про залишення позовної заяви без розгляду
27 червня 2019 р. Справа № 480/1704/19
Сумський окружний адміністративний суд в особі судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
16.05.2019 до Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі - ГУ ФПУ в Сумській обласоті), у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому пенсії без обмеження максимальним розміром з 09.02.2015 по 28.02.2017;
- зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити йому пенсію без обмеження максимальним розміром з 09.02.2015 по 28.02.2017;
- зобов'язати відповідача здійснити йому виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 09.02.2015 по 28.02.2017 однією сумою з нарахуванням та виплатою компенсації втрати частини доходу.
Також просить суд зобов'язати відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом п'ятнадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.
Свої вимоги мотивує тим, що постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27.11.2017 у справі № 583/2284/17 визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Сумській області щодо обмеження пенсії позивачу максимальним розміром. Зобов'язано відповідача перерахувати та виплачувати позивачу пенсію без обмеження розміру пенсії максимальним розміром з 09.02.2015. Зобов'язано відповідача здійснити виплату позивачу суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 09.02.2015. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27.11.2017 скасовано в частині зобов'язання ГУ ПФУ в Сумській області перерахувати та виплачувати позивачу пенсію без обмеження розміру пенсії максимальним розміром з 09.02.2015. В цій частині прийняти нову постанову, якою: зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію без обмеження розміру пенсії максимальним розміром з 01.03.2017; позовні вимоги в частині періоду з 09.02.2015 по 28.02.2017 залишено без розгляду; в іншій частині цих вимог відмовлено. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Позивач вважає, що, оскільки позовні вимоги в частині періоду з 09.02.2015 по 28.02.2017 залишено без розгляду, то він не позбавлений права звернутись до суду за захистом цих своїх прав після усунення обставин, за якими суд залишив позовні вимоги без розгляду за цей період. Посилаючись на постанови Верховного Суду, зазначив, що адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом. Тому перешкоди для розгляду адміністративним судом позовних вимог за період з 09.02.2015 по 28.02.2017 щодо перерахунку та виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром відсутні. Вважає, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати ч. 3 ст. 122 КАС України та при визначенні права позивача на звернення до адміністративного суду керуватися строками, визначеними в інших законах, зокрема "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати". Виплата пенсії за минулий час здійснюється без обмеження строку відповідно до ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки обмеження пенсії максимальним розміром та виплата пенсії позивачу в меншому розмірі, ніж це передбачено чинним законодавством, відбулося з вини відповідача.
Ухвалою суду від 20.05.2019 відкрито провадження у цій справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
05.06.2019 представник відповідача подав до суду письмовий відзив на позов (а.с. 41-46), у якому зазначив, що питання щодо зобов'язання ГУ ПФУ в Сумській області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу без обмеження її максимальним розміром вже було предметом судового розгляду та постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 позовні вимоги в частині періоду з 09.02.2015 по 28.02.2017 залишено без розгляду в зв'язку з пропуском встановленого строк звернення до суду. Вважає, що позивач не був позбавлений права звернення до суду з позовом щодо перерахунку його пенсії без обмеження її максимальним розміром протягом шести місяців, починаючи з 09.02.2015. У даному випадку підлягає застосуванню загальна норма, чинна на момент виникнення спірних правовідносин, а саме: ст. 99 КАС України в редакції, яка діяла до 15.12.2017. Головне управління правомірно на виконання постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06.06.2016 та постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2016 здійснило перерахунок пенсії позивачу з урахуванням чинної ст. 43 Закону № 2262. Також зазначив, що пенсія позивачу була призначена та виплачувалась у максимальному розмірі, суми що перевищували максимальний розмір не є нарахованими. Порушене питання щодо проведення перерахунку пенсії було предметом розгляду в суді та рішенням суду жодних зобов'язань до відповідача щодо нарахування суми компенсації відповідно до Закону № 2050 не визначено, тому підстави для нарахування компенсації за втрату частини грошових доходів відсутні. Проти встановлення судового контролю за виконанням рішення суду заперечував, оскільки позивач не надав доказів, які б свідчили про можливість ухилення відповідача від виконання цього судового рішення.
12.06.2016 позивач подав до суду відповідь на відзив (а.с. 68-69), у якій зазначив, що позиція відповідача є помилковою та такою, яка не відповідає обставинам справи та чинному законодавству.
Дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, та, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 90 КАС України, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Сумській області з 01.01.2007 як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України від 9.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі по тексту - Закон № 2262).
Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06.06.2016 у справі № 583/1452/16-а визнано дії ГУ ПФУ в Сумський області щодо обчислення та виплати позивачу пенсії з грошового забезпечення без урахування грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.02.2016 № 11/317 та від 09.02.2016 № 11/318 протиправними та такими що порушують права позивача як людини. Зобов'язано відповідача перерахувати розмір раніше призначеної пенсії та виплачувати позивачу пенсію, обчисливши розмір пенсії з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні відповідно до довідок Сумського обласного військового комісаріату 09.02.201 № 11/317 та від 09.02.2016 № 11/318 з 17.08.2005, та здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 09.02.2016 з нарахуванням компенсації втрати частини доходу.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2016 у справі № 583/1452/16-а (а.с. 8-12) скасовано постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06.06.2016 в частині зобов'язання ГУ ПФУ в Сумський області перерахувати розмір раніше призначеної пенсії та виплачувати позивачу пенсію, обчисливши розмір пенсії з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, відповідно до довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.02.2016 № 11/317 та від 09.02.2016 № 11/318 з 17.08.2005, та здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 09.02.2016 з нарахуванням компенсації втрати частини доходу. Прийнято в цій частині нову постанову, якою зобов'язано відповідача перерахувати розмір раніше призначеної пенсії та виплачувати позивачу пенсію, обчисливши розмір пенсії з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, відповідно до довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.02.2016 № 11/317 та від 09.02.2016 № 11/318 з 09.02.2015, та здійснити виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 09.02.2015. В іншій частині постанову суду залишено без змін.
На виконання зазначених судових рішень відповідач здійснив перерахунок розміру пенсії позивача з 09.02.2015, який склав 35817,20 грн (а.с. 13),
Не погодившись зі вказаним розміром пенсії після проведення перерахунку, позивач оскаржив такі дії ГУ ПФУ в Сумський області до суду.
Постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27.11.2017 у справі № 583/2284/17 (а.с. 14-22) визнано протиправними дії ГУ ПФУ України в Сумській області щодо обмеження пенсії позивачу максимальним розміром. Зобов'язано відповідача перерахувати та виплачувати позивачу пенсію без обмеження розміру пенсії максимальним розміром з 09.02.2015. Зобов'язано відповідача здійснити виплату позивачу суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 09.02.2015.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 у справі № 583/2284/17 (а.с. 23-31) постанову Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27.11.2017 скасовано в частині зобов'язання ГУ ПФУ в Сумській області перерахувати та виплачувати позивачу пенсію без обмеження розміру пенсії максимальним розміром з 09.02.2015. В цій частині прийняти нову постанову, якою: зобов'язано відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію без обмеження розміру пенсії максимальним розміром з 01.03.2017; позовні вимоги в частині періоду з 09.02.2015 по 28.02.2017 залишено без розгляду; в іншій частині цих вимог відмовлено. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.05.2019 позивач звернувся до суду з цим позовом з вимогами щодо перерахунку та виплати пенсії без обмеження максимальним розміром з 09.02.2015 по 28.02.2017, які постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 у справі № 583/2284/17 вже були залишені без розгляду.
Так, дійсно відповідно до ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Відповідно до вимог частин 1-3 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.
У даному випадку предметом спору є обмеження пенсії позивача максимальним розміром, однак суми пенсії позивачу не були нараховані, пенсія позивачу виплачувалась з урахуванням максимального розміру пенсії для даної категорії осіб, а, отже, до даних правовідносин ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка передбачає, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, не може бути застосована, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів пенсійної справи (а.с. 25-64), позивачу розмір пенсії визначався з урахуванням максимального розміру пенсії, відповідно саме з цього розміру відповідач виходив при щомісячному її нарахуванні. Розмір пенсії в більшому, ніж максимальний розмір, передбачений Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та Законом України від 24.12.2015 № 911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", позивачу не призначався, він лише використовувався як розрахункова величини при встановленні розміру пенсії позивачу.
Оскільки пенсія позивачу була призначена та виплачувалась у максимальному розмірі, суми що перевищували максимальний розмір не є нарахованими.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду лише 16.05.2019, але він не був позбавлений права звернення до суду з позовом щодо перерахунку його пенсії без обмеження її максимальним розміром за період з 09.02.2015 по 28.02.207 протягом шести місяців, починаючи з 09.02.2015.
Законодавство України не обмежувало позивача в праві одночасно з позовом, з яким він звертався в 2016 року щодо перерахунку пенсії відповідно до довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.02.2016 № 11/317 та від 09.02.2016 № 11/318 заявити вимогу щодо виплати пенсії без застосування максимального розміру.
Позивач не надав суду докази поважності причин пропущеного строку звернення до суду з цим позовом.
Позивач посилається як на підставу усунення перешкод для розгляду адміністративним судом позовних вимог за період з 09.02.2015 по 28.02.2017 щодо перерахунку та виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром на те, що в постанові ВС від 24.04.2018 по справі № 646/6250/17 зазначено, що адміністративний суд не може застосовувати шестимісячний строк звернення до суду у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, та у справах з вимогами пов'язаними з виплатою інших складових доходу та доходу в цілому, до якого належить пенсія.
Однак, усунення підстав для повторного звернення до суду після залишення апеляційним судом 27.02.2018 (копія постанови Харківського апеляційного адміністративного суду у справі № 583/2284/17 на а.с. 23- 31) цих вимог позивача без розгляду через пропуск строку звернення до суду в цій ситуації не відбулося оскільки позивач жодних дій самостійно не вчинив, а постанова Верховного Суду від 24.04.2018 по справі № 646/6250/17 винесена по вимогах, що були пов'язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, пенсії, а не щодо її нарахування.
Всупереч вимогам ч. 2 ст. 122 КАС України позивач звернувся до суду з позовом після спливу встановленого строку звернення до суду. Будь-якого обґрунтування поважності причин пропуску строку в позовній заяві не зазначено.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Пунктом 8 ч. 1 ст. 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд визнає, що позовна заява ОСОБА_1 подана поза межами встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до суду без наявності поважних причин його пропуску, у зв'язку з чим підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 248, 256, 294-295, 297 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Суддя М.М. Шаповал