25 червня 2019 року м. ПолтаваСправа №440/4269/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Клочка К.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Вязун К.Ю.,
представника відповідача - Олійник А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги,
29.11.2018 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги від 08.06.2018 №Ф-0055261311.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне нарахування недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 41473,74 грн, оскільки фактами, встановленими в судовому рішенні, а саме: у рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 02.11.2018 у справі №1640/2760/18 підтверджено, що ФОП ОСОБА_1 не було допущено порушення вимог підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ "Про збір та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", та відповідно не було занижено соціальний внесок на суму 41473,74 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
11.12.2018 до суду надійшов відзив на позов, у якому відповідач проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначав, що перевіркою виявлено порушення пункту 2 частини 1 статті 7 та частини 5 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 41473,74 грн. Зауважував, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.11.2018 у справі №1640/2760/18 оскаржується в апеляційному порядку.
Ухвалою від 11.12.2018 провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №1640/2760/18 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою суду від 03.06.2019 поновлено провадження у справі.
Позивач у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
В період з 17.04.2018 по 08.05.2018 Головним управлінням ДФС у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, за наслідками якої складено акт №614/16-31-13-11-16/2926718736 від 16.05.2018.
Перевіркою, крім іншого, виявлено порушення пункту 2 частини першої статті 7 та частини п'ятої статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 41473,74 грн.
08.06.2018 Головним управлінням ДФС у Полтавській області винесено податкову вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0055261311 на суму 41473,74 грн.
Позивач не погодився із винесеною вимогою та оскаржив її до суду.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.
У межах даного спору з'ясуванню належать питання щодо наявності у позивача обов'язку зі сплати єдиного соціального внеску у зазначеному вище розмірі.
Суд враховує, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ.
Відповідно до статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону №2464-VI єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Згідно з частиною п'ятою статті 8 Закону №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (редакція, чинній з 01.01.2016).
Положеннями частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI визначено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату (редакція, чинна у спірний період).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02.11.2018 у справі №1640/2760/18, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2019, підтверджено, що ФОП ОСОБА_1 не було допущено порушення вимог підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ "Про збір та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". У судових рішеннях у справі №1640/2760/18, встановлено безпідставне збільшення податковим органом суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного 2016 року декларування.
Оскільки за результатами розгляду справи №1640/2760/18 (у зв'язку з чим було зупинено провадження у даній справі) судом встановлено правомірність зазначення у податкових деклараціях ФОП ОСОБА_1 суми доходу отриманою від господарської діяльності, то наявні підстави для визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 08.06.2018.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що судовими рішеннями у справі №1640/2760/18 фактично встановлено помилковість висновків відповідача про порушення вимог позивачем вимог пункту 2 частини першої статті 7 та частини п'ятої статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та відповідно не було занижено соціальний внесок на суму 41473,74 грн за 2016 рік.
За таких обставин, вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області від 08.06.2018 №Ф-0055261311 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 41473,74 грн належить визнати протиправною та скасувати, а позов ФОП ОСОБА_1 - задовольнити.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підстав вищевикладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 78, 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39461639) про визнання протиправною та скасування вимоги, задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Полтавській області від 08.06.2018 №Ф-0055261311.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 01 липня 2019 року.
Суддя К.І. Клочко