про відмову у відкритті апеляційного провадження
01 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/5352/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Заверухи О. Б.
суддів -Ніколіна В. В.
Старунського Д. М.
перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04 квітня 2019 року у справі № 569/1260/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Чутик Вікторії Володимирівни про скасування постанови,
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з порушеннями строків встановлених ст.286 КАС України, та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Копія зазначеної ухвали суду, яка була надіслана скаржнику за вказаною ним в матеріалах справи адресою, була повернута поштовим відділенням зв'язку з відміткою на довідці "за закінченням терміну зберігання".
11 червня 2019 року скаржнику повторно направлено копію ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2019 року.
Однак, повторна копія зазначеної ухвали суду, яка була надіслана скаржнику за вказаною ним в матеріалах справи адресою, була вдруге повернута поштовим відділенням зв'язку з відміткою на довідці "за закінченням терміну зберігання".
Разом з тим, на виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржником подано до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що в нього відсутній доступ до мережі Інтернет, а оскаржуване рішення ним отримано 27 квітня 2019 року поштою.
Проаналізувавши матеріали справи та вищевказане клопотання, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно із ч.1 ст. 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Водночас частина 2 ст. 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Аналіз наведеного законодавства дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями можуть скористатися правом їх оскарження у апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк. При цьому усі учасники судового процесу рівні перед законом і судом.
Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Крім того, колегією суддів враховано, що на спірні правовідносини поширюються особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст.286 КАС України, відповідно до вимог частини четвертої якої апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Скаржник, повинен бути обізнаний з порядком та строками апеляційного оскарження, встановленими процесуальним законодавством, а також вчиняти всі залежні від нього дії з метою дотримання відповідних вимог КАС України.
Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією висловленою в ухвалі Верховного Суду від 01 березня 2019 року у справі №175/2292/18-а (2а/175/34/18).
Із матеріалів справи слідує, що оскаржуване судове рішення проголошено 04 квітня 2019 року, а повний текст виготовлено 09 квітня 2019 року.
Крім того, з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи (а.с. 31) та в судове засідання не з'явився(а.с.33). Також, в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_2 про розгляд справи без його участі(а.с.30).
Водночас скаржником не надано доказів наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду першої інстанції з вимогою про надання копії рішення суду від 04 квітня 2019 року у справі № 569/1260/19.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 7 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції Українита законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Закріплений у ст. 6 КАС України принцип верховенства права суд застосовує з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права в Україні.
При цьому суд вказав, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходив з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 та "Круз проти Польщі" від 19.06.2001. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06.10.2015 суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
У даному випадку вказані скаржником причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип judicata.
Водночас колегією суддів враховано, що судом першої інстанції були вжиті перебачені Главою 7 Розділу І КАС України заходи щодо виклику відповідача у судове засідання на 04 квітня 2019 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення(а.с.31).
Слід зазначити, що скаржнику було відомо про наявність та розгляд справи за його ж позовом до поліцейського роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Чутик Вікторії Володимирівни про скасування постанови, що свідчить про те, що позивач не був позбавлений можливості подавати відповідні документальні докази, що могли б вплинути на правову оцінку у даній справі, брати участь у судовому засіданні та у порядку і строки, встановлені КАС України, оскаржити рішення суду першої інстанції.
Відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Вказані скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про наявність обставин, які перешкоджали ОСОБА_1 своєчасно оскаржити судове рішення в порядку, встановленому законом.
Враховуючи те, що особою, яка подала апеляційну скаргу, у встановлений суддею-доповідачем строк подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, однак вказані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, а тому у відкритті апеляційного провадження у справі слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 04 квітня 2019 року у справі № 569/1260/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Чутик Вікторії Володимирівни про скасування постанови.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач О. Б. Заверуха
судді В. В. Ніколін
Д. М. Старунський