ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
26 червня 2019 року м. Київ №826/17193/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., розглянув-ши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Держгеока-дастру у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУ Держгеокадастру у Київській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо надання позивачу відмови, викладеної у листі від 14.06.2017 №ІІІ-15983/0-9914/6-17, у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селян-ського господарства (код КВЦПЗ 01.03) орієнтовною площею 2 (два) га, яка розташована у межах Іванківської сільської ради Київської області Бориспільського району;
- зобов'язати відповідача надати позивачу дозвіл на розробку документації із земле-устрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) орієнтовною площею 2 (два) га, яка розташована у межах Іванківської сільської ради Київської області Бориспільського району.
Позов обґрунтовано протиправністю наданої відповідачем листом від 14.06.2017 №Ш-15983/0-9914/6-17 відповіді.
Відповідач подав відзив, в якому просить відмовити в позові, зазначивши, серед іншого, що визначена позивачем до відведення земельна ділянка розташована на земельному масиві, який "зарезервовано" для потреб військовослужбовців-учасників АТО та членів родин військовослужбовців, які загинули у ході її проведення (для ведення індивідуального садівництва), по 0,5000 га, що стало підставою для відмови у задоволенні клопотання позивача з підстав невідповідності місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів.
Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
18 травня 2017р. позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Київській області з кло-потанням, в якому відповідно до ст.ст. 118, 121 ЗК України просив надати дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) орієнтовною площею 2 (два) га, яка розташована у межах Іванківської сільської ради Київської області Бориспільського району, до якого додано копії паспорта громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікацій-ного номера, посвідчення учасника бойових дій, довідки про безпосередню участь в прове-денні АТО, план-схеми розташування земельної ділянки.
Листом ГУ Держгеокадастру у Київській області від 14.06.2017 №Ш-15983/0-9914/6-17 позивачу рекомендовано визначитись з іншим місцем розташування бажаної до відве-дення земельної ділянки і звернутися з клопотанням, враховуючи вимоги ст.ст. 118, 121, 122 ЗК України.
Підставою для такого рішення зазначено про те, що за наявною у відповідача інформа-цією визначена у клопотанні позивачем земельна ділянка розташована на земельному масиві, який зарезервовано для потреб військовослужбовців - учасників АТО та членів родин військовослужбовців, які загинули у ході її проведення (для ведення особистого селянського господарства площею по 0,5000 га). Про інші підставі відмови у вказаному листі не йдеться.
Спірні правовідносини виникли у сфері земельних відносин та стосуються порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
Повноваження відповідних органів виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені ст.ст. 118, 122, 123 ЗК України (тут і далі - в редакції, чинній на час оформлення рішення від 14.06.2017 №Ш-15983/0-9914/6-17).
Пунктом а) ч. 3 ст. 22 ЗК України встановлено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Згідно з п. б) ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 гектара.
Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розта-шування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ді-лянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів АР Крим.
Верховній Раді АР Крим, Раді міністрів АР Крим, органам виконавчої влади або орга-нам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно з положеннями абз. 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту земле-устрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскар-жені до суду (ч. 10).
У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирі-шується в судовому порядку (ч. 11).
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави суду дійти висновку, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 ЗК України.
Як вбачається із змісту клопотання від 18.05.2017, розмір бажаної земельної ділянки для ведення селянського господарства позивачем визначено у розмірі не більше 2,0 га, що відповідає п. б) ч. 1 ст. 121 ЗК України, натомість додані до клопотання документи за змістом та кількістю відповідають переліку, наведеному у ст. 118 ЗК України.
Посилання ж відповідача в оскаржуваній відмові на "резервування земельної ділянки для потреб військовослужбовців - учасників АТО та членів родин військовослужбовців, які загинули у ході її проведення" не передбачено ст. 118 ЗК України, тому є незаконним.
Посилання відповідача на абз. 1 п. 14 ст. 12 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" (в чинній станом на 14.06.2017 редакції), згідно з яким учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги як першочергове забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будів-ництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом, суд відхиляє, оскільки дана норма не врегульовує питань надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або відмови у його наданні, а також стосується пільг щодо відведення учасникам бойових дій земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, тобто не стосується зазначеної позивачем у клопотанні земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.
Крім того, у справі наявна копія довідки про безпосередню участь позивача в антите-рористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 27.03.2017 №1714/404/05-2017 та копія посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 , виданого 21.04.2015.
Як вбачається, спірна відповідь відповідача не відповідає вимогам ч. 7 ст. 118 ЗК України, оскільки не містить передбачених цією нормою підстав для відмови у наданні пози-вачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Запе-речення відповідача вказаних обставин не спростовують, правомірність спірної відповіді - не доводять.
Враховуючи, що відповідачем відмовлено у наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з підстав, які не передбачені зако-ном, та з огляду на відсутність у листі належної мотивації прийнятого рішення відповідно до вимог ст. 118 ЗК України, суд, погоджуючись з доводами позивача, дійшов висновку про наявність підстав для визнання таких дій відповідача протиправними.
Щодо зобов'язання відповідача надати позивачу дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, то вказана вимога задоволенню не підлягає, зважаючи на таке.
Судом наведено вище підстави (ч. 7 ст. 118 ЗК України), за яких відповідач відмовляє у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, тому зобов'язання відповідача надати дозвіл може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав. При цьому, суд не уповноважений здійснювати пере-вірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки.
Зважаючи на обставини цієї справи, суд дійшов висновку про необхідність зобов'я-зання відповідача повторно розглянути клопотання позивача та прийняти рішення відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України. При цьому суд зауважує відповідачу на необхідність врахування наведених у цьому рішенні мотивів суду та неможливість відмови позивачу у наданні дозволу з підстав, зазначених у листі від 14.06.2017 №Ш-15983/0-9914/6-17.
Позивач звільнений від сплати судового збору, а понесення сторонами інших судових витрат ними не заявлено, тому розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністратив-ній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З метою усунення можливих неналежних і зайвих зволікань з повторним розглядом клопотання позивача та згідно з ч. 1 ст. 382 КАС України суд дійшов висновку про встанов-ення судового контролю за виконанням рішення та зобов'язання відповідача у місячний строк з дня набрання цим рішенням законної сили подати до суду звіт про його виконання. Виконання вказаного зобов'язання покласти на керівника ГУ Держгеокадастру у Київській області.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 90, 241-246 КАС України, суд
1. Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 .
2. Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянсь-кого господарства (код КВЦПЗ 01.03) орієнтовною площею 2 (два) га, яка розташована у межах Іванківської сільської ради Київської області Бориспільського району, яка викладена у листі від 14.06.2017 №Ш-15983/0-9914/6-17.
3. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 18.05.2017 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) орієнтовною площею 2 (два) га, яка розташована у межах Іванківської сільської ради Київської області Бориспільського району, та прийняти рішення відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України.
4. Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в іншій частині.
5. Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Київській області в особі його керівника у місячний строк з дня набрання цим рішенням законної сили подати до Окруж-ного адміністративного суду міста Києва звіт про виконання цього рішення.
Позивач:
ОСОБА_1 ;
АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач:
Головне управління Держгеокадастру у Київській області;
03115, м. Київ, вул. Серпова, буд. 3/14, код ЄДРПОУ 39817550.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 293-297 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.А. Костенко