про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
01 липня 2019 року справа № 580/1998/19
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гарань С.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до слідчого СВ Чорнобаївського відділення Золотоніського ВПГУНП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди,
До Черкаського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в якій просить ухвалити судове рішення, яким стягнути зі слідчої СВ Чорнобаївського ВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 . моральної шкоди в сумі 10000 грн.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (ділі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву, суд дійшов висновку про те, що позовна заява не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
При цьому, в розумінні частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Виходячи із загального розуміння правового спору, публічно-правовий спір - це відносини, які виникають внаслідок реального або уявного порушення прав, свобод та інтересів учасників публічно-правових відносин.
Публічно-правовий спір необхідно розглядати у єдності його матеріального та процесуального аспектів. Матеріальний аспект публічно-правового спору розкриває сутність протиріч між суб'єктами такого спору, які виникли у зв'язку з реалізацією прав, свобод та інтересів цих суб'єктів у сфері публічно-правових відносин. Процесуальний аспект розкриває сутність публічно-правового спору як предмета розгляду адміністративним судом, тобто адміністративної справи.
Суб'єктами публічно-правового спору є особи, між якими виникли розбіжності з приводу реалізації їх прав та обов'язків у публічно-правових відносинах.
Об'єктом публічно-правового спору є права, свободи та інтереси, реалізації або задоволенню яких перешкоджає суб'єкт владних повноважень.
Предметом публічно-правового спору є рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, а також дії чи бездіяльність суб'єктів публічно-правових відносин, які не є суб'єктами владних повноважень, але є суб'єктами публічно-правового спору.
Специфіка публічно-правового спору визначається у його суб'єктному складі, підставах виникнення, межах повноважень адміністративного суду.
Отже, публічно-правовим спором в адміністративному судочинстві є не будь-який спір, у якому однією із сторін є орган публічної адміністрації, а лише той, що випливає із здійснення таким суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій щодо скаржника. Тобто, для наявності такого спору є обов'язковим наявність зв'язку між здійсненням органом влади покладених на нього владних управлінських функцій та порушення прав, свобод чи інтересів фізичної або юридичної особи внаслідок такої реалізації своїх функцій владним органом.
Відповідно до частини п'ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Згідно з ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, в адміністративному судочинстві вимоги про відшкодування шкоди є похідними від вимог про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень і розглядаються виключно за умови наявності вимоги про вирішення публічно-правового спору.
У випадку заявлення вимоги про відшкодування шкоди за відсутності вимоги про вирішення публічно-правового спору, така вимога підлягає розгляду у порядку цивільного або господарського судочинства.
Як вбачається з позовної заяви, предметом позову є вимога про ухвалення судового рішення, щодо стягнення з слідчої СВ Чорнобаївського ВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2. на користь позивача моральної шкоди в сумі 10000 грн.
Отже, у позовній заяві відсутня вимога про вирішення публічно-правового спору, що унеможливлює розгляд вимог про стягнення моральної шкоди за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Частиною 6 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
З огляду на те, що позовна заява, з якою звернувся позивач, не містить вимоги про вирішення публічно-правового спору, суд зазначає, що спір про відшкодування шкоди віднесено до юрисдикції місцевого загального суду.
Відповідно до ч.5 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись статтями 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до слідчого СВ Чорнобаївського відділення Золотоніського ВПГУНП в Черкаській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди.
Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачу, що розгляд та вирішення даної справи віднесено до юрисдикції відповідного місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Повторне звернення до адміністративного суду з тією самою позовною заявою не допускається.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.М. Гарань