Справа № 806/1766/18
27 червня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Мацького Є.М. Смілянця Е. С.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,
в квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язання Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постанови Кабінету Міністрів України №851 від 15.11.2017 та п. "г" ст. 3 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з 01.10.2017 року.
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року позов задоволено частково.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року рішення Житомирського окружного адміністративного суду 22 травня 2018 року скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, колегія суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду виходила з того, що підстави для перерахунку пенсії позивачу з 01.10.2017 року відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відсутні, оскільки ОСОБА_1 брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження надстрокової військової служби.
Рішенням Конституційного Суду № 1-р(II)/2019 від 25.04.2019 положення ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII в частині "дійсної строкової" визнано неконституційним.
У зв'язку із прийняттям вказаного рішення позивач звернувся до Сьомого апеляційного адміністративного суду із заявою про перегляд постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року за виключними обставинами.
В обґрунтування вказаної заяви ОСОБА_1 зазначає про те, що у зв'язку з прийняттям Рішення Конституційного Суду № 1-р(II)/2019 від 25.04.2019 він має право на перерахунок та виплату пенсії відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у зв'язку з чим просить переглянути за виключними обставинами постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року та ухвалити нове рішення, яким апеляційну скаргу Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року - без змін.
Заперечення відповідача на заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду не надходили, що відповідно до ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення питання щодо перегляду судового рішення за виключними обставинами, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи заяви позивача, колегія суддів вважає, що в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами необхідно відмовити та залишити відповідне судове рішення в силі, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
П.1 ч.5 ст.361 КАС України встановлено, що підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є, зокрема, встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Згідно з ч.6 ст.361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Оцінюючи доводи заяви про перегляд за виключними обставинами постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 59 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-XII) в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
З адміністративного позову встановлено, що позивач просив:
1) визнати протиправними дії Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
2) зобов'язати Новоград-Волинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відповідно до ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", здійснити з 01.10.2017 перерахунок ОСОБА_1 , пенсії з інвалідності, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.10.2017 до моменту здійснення перерахунку.
При цьому, Верховний Суд в ухвалах від 08.05.2018 у справі №820/1148/18 та від 21.05.2018 у справі №816/1159/18 дійшов висновку про те, що право на обчислення пенсії по інвалідності згідно з ч.3 ст.59 Закону № 796-XII виникає у особи лише за наявності у сукупності трьох умов:
1) особа має статус особи з інвалідністю;
2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;
3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби".
З урахуванням вказаної правової позиції колегія суддів Сьомого апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про те, що згідно зі встановленими у справі обставинами позивач не відповідає умові, зокрема, щодо участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби. У зв'язку з цим постановою від 19 листопада 2018 року апеляційну скаргу Новоград-Волинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задоволено, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Рішенням Конституційного Суду № 1-р(II)/2019 від 25.04.2019 визнано неконституційним положення ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII в частині "дійсної строкової", за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди під час обчислення пенсії, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.
Водночас, відповідно до ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13 липня 2017 року №2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, Конституційний Суд України уповноважений визначати у своєму рішенні момент втрати чинності законів, інших актів або їх окремих положень, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
В рішенні від 09.02.1999 року № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
У резолютивній частині рішення № 1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019 зазначено, що словосполучення "дійсної строкової служби", яке міститься в положеннях ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII, визнано неконституційним та втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 25.04.2019 року. При цьому вказане рішення не має зворотної сили.
У період з 01.10.2017 року до 25.04.2019 року словосполучення "дійсної строкової служби", що містилося в положеннях ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII, було чинним.
Таким чином, висновки Конституційного Суду України, викладені в рішенні № 1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019 року не можуть бути підставою для перерахунку та виплати пенсії позивачу в період з 01.10.2017 року до 25.04.2019 року відповідно до заявлених ОСОБА_1 позовних вимог.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19 листопада 2018 року в справі №755/4893/18 (755/18431/15-а) щодо перегляду судового рішення за виключними обставинами на підставі п.1 ч.5 ст.361 КАС України.
Відповідно до обставин вказаної справи Верховний Суд розглядав питання щодо наявності підстав для перегляду судового рішення за виключними обставинами у зв'язку із визнанням неконституційним положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.
Враховуючи положення чинного законодавства, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин правової норми, яка визнана неконституційною, оскільки вона втрачає силу з моменту ухвалення рішення Конституційного Суду України та не має зворотної сили.
Згідно з ч.1 ст.341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Отже, при вирішенні справи суд враховує висновки суду касаційної інстанції в тому числі і щодо застосування норм процесуального права.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, з урахуванням положень законодавства, яке підлягає застосуванню до спірних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для перегляду за виключними обставинами та скасування постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року відсутні, тому заява позивача про перегляд вказаного судового рішення за виключними обставинами задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 325, 328, 329, 361, 369 КАС України, суд
в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року відмовити.
Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року залишити в силі.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення відповідно до ч.2 ст.325 КАС України.
Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала суду складена в повному обсязі 27 червня 2019 року.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Мацький Є.М. Смілянець Е. С.