27 червня 2019 року СєвєродонецькСправа № 1240/2668/18
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Марківського об'єднаного управління пенсійного фонду України Луганської області в порядку, визначеному статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі за позовом ОСОБА_1 до Марківського об'єднаного управління пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 26 червня 2019 року від ОСОБА_1 (далі - позивач) надійшла заява, в якій позивач просить:
1) постановити окрему ухвалу, якою визнати протиправною бездіяльність Марківського об'єднаного управління пенсійного фонду України Луганської області щодо невиплати пенсії з 01 березня 2016 року по 31 липня 2018 року, оскільки така бездіяльність порушує право на отримання пенсійних виплат підтверджене судовим рішенням;
2) визначити окремою ухвалою обов'язок Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області усунути порушення права позивача на отримання пенсії шляхом виплати пенсії з 01.05.2016 по 31.08.2018 згідно зі статтею 46 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державна пенсійне страхування» у строк не пізніше п'яти робочих днів з дня набрання законної сили цією окремою ухвалою і у цей же строк письмово повідомити суд про усунення цих порушень з наданням підтверджуючих документів;
3) постановити окрему ухвалу відповідно до частини дев'ятої статті 249 КАС України стосовно законодавства керівником Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, яке містить ознаки кримінального правопорушення, надіслати органу досудового розслідування - Марківському РВ ГУНП в Луганській області та зобов'язати Марківське РВ ГУНП в Луганській області у Луганській області надати суду відповідь про вжиті ним заходи у визначений в окремій ухвалі судом строк.
В обґрунтування заяви заначено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26.10.2018 по справі № 1240/2668/18 зобов'язано Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 за період з 01.04.2016 по 31.08.2018.
Позивачу був виданий виконавчий лист.
ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області 13.05.2019 відкрито виконавче провадження.
Позивач 19.06.2019 отримав та ознайомився з листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 18.02.2019 № КО-9024249, який надісланий відповідачем для ознайомлення. В листі зазначалося, що Управлінням на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26.10.2018 по справі № 1240/2668/18 проведено нарахування суми пенсії за період з 01.05.2016 по 31.08.2018 на окрему відомість лютого 2019 року та буде виплачено за умови фінансування.
Однак, ані в лютому, ні в березні, ні в квітні, ні в травні 2019 року рішення суду не виконано.
Позивачем зазначено, що заборгованість за рішенням суду за період з 01.05.2016 по 31.08.2018 відповідач виплачувати відмовляється з посиланням на підзаконний нормативний акт, а саме: на пункт 15 Порядку призначення (відновлення) соціальних виплат ВПО, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 № 365, суми пенсійних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в Пенсійному фонді України та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного КМУ. У зв'язку з тим, що КМУ не визначив порядок виплати соціальних виплат ВПО, які були виплачені за минулий період, відповідач відмовляється провести виплату заборгованості по пенсії.
Позивач вважає, що відповідачем вчинено бездіяльність щодо невиплати пенсі з 01 травня 2016 року по 31 серпня 2018 року, оскільки така бездіяльність порушує право на отримання пенсійних виплат підтверджене судовим рішенням.
Вивченням заяви ОСОБА_1 , поданої до суду в порядку, визначеному статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та матеріалів справи, суд встановив таке.
Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа - позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Частиною другою статті 383 КАС України визначено, що у такій заяві зазначаються:
1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;
2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;
5) номер адміністративної справи;
6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;
7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання;
8) інформація про хід виконавчого провадження;
9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;
10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Згідно із частиною третьою статті 383 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.
Частиною четвертою статті 383 КАС України визначено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.
Відповідно до частини п'ятої статті 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.
Так, з матеріалів справи слідує, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26.10.2018 по справі № 1240/2668/18 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково; визнано протиправною бездіяльність Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії за віком минулих періодів з 01 квітня 2016 року по 31 серпня 2018 року; зобов'язано Марківське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити ОСОБА_1 пенсії за віком минулих періодів з 01 квітня 2016 року по 31 серпня 2018 року; у задоволенні решти вимог відмовлено (арк. спр. 83-87).
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2019 року апеляційну скаргу Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року в справі № 1240/2668/18 за позовом ОСОБА_1 до Марківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - повернуто апелянту (арк. спр. 107).
Таким чином, судове рішення набрало чинності 09.01.2019.
До заяви в порядку статті 383 КАС України, яка надійшла до суду 26.06.2019 за вх. № 34070/2019, додано копії листа Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 18.02.2019 № КО-9024249 (арк. спр. 125), витяг з автоматизованої системи виконавчого провадження (арк. спр. 126).
Оглядом листа Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 18.02.2019 № КО-9024249 встановлено, що позивача повідомлено про те, що Управлінням на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 26.10.2018 по справі № 1240/2668/18 до негайного виконання у межах суми стягнень за один місяць проведено нарахування місячного розміру пенсії на виплатну відомість січня 2019 року. Після набрання рішенням суду законної сили Управлінням проведено нарахування суми пенсії за період з 01.05.2016 по 28.02.2019 на виплату відомість лютого 2019 року та буде виплачено за умови фінансування.
Крім того, позивач в свої заяві сама посилаєте, що ані в лютому, ні в березні, ні в квітні, ні в травні 2019 року рішення суду не виконано.
Суд, зазначає, що пенсія являється щомісячним періодичним платежем. Тому позивач мав можливість знати про факт отримання чи неотримання своєї пенсії у періоди коли така пенсія підлягала йому для нарахування та виплати.
Тобто, суд дійшов висновку, що позивач мала можливість знати про факти отримання чи не отримання пенсії щонайменше з лютого 2019 року, а до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду позивач звернувся лише 26.06.2019, а відтак - поза межами десятиденного строку з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, визначеного імперативним приписом частини четвертої статті 383 КАС України.
При цьому суд зауважує, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка маж бути досягнута (див. рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» від 28 травня 1985 року, п. 57, серія А, № 93).
З огляду на наведене, в даному випадку законодавством визначено саме десятиденний строк звернення до суду з заявою в порядку статті 383 КАС України з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України позивач звернувся лише 26.06.2019, тобто поза межами десятиденного строку, що є підставою для повернення заяви заявнику у відповідності до абзацу другого частини п'ятої статті 383 КАС України.
Крім того, оглядом заяви ОСОБА_1 від 21.06.2019, яка надійшла до суду 26.06.2019, встановлено, що вона не містить відомостей, визначених пунктами 6, 7 та 9 частини другої статті 383 КАС України, що також є підставою для повернення заяви заявнику.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про повернення заяви позивачу.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на таке.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 КАС України також встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із частиною четвертою статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом (частина п'ята статті 372 КАС України).
Частиною першою статті 373 КАС України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404).
Відповідно до статті 1 Закону № 1404 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із частиною першою статті 18 Закону № 1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
При цьому, Законом також визначено наслідки невиконання рішення та передбачено заходи, які вживає державний виконавець у випадку невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Керуючись статтями 241, 256, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Повернути ОСОБА_1 заяву від 26.06.2019 вх. № 34070/2019 про визнання протиправною бездіяльності Марківського об'єднаного управління пенсійного фонду України Луганської області в порядку, визначеному статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, у справі № 1240/2668/18.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Пляшкова