'язку з чим звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Стаття 78 передбачає порядок проведення документальних позапланових перевірок.
Документальна позапланова перевірка здійснюється, серед іншого, у разі не подання платником податків в установлений законом строк податкової декларації, розрахунків, звіту про контрольовані операції або документацію з трансфертного ціноутворення, якщо їх подання передбачено законом.
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.
Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82цього Кодексу.
Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.
Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Оформлення результатів перевірки встановлено ст. 86 ПК України, відповідно до якої результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).
У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов'язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).
Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його представникам або надсилається у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У разі відмови платника податків або його представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.
Відмова платника податків або його законних представників чи особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов'язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов'язання.
У разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Судом встановлено, що 27.07.2016 року податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПзІК «Індраяні Оверсіз» (код ЄДРПОУ 25398535) з питань дотримання правомірності віднесення господарських операцій, проведених платником податків за 2015 рік, до контрольованих та неподання звіту про контрольовані операції, за результатами якого складено акт від 27.07.2016 року №253/1-26-15-14-03-01-25398535.
Даною перевіркою встановлено порушення пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) щодо неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік.
На підставі акту перевірки складено податкове повідомлення-рішення від 09.09.2016 року №1039140301 про накладення штрафу у сумі 365 400, 00 грн.
Згідно платіжного доручення №2030 від 07.11.2016 ПзІК «Індраяні Оверсіз» сплатило вказане грошове зобов'язання у розмірі 365 400,00 грн.
В подальшому Офісом великих платників податків ДФС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПзІК «Індраяні Оверсіз» з питань несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції за 2015 рік після застосування штрафних санкцій, яким виявлено порушення платником податку пп.39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в частині несвоєчасного подання звіту про контрольовані операції за 2015 рік після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафних санкцій за податковим повідомлення-рішенням №1039140301 від 09.09.2016 року, винесеного за актом позапланової документальної виїзної перевірки від 27.07.2016 року №253/1-26-15-14-03-01-25398535, та у зв'язку з виявленими порушеннями складено акт від 30.10.2017 року №3642/28-10-14-03/25398535.
На підставі акту перевірки податковим органом складено податкове повідомлення-рішення від 13.11.2017 року №0008501403 про накладення штрафу у сумі 342 258, 00 грн.
Відповідно до пп.39.4.1 ПК України, для цілей податкового контролю за трансферним ціноутворенням звітним періодом є календарний рік.
Платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подавати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису (пп. 39.4.2 п. 39.4 ст. 39 ПК України).
Пунктом 120.3 ст.120 ПК України (в редакції що діяла на момент неподання звітності) визначено, що неподання платником податків звіту та/або обов'язкової документації про проведені ним протягом року контрольовані операції відповідно до вимог п.39.4 ст.39 цього Кодексу до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, тягне за собою накладання штрафу у розмірі 300 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року - у разі неподання (несвоєчасного подання) звіту про контрольовані операції - тобто накладення такого єдиного штрафу передбачалось як за неподання так і за несвоєчасне подання означеного звіту та не передбачалось застосування додаткових штрафних санкцій, які визначено у Кодексі з 01.01.2017 року.
Законом України № 1797-VIІІ від 21.12.2016 року внесено зміни до Податкового кодексу України, в тому числі в новій редакції викладено п.39.4.2 ст.39 та п.120.3 ст.120 ПК України.
Так, відповідно до п.39.4.2 ст.39 ПК України в редакції Закону № 1797-VIІІ від 21.12.2016 року, платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов'язані подати звіт про контрольовані операції центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
В подальшому із 01.01.2017 року норми п.120.3 ст.120 ПУ України почали діяти в новій редакції, а саме, визначено правопорушення, яке полягає в неподанні платником податків звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансферного ціноутворення після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), передбаченого цим пунктом, що тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожен календарний день неподання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) та/або документації з трансферного ціноутворення.
Співробітниками Офісу великих платників податків ДФС проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПзІК «Індраяні Оверсіз» з питань неподання звіту про контрольовані операції за 2015 рік.
Суд звертає увагу, що відповідальність платників податків у вигляді штрафних санкцій за неподання/несвоєчасне подання звіту про контрольовані операції (уточнюючого звіту) після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу (штрафів), встановлена для таких платників з 01.01.2017 року.
Таким чином, на момент неподання звітності за період 2015 року та сплати штрафних санкцій за це правопорушення не було передбачено штрафної санкції за неподання звітності після спливу 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати штрафу.
Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Із Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто по події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт , під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно до ст 61 Конституції України, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи, що податковим повідомленням-рішенням №0008501403 від 13.11.2017 року позивача вдруге притягнуто до відповідальності за порушення пп.39.4.2 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України, яке полягає у порушенні строків подачі звіту про контрольовані операції за 2015 рік, суд погоджується із твердженнями позивача, що податковим органом протиправно до нього повторно застосовано відповідальність за одне і те ж правопорушення, а також всупереч вимогам законодавства застосовано норми, які набрали чинності з 01.01.2017 року, до правовідносин, які виникли у 2015 році.
Поряд з цим, податковим органом порушено вимоги ст. 86 ПК України, оскільки акт перевірки, на підставі якого складено оспорювань податкове повідомлення-рішення, не містить підпису платника податку чи його законного представника, або ж відомості про відмову від підпису.
Крім того, позивачем надано підтвердження того, що акт перевірки надійшов до нього вже із оспорюваним податковим повідомленням рішення, а отже податковим органом порушено п. 86.8 ПК України, відповідно до якого податкове повідомлення-рішення має бути прийняте протягом 10 днів з дня вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акту перевірки, а у разі наявності заперечень на акт перевірки, має бути прийнято з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Своїми діями податковий орган позбавив платника податків права подати свої заперечення та додаткові докази на акт перевірки.
Порушення податковим органом порядку та способу проведення перевірки доводить неналежне виконання контрольної функції податковим органом та унеможливлює прийняття законних рішень за наслідками такої перевірки.
Акт перевірки, отриманий в результаті перевірки, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Відтак податкове-повідомлення рішення, прийняте за наслідками незаконної перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатися правомірним, а отже підлягає скасуванню.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 13.11.2017 року №0008501403 є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні даної справи також враховує правову позицію, висловлену у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції», яке згідно із Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36 від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Відповідач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування свого рішення суду не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Офісом великих платників податків ДФС не доведено правомірності оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим наявні підстави для визнання протиправним ППР від 13.11.2017 року №0008501403 та його скасування.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст.6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до положень ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У силу ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 242 КАС України встановлено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявної у матеріалах справи квитанції від 26.04.2018 року №807, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 5133,87 грн.
Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у розмірі 5133,87 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5-11, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Підприємства з іноземним капіталом «Індраяні Оверіз» (код ЄДРПОУ: 25398535, адреса: 01015, м. Київ, вул. Лейпцигська, 14, оф. 32) до Офісу великих платників податків ДФС (код ЄДРПОУ: 39440996, адреса: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-Г) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.11.2017 року №0008501403.
3. Стягнути на користь Підприємства з іноземним капіталом «Індраяні Оверіз» здійснені ним документально підтверджені судові витрати у розмірі 5133,87 грн. (п'ять тисяч сто тридцять три гривні вісімдесят сім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Т. Шрамко