19 червня 2019 р.Справа № 639/3445/16-а
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Калитки О. М.,
Суддів: Калиновського В.А. , Донець Л.О. ,
за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 19.04.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Баркова Н.В., місце складання м. Харків, повний текст складено 24.04.19 року по справі № 639/3445/16-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова
про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова із заявою про роз'яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, в якій просив суд роз'яснити постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 31.05.2016 по справі № 639/3445/16-а, що при її виконанні застосуванню підлягає саме стаття 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції від 11.05.2007 (а не будь-які інші положення законодавства), в цілому, без будь-яких обмежень або виключень з цієї статті, яка передбачає, поряд з іншим, здійснення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, виходячи з розміру місячного (чинного) заробітку за відповідною посадою.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що у провадженні Жовтневого районного суду м. Харкова перебувала справа № 639/3445/16-а за адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії. Постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 31.05.2016 по справі №639/3445/16-а задоволено його адміністративний позов до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова, визнано неправомірними дії зазначеного управління щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років у розмірі 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», що діяла станом на 11.05.2007, на підставі довідки прокуратури Харківської області від 23.02.2016 № 18-145 та скасовано рішення цього управління від 08.04.2016 щодо відмови заявнику у проведенні перерахунку пенсії за вислугу років. Поряд з цим, постановою Жовтневого районного суду м. Харкова від 31.05.2016 по справі №639/3445/16-а зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова провести перерахунок призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 11.05.2007), виходячи з розрахунку 90% від суми місячної (чинної) заробітної плати на підставі довідки прокуратури Харківської області від 23.02.2016 № 18-145, починаючи з 01.05.2016 без обмеження максимального розміру пенсії, та здійснити відповідні виплати з вищевказаного розрахунку, оскільки згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 підвищення посадових окладів працівників органів прокуратури здійснюється з 01.12.2015. Крім того, суд у вказаній постанові чітко вказав, що враховуючи положення Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, у спірних відносинах підлягають застосуванню положення Закону України «Про прокуратуру», які були чинні на момент призначення заявнику пенсії, а саме станом на 06.11.2007 року, тому він має право на перерахунок призначеної пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, виходячи з розміру 90% від суми місячної заробітної плати. Приймаючи судове рішення у справі № 639/3445/16-а суд виходив з того, що згідно зі ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Згідно із ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Проте, до цього часу відповідачем судове рішення Жовтневого районного суду м. Харкова по справі № 639/3445/16-а, яке набрало законної сили, виконуються не у повному обсязі, а саме не виконується в частині здійснення перерахунку пенсії у зв'язку з настанням події (підвищення заробітної плати відповідних категорії прокурорсько-слідчих працівників), передбаченої ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 11.05.2007 року), відповідно до якої і постановлене судом рішення у справі № 639/3445/16-а. Звернувшись до відповідача 04.04.2019 із заявою про належне виконання судового рішення у справі № 639/3445/16-а та здійснення відповідно до цього рішення передбаченого ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції від 11.05.2007) перерахунку пенсії за вислугу років, ОСОБА_1 отримав копію рішення комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій від 05.04.2019 (протокол № 13) про відмову у перерахунку пенсії з підстав відсутності постанови Кабінету Міністрів України, що визначатиме порядок перерахунку пенсії, як передбачено ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» в редакції 2014 року. Викладене свідчить або про свідоме маніпулювання відповідачем по справі нормами законодавства, тобто керування вимогами закону, який взагалі не був застосований при постановлені судового рішення у справі № 639/3445/16-а, або про незрозумілість судового рішення у цій справі для сторони, яка зобов'язана його виконати.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 19.04.2019 у справі №639/3445/16-а відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення від 31.05.2016 у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Заявник не погодившись із ухвалою суду подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судове рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм процесуального права, просив суд скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про роз'яснення судового рішення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно ч. 4 ст. 229 у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що постанова Жовтневого районного суду м. Харкова від 31.05.2016 року прийнята у межах заявлених позовних вимог та є цілком зрозумілою, а тому розширеного тлумачення шляхом її роз'яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.
Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, тобто роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Так, роз'яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
З матеріалів справи вбачається, що позивач у заяві про роз'яснення судового рішення фактично просить не роз'яснити рішення суду, а вказує дії та порядок його виконання, а саме застосування положень Закону України " Про прокуратуру " при перерахунку пенсії, що призведе до зміни змісту судового рішення.
При цьому, колегія суддів дослідивши зміст рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 31.05.2016 у зазначеній справі, вважає, що воно є чітким, зрозумілим і додаткового роз'яснення не потребує, а обставини, на які посилається заявник, фактично вказують на йому зрозуміла суть судового рішення, однак незрозумілий порядок та механізм виконання судового рішення.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що примусове виконання постанови, щодо роз'яснення якої звернувся позивач, закінчено у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду у повному обсязі, що є окремою підставою для відмови в задоволенні заяви про роз'яснення такої постанови.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення від 31.05.2016 року у адміністративній справі №639/3445/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів, приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга не пілягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 19.04.2019 року по справі № 639/3445/16-а залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)О.М. Калитка
Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський Л.О. Донець
Повний текст постанови складено 01.07.2019 року