про залишення позовної заяви без руху
27 червня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/2668/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., перевіривши матеріали адміністративного позову управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання неправомірними дії та скасування постанови про стягнення виконавчого збору,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, в якому позивач просив суд визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Галушка М.В. неправомірними та визнати постанову головного державного виконавця Галушка М.В. про стягнення виконавчого збору від 15.05.2019 ВП № 59122570 недійсною, та такою, що підлягає скасуванню.
Позивач також просив звільнити від сплати судового збору, у зв'язку з відсутністю кошторисних асигнувань на цю статтю видатків.
Вирішуючи заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати, повернення судового збору, відстрочення та розстрочення сплати судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" з відповідними змінами (далі - Закон № 3674-VI).
Частиною другою статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Такими умовами є:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Вказаний перелік умов є вичерпний і розширеному тлумаченню не підлягає.
Зазначені позивачем умови не відносяться до вказаного переліку, які визначені в статті 8 Закону № 3674, а тому клопотання задоволенню не підлягає.
Оскільки позивачем не сплачено судовий збір за подачу позовної заяви і судом відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від його сплати, вказані обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною другою статті 4 Закону України № 3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду суб'єктом вданих повноважень, юридичною особою адміністративного позову майнового характеру пунктом 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлена ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 судовий збір за подання позову до адміністративного суду немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, підлягає сплаті в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено позовну одну вимогу майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру.
З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2019 року - 1921,00 грн, встановлений статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2019 рік, та враховуючи заявлені позовні вимоги, позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3842,00 грн.
Таким чином вказана сума судового збору повинна бути сплачена за наступними реквізитами:
отримувач коштів - УК у м.Сєвєродон./Луг.окр.адм.суд/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944909;
банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача (МФО) - 899998;
рахунок отримувача - 34312206084029;
код класифікації доходів бюджету - 22030101;
призначення платежу - *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луганський окружний адміністративний суд.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що відповідачем зазначено Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області.
Разом з тим, частиною третьою статті 287 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
Згідно із статтею 6 Закону України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів систему органів примусового виконання рішень становлять:
1) Міністерство юстиції України;
2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Пунктом 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2832/5), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 № 489/20802, визначено, що органами державної виконавчої служби є:
- Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень;
- управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління державної виконавчої служби), до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;
- районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції (далі - відділи державної виконавчої служби).
Підпунктами 1 та 2 пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 20 квітня 2016 року № 1183/5 затверджено: Типове положення про управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Положення про відділ); Типове положення про відділ державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.
Згідно з пунктом 1 Типового положення про управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20 квітня 2016 року № 1183/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 квітня 2016 року за № 617/28747, управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління) є органом державної виконавчої служби, який входить до системи органів Міністерства юстиції України, підпорядковується Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - Департамент) та є структурним підрозділом головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне територіальне управління юстиції). До складу Управління входить відділ примусового виконання рішень.
Отже з системного аналізу вищевикладеного слідує, що належним відповідачем у даній справі має бути Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області.
Пунктом 11 частини пятої статті 160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення вищевказаної норми позивачем в позовній заяві не зазначено власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, позивач просив поновити строк звернення до суду.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову про стягнення виконавчого збору від 15.05.2019 ВП № 59122570 позивач отримав 21.05.2019 за вх.№1588.
Отже, про порушення своїх прав позивач дізнався 21.05.2019, а з позовною заявою звернувся до суду лише 20.06.2019 року, тобто з пропущеним (10-денним) строком звернення до суду.
Відповідно до частини першої, другої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду, зокрема у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства чітко визначено строки звернення до суду з позовами даної категорії справ учасників виконавчого провадження.
Як наслідок, учасники виконавчого провадження можуть звернутися до суду з позовами даної категорії справ у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Також, ч. 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Належного клопотання про поновлення строку звернення до суду разом з доказами поважності причин його пропуску позивачем не надано.
З огляду на вищенаведене, позивачу необхідно в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення з даним адміністративним позовом до суду надати належні докази поважності причин його пропуску та клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 122, 123, 133, 160, 161, 169 171, 287 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні клопотання управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Адміністративний позов управління соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання неправомірними дії та скасування постанови про стягнення виконавчого збору - залишити без руху.
Встановити управлінню соціального захисту населення Попаснянської районної державної адміністрації Луганської області строк для усунення недоліків протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду
- доказів про сплату судового збору у розмірі 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) гривні 00 копійок на вказані реквізити;
- позовну заяву оформлену з дотриманням вимог ч.5 ст.160 КАС України із визначенням належного відповідача у справі, разом з доказами направлення вказаної позовної заяви відповідачу;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.
У разі ненадання вищевказаних документів, позовна заява буде повернута позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
СуддяН.М. Басова