20 червня 2019 р. Справа № 440/4365/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Любчич Л.В.
суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В.
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
представника позивача Фомін П.В.
представника відповідача Оніщенко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2019, суддя О.В. Гіглава, вул. Пушкарівська 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 18.02.19 по справі № 440/4365/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оржицький молокозавод"
до Головного управління ДФС у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оржицький молокозавод" (далі - позивач, ТОВ "Оржицький молокозавод") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Полтавській обл.), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.09.2018 №0011861401.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.02.2019 задоволено вищезазначений адміністративний позов.
Не погодившись з даним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що під час перевірки було встановлено, що позивач отримав в оренду від ФОП ОСОБА_2 . транспортні засоби, про що складено акти надання послуг оренди. Відповідно до перевірених журналів-ордерів та актів звірки встановлено, що у період з січня по грудень 2017 року ФОП ОСОБА_2 не нараховувалась орендна плата. Таким чином, позивач використовував вказані транспортні засоби для ведення власної діяльності у вказаний період на безоплатній основі. Згідно умов договору орендна плата проводиться на підставі виставлених орендодавцем актів наданих послуг, проте під час перевірки зазначені документи надані не були. У відповіді на запит позивач повідомив щодо відсутності решти актів та неможливість пояснити причину їх не подання ФОП ОСОБА_2. Оскільки виставлення актів надання послуг є передумовою для оплати, відповідь позивача на запит підтверджує висновки акту перевірки в аспекті встановлення безоплатності наданих послуг.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2019 призначено до розгляду клопотання про відстрочення сплати судового збору в порядку письмового провадження та ухвалою суду від 08.04.2019 відмовлено в задоволенні вищезазначеного клопотання.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2019 залишено без руху апеляційну скаргу у зв'язку з несплатою судового збору.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2019, після усунення недоліків апеляційної скарги, відкрито провадження по справі № 40/4365/18.
20 травня 2019 року на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін та зазначив, що в порушення ст. 44.7 Податкового кодексу України (далі - ПК України) відповідачем не було враховано надані позивачем документи при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2019 закінчено підготовку справи до розгляду та призначено у відкритому судовому засіданні.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судовим розглядом були встановлені наступні обставини, які не оспорені сторонами.
В період з 27.06.2018 по 26.07.2018 головними державними ревізорами-інспекторами відділу перевірок платників основних та інших галузей економіки та у сферах матеріального виробництва, торгівлі і послуг управління аудиту ГУ ДФС у Полтавській обл. відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за ІІ квартал 2018 року, на підставі наказу ГУ ДФС у Полтавській обл. від 29.05.2018 № 1364 проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Оржицький молокозавод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, правильності нарахування та обчислення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2014 по 31.03.2018.
Результати вказаної перевірки оформлені актом від 16.08.2018 №1065/16-31-14-01-10/39418296 (далі - акт перевірки), у якому зафіксовано порушення ТОВ "Оржицький молокозавод", зокрема, підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14, пункту 134.1 статті 134 ПК України, П(С)БО 15 пункту 5, П(С)БО 15 пункту 21, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на загальну суму 306000 грн, у тому числі за ІІ квартал 2017 року у сумі 216000 грн, за ІІІ квартал 2017 року у сумі 90000 грн.
На підставі висновків акту перевірки від 16.08.2018 №1065/16-31-14-01-10/39418296, ГУ ДФС у Полтавській обл. 06.09.2018 прийнято податкове повідомлення-рішення №0011861401, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 382500 грн, у тому числі за податковими зобов'язаннями - 306000 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 76500 грн.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції з даним висновком суду погоджується, з огляду на наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства урегульовано ПК України.
Відповідно до абз. 1 п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з п. 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Згідно п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 ПК України безоплатно надані товари, роботи, послуги:
а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;
в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
Фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки акту перевірки про безоплатність надання послуг оренди вантажного транспорту, наданих ФО-П ОСОБА_2 , у період 2017 року.
Під час судового розгляду був досліджений договір оренди транспортних засобів № 2-ТЗ від 01.10.2015 між позивачем (Орендар) та ОСОБА_2 . (Орендодавець), відповідно до умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування автомобілі <…>.
Автомобілі, що орендуються, будуть використовуватись Орендарем для перевезення молочної продукції, що виготовляється останнім, а також для вантажного перевезення витратних матеріалів і обладнання ( п. 2.1 договору).
Розмір орендної плати за всі об'єкти, що орендуються, погоджується сторонами і проводиться на підставі виставлених Орендодавцем Актів наданих послуг (п. 4.1).
Орендна плата сплачується Орендарем щомісячно в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 25-го (двадцять п'ятого) числа кожного поточного місяця (п. 4.2).
З наданих до перевірки подорожніх листів за січень-грудень 2017 року встановлено, що зазначені транспортні засоби використовувались позивачем для перевезення молочної продукції, що підтверджується наданими позивачем подорожніми листами вантажного транспорту.
Щодо посилання апелянта на те, що орендні послуги підлягають включенню до складу доходу у зв'язку з не нарахуванням орендної плати на орендовані автомобілі та відсутність підтверджуючих первинних документів про надання послуг оренди автотранспортних засобів, а саме: актів надання послуг, колегія суддів зазначає наступне.
З письмових доказів у справі слідує, що у запереченнях на акт перевірки від 21.08.2018 №177 платником повідомлено, що згідно додаткової угоди №2 від 02.01.2017 розрахунковим періодом є календарний рік. На лист ФО-П ОСОБА_2. від 17.08.2018 з проханням надати акт за 2017 рік, ТОВ "Оржицький молокозавод" отримано 21.08.2018 відповідний акт. Часткова оплата по даному акту проведена 21.08.2018 у розмірі 50000 грн.
На підтвердження оплатності оренди автомобілів позивачем до заперечень долучено копії додаткової угоди №2 від 02.01.2017, акт здачі-прийняття робіт, платіжне доручення про часткову оплату за оренду авто згідно рахунку № 12 від 31.12.2017 у розмірі 50000 грн.
Також до матеріалів справи долучено копії Витягів з Журналів реєстрації вихідної та вхідної кореспонденції на підтвердження належного направлення відповідного листування з ФО-П ОСОБА_2.
Вищезазначені заперечення разом із засвідченими копіями первинних документів надані відповідачеві після завершення перевірки, але до моменту винесення спірного податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Абзацом другим пункту 44.7 ст. 44 ПК України визначено, що протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акту перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.
На підтвердження оплати послуг з оренди автомобілів, позивач також долучив до матеріалів справи засвідчені копії наступних платіжних доручень з відмітками банківської установи: від 21.08.2018 №949 у розмірі 50000 грн, від 28.08.2018 № 992 у розмірі 50000 грн та № 985 у розмірі 50000 грн, від 30.08.2018 № 1004 у розмірі 50000 грн, від 31.08.2018 №500 у розмірі 100000 грн, від 18.10.2018 № 1216 у розмірі 100000 грн та № 1217 у розмірі 50000 грн, від 09.11.2018 № 949 у розмірі 50000 грн, від 19.12.2018 № 1238 у розмірі 100000 грн, від 29.01.2019 № 1652 у розмірі 100000 грн, від 30.01.2019 № 1654 у розмірі 100000 грн, від 01.02.2019 № 1670 у розмірі 100000 грн, від 04.02.2019 № 1677 у розмірі 100000 грн, від 05.02.2019 № 1679 у розмірі 50000 грн; а також виписку з рахунку 631 за період з 01.08.2019 по 08.02.2019 з належним відображенням сум здійснених оплат та залишку заборгованості по взаємовідносинам з вказаним контрагентом.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність тверджень відповідача щодо безоплатності наданих позивачу ФО-П ОСОБА_2 . послуг оренди транспортних засобів у період січень-грудень 2017 року, відтак наявні підстави для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.
Згідно ст. 61 Конституції України юридична відповідальність має індивідуальний характер.
Відповідно до п. 5 наказу Міністерства фінансів України № 727 від 20.08.2015 " Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами" факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Податковий орган протиправно не прийняв до уваги належним чином оформлених первинних та податкових документів, відповідно до яких платник податків здійснив розрахунки з контрагентами та включив до складу податкового кредиту відповідні суми сплаченого податку.
Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відтак, відсутні підстави для його скасування.
Ухвалюючи дане судове рішення колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України»(п.58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в апеляційній скарзі аргументи відповідача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2019 року по справі № 440/4365/18 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)Л.В. Любчич
Судді(підпис) (підпис) О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк
Постанова складена в повному обсязі 01.07.19.