Справа № 673/1447/17
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дворнін О.С.
Суддя-доповідач - Залімський І. Г.
27 червня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Ватаманюка Р.В. Сторчака В. Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 31 жовтня 2018 року (ухвалене у м. Деражня Хмельницької області 31 жовтня 2018 року о 16:50, повний текст якого виготовлено 09 листопада 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
ОСОБА_1 звернулася до Деражнянського районного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до Летичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
Рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 31 жовтня 2018 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Летичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області щодо обчислення ОСОБА_1 , розміру пенсії за віком з застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу за 2007 рік. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплачувати ОСОБА_1 , пенсію за віком відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки (2013-2015 роки), що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, за період з 18 квітня 2016 року по 01 жовтня 2017 року згідно наданого розрахунку з урахуванням раніше виплаченої різниці.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 31 жовтня 2018 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідачем правомірно здійснено переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років, як працівника освіти, на пенсію за віком і та при обчисленні розміру пенсії управлінням Пенсійного фонду України застосовано середню заробітну плату за 2007 рік в розмірі 1523,67 грн. Позивачка отримувала пенсію в розмірі 1167,15 грн, виходячи із середньої заробітної плати за 2007 рік в розмірі 1523,67 грн, але з 01.10.2017 року вступило в силу законодавство щодо осучаснення виплат пенсій, відповідно до якого позивачу перераховано пенсію з 01.10.2017 року і її розмір складає 2089 грн, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги.
Сторони у справі повноважних представників у судове засідання не направили, хоча повідомлялись про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, з 07.11.2003 ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як працівник освіти.
З 10.11.2003 року ОСОБА_1 знову влаштувалась на роботу та продовжила працювати за професією.
18 квітня 2016 року ОСОБА_1 у зв'язку з досягненням пенсійного віку звернулася до Летичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області з заявою, в якій просила здійснити перерахунок та виплату пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, з 18.04.2016 року згідно ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно відповіді Летичівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Хмельницької області від 23.08.2017 року № 30/П-4, відповідачем здійснено переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років, як працівника освіти, на пенсію за віком і при цьому при обчисленні розміру пенсії управлінням Пенсійного фонду України було застосовано середню заробітну плату за 2007 рік в розмірі 1523,67 грн, а тому їй нараховано пенсію в розмірі 1167,15 гривень.
Позивач вважає вказані дії відповідача протиправними, а тому звернулась до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при визначенні розміру пенсії позивачки за віком відповідачем не дотримано вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що призвело до безпідставного заниження розміру пенсії.
Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує викладене нижче.
Згідно ст.9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
У відповідності до ст.52 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають: працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту «е» статті 55.
Згідно ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
Встановлено, що при визначенні розміру пенсії ОСОБА_1 за віком, відповідач в порушення ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», не врахував середню заробітну плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону, а виходив із середньої заробітної плати за 2007 рік.
При призначенні пенсії за віком необхідно було врахувати середню заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2013-2015 роки.
Вказані дії відповідача призвели до заниження суми пенсійної виплати ОСОБА_1 , щомісячна недоплата пенсії складала 634,88 грн, а загальний розмір недоотриманої пенсії за період з 18.04.2016 року по 01.10.2017 року склав 11046,91 грн.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 31 жовтня 2018 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Ватаманюк Р.В. Сторчак В. Ю.