27 червня 2019 року
Київ
справа №826/7677/15
адміністративне провадження №К/9901/15632/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.
під час розгляду касаційної скарги Державного підприємства завод «Арсенал» (далі - Підприємство) на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року, прийнятих за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про заміну стягувача у виконавчому провадженні та про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, у справі за позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Підприємства про стягнення заборгованості,
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 26 грудня 2018 року заяви ГУ ПФУ про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання та зміну сторони виконавчого провадження задовольнив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 26 березня 2019 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Підприємство не погодилося із цими рішеннями і 30 травня 2019 року подало касаційну скаргу про їх скасування.
Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2019 року касаційну скаргу залишено без руху у зв'язку із пропуском строку подання касаційної скарги, визнання колегією суддів наведених у скарзі причин пропуску цього строку неповажними та несплатою судового збору.
18 червня 2019 року на виконання зазначеної ухвали Підприємством надіслано платіжне доручення від 18 червня 2019 року № 4272 про сплату судового збору у сумі 1921 грн та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
На обґрунтування цього клопотання Підприємство зазначило, що 20 травня 2019 року Верховний Суд своєю ухвалою повернув касаційну скаргу Підприємству у зв'язку із тим, що не було підтверджено повноважень в.о. директора Підприємства ОСОБА_2, який на час своєї відпустки призначив іншого в.о. директора ОСОБА_1 , який підписував зазначену касаційну скаргу, і документ на підтвердження повноважень якого суду було надано.
Але, незважаючи на це, суд касаційної інстанції повернув касаційну скаргу Підприємству, мотивуючи це відсутністю документа на підтвердження повноважень іншої особи, яка не підписувала касаційну скаргу. Цю ухвалу Підприємство отримало 27 травня 2019 року.
Враховуючи те, що відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) юридична особа бере участь у справі, в тому числі, через свого керівника, а керівником станом на 25 квітня 2019 року (дата подачі касаційної скарги перший раз) був в.о. директора Підприємства ОСОБА_1, тому і Суду було надано наказ саме на підтвердження його повноважень.
Зважаючи на те, що 20 травня 2019 року Верховний Суд повернув касаційну скаргу Підприємства, іншої можливості реалізувати своє право на касаційне оскарження, ніж подати нову касаційну скаргу 30 травня 2019 року, у Підприємства не було.
Ухвала Верховного Суду від 20 травня 2019 року була винесена тоді, коли минули всі строки на касаційне оскарження передбачені статтею 329 КАС.
Враховуючи наведене, Підприємство просить поновити строк на касаційне оскарження.
Проте ці підстави для поновлення строку на касаційне оскарження були наведені Підприємством у касаційній скарзі раніше і Верховний Суд ухвалою від 07 червня 2019 року визнав їх неповажними.
Інших об'єктивних непереборних обставин, достатніх для поновлення строку на касаційне оскарження, скаржник не зазначив.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 333 КАС суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Отож, Підприємство подало касаційну скаргу з пропуском строку на касаційне оскарження без поважних причин, а це унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Те, що первинна касаційна скарга була подана особою, яка не представила документа, що підтверджує її повноваження представника, сама по собі не робить поважною причину пропуску строку на касаційне оскарження і не уможливлює його поновлення.
Міркування про дотримання вимог процесуального строку під час подання первинної касаційної скарги, а відтак і про своєчасне подання касаційної скарги першого разу, не впливають і не змінюють оцінки неповажності причин пропуску строку, позаяк касаційний суд під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження не вправі ревізувати рішення того самого суду, який повернув касаційну скаргу без розгляду.
Понад те слід зазначити, що, як видно зі змісту касаційної скарги, Підприємство фактично не погоджується з оскаржуваними судовими рішення у частині поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, проте ухвала суду першої інстанції про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання (після її перегляду в апеляційному порядку) не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на викладене, керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -
ухвалив:
У задоволенні заяви Державного підприємства завод «Арсенал» про поновлення строку на касаційне оскарження відмовити.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства завод «Арсенал» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2019 року, прийнятих за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про заміну стягувача у виконавчому провадженні та про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, у справі за позовом Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Державного підприємства завод «Арсенал» про стягнення заборгованості
Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Судді: А.І Рибачук
С.Г. Стеценко