01 липня 2019 року
Київ
справа №804/54/18
адміністративне провадження №К/9901/17055/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н.В.,
суддів: Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року у справі № 804/54/18 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
12 грудня 2018 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року, адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано протиправною відмову Дніпровського районного відділу Державної міграційної служби у м. Дніпрі Головного Управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області у видачі неповнолітньому ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. №2503-ХІІ.
Зобов'язано Дніпровський районний відділ Державної міграційної служби у м. Дніпрі Головного Управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області оформити та видати неповнолітньому ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України №2503-ХІІ.
На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду відповідачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 19 червня 2019 року.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Своєю чергою, за змістом пункту 2 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, серед інших, типові справи.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Крім того, відповідно до частини другої статті 291 КАС України рішення суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду типової справи може бути оскаржено в касаційному порядку виключно з таких підстав:
1) суд першої та (або) апеляційної інстанції при вирішенні типової справи не визнав її типовою справою та (або) не врахував правові висновки, викладені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи;
2) справа, в якій судом першої та (або) апеляційної інстанції ухвалено рішення з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, не відповідає ознакам типової справи.
Верховний Суд ураховує, що оскаржувані судові рішення ухвалені з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 19 вересня 2018 року, прийнятої за результатами розгляду зразкової справи № 825/3265/17, а справа відповідає ознакам типової, наведеним у вказаному судовому рішенні Великої Палати Верховного Суду, а саме: а) позивач - фізична особа, якій територіальним органом ДМС України відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ; б) відповідач - територіальні органи ДМС України; в) предмет спору - вимоги щодо неправомірної відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки у зв'язку з ненаданням особою згоди на обробку персональних даних та зобов'язання відповідача видати позивачеві паспорт у формі книжечки, у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
При цьому доводи касаційної скарги відповідача щодо недотримання позивачем порядку звернення з відповідною заявою з метою оформлення та видачі паспорта громадянина України та поданням ним лише заяви у порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян» є безпідставними, оскільки предметом вказаного спору є саме правомірність чи протиправність відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року з можливістю вклеювання фотографії, без жодного носія інформації, для зчитування якої необхідні додаткові пристрої, без зняття біометричної інформації та без внесення відомостей про неї до Єдиного державного демографічного реєстру із посиланням на релігійні переконання.
Таким чином, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, визначених частиною другою статті 291 КАС України.
Крім того, у касаційній скарзі відповідач зазначає, що спір у даній справі становить суспільний інтерес.
Суд касаційної інстанції відхиляє зазначені доводи касаційної скарги з огляду на наступне.
В обґрунтування вказаного твердження відповідач вказує, що прийняття судами першої та апеляційної інстанції рішень у справі 804/8791/17, на його думку, встановлюють перепони на шляху до членства в Європейський Союз та можуть бути розцінені як сприяння незаконній міграції та міжнародній злочинності.
Зазначені твердження відповідача мають суб'єктивний характер, та не містять обставини, які виділяють вимоги відповідача якимись особливими, рідкісними чи унікальними ознаками, завдяки чому вони виокремлюються із загального ряду подібних справ.
Отже, наведені Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в касаційній скарзі обставини є загальними і в контексті обставин справи не дають підстав для висновку, що справа становить значний суспільний інтерес.
Таким чином, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Отже, характер спірних правовідносин, предмет і категорія спору, коло учасників спірних правовідносин, правозастосовна практика, що складалася з приводу спорів цієї категорії, наявність постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у зразковій справі №806/3265/17, відсутність ознак, які відрізняють цю касаційну скаргу від інших, дають підстави вважати, що судові рішення, які ухвалені у даній справі не підлягають касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Аналіз правових норм та обставин справи доводить про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись пунктом 2 частини п'ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2019 року у справі № 804/54/18 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. В. Шевцова
Судді О.В. Кашпур
С. А. Уханенко