01 липня 2019 року
м. Київ
справа №140/2127/18
адміністративне провадження №К/9901/17154/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А.
розглянув касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.02.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньтабак» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.07.2018 №0008161405, №0008191405, №0008111405 про застосування фінансових санкцій,
Головне управління ДФС у Волинській області звернулось до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.02.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019.
Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Головне управління ДФС у Волинській області до касаційної скарги не додало документ про сплату судового збору, заявило клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтовуючи його посиланням на відсутність можливості сплатити судовий збір через недостатнє фінансування. При цьому посилається на положення статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, статтю 133 Кодексу адміністративного судочинства України та висновок Конституційного Суду України у рішенні у справі за конституційним зверненням Асоціації «Дім авторів музики в Україні» стосовно того, що майнове становище не повинно бути перепоною доступу до суду у випадках, коли судові витрати становлять явну перешкоду доступу до правосуддя.
Предметом позову у цій справі є вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень від 31.07.2018 №0008161405 про застосування фінансових санкцій у сумі 821'452,86 грн, №0008191405 про застосування фінансових санкцій у сумі 18'288,20 грн, №0008111405 про застосування фінансових санкцій у сумі 45'784,50 грн.
Позовна заява має майновий характер, а ціна позову становить 885'525,56 грн.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень з адміністративним позовом позивач звернувся до суду у жовтні 2018 року.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній станом на жовтень 2018 року) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною першою цієї статті судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімуму на 01.01.2018 встановлено у розмірі 1762,00 грн.
Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 26'565,76 грн (885'525,56 грн х 1,5% х 200%).
Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України з метою, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і гарантування принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану, встановлено можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку шляхом зменшення розміру належних до сплати судових витрат, звільнення від їх сплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.
Разом з тим, відповідно до положень частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Норми цієї статті є спеціальними, які встановлюють виключні підстави для відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Перелік таких підстав є вичерпним.
З огляду на викладене, клопотання Головного управління ДФС у Волинській області про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого скаржник має право надати/надіслати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі.
Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Волинській області про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області залишити без руху.
Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
...........................
Є.А. Усенко,
Суддя Верховного Суду