Справа № 377/282/19 Суддя (судді) першої інстанції: Теремецька Н.Ф.
27 червня 2019 року м. Київ
Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Літвіної Н.М. та Сорочка Є.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інспектора роти №3 батальйону №3 полку № 2 патрульної поліції у м. Києві Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції капрал поліції Сала Романа Володимировича на рішення Славутицького міського суду Київської області від 06 травня 2019 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №3 батальйону №3 полку № 2 патрульної поліції у м. Києві Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції капрала поліції Сала Романа Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття справи, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспектора роти №3 батальйону №3 полку № 2 патрульної поліції у м. Києві Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції капрала поліції Сала Романа Володимировича про скасування постанови від 08.04.2019 року серія НК № 561226 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі , винесену інспектором БПП у м. Києві за ч.1 ст. 122 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. та закриття провадження у справі з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 06 травня 2019 р. адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати рішення Славутицького міського суду Київської області від 06 травня 2019 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з положеннями ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, постановою серії НК № 561226 від 08.04.2019 року, винесеною інспектором БПП у м. Києві за ч.1 ст. 122 КУпАП на ОСОБА_1 було накладено штраф в розмірі 255 грн.
Зі змісту зазначеної постанови вбачається, 08 квітня 2019 року, о 16 годині 12 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Nissan QASHQAI , д.н.з. НОМЕР_1 , рухався в с. Семиполки Броварського району зі швидкістю 77 км/год, чим перевищив дозволену швидкість на 27 км/год та порушив вимоги пункту 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР), за що його і було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень. Швидкість руху вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху TruCAM LTI 20/20, серійний номер 000774.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірність винесеної ним постанови.
Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення врегульовано розділом IV КУпАП.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, як це передбачено статтею 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
В ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Водночас, п. 12.4 ПДР України передбачає, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Частина 1 ст.122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити в тому числі найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" (далі Закон № 580-VIII) визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Тобто положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису та фотокартки в якості речових доказів наявності або відсутності факту правопорушення.
З оскаржуваної постанови вбачається, що 08 квітня 2019 року, о 16 годині 12 хвилин ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Nissan QASHQAI , д.н.з. НОМЕР_1 , рухався в с. Семиполки Броварського району зі швидкістю 77 км/год, чим перевищив дозволену швидкість на 27 км/год чим порушивши п. 12.4 ПДР України, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.122 КУпАП.
Швидкість руху вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості руху TruCAM LTI 20/20, серійний номер 000774.
На підтвердження вчиненого позивачем адміністративного правопорушення відповідачем долучено до матеріалів апеляційної скарги відео та фотокартку лазерного вимірювача швидкості TruCam із зображенням автомобіля Nissan QASHQAI , д.н.з. НОМЕР_1 та зазначенням швидкості 77 км/год.
Сертифікатом затвердження типу засобів вимірювальної техніки, виданого 29.08.2012 засвідчено, що лазерний вимірювач швидкості руху т/з TruCAM LTI 20/20 зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за № У3197-12.
Відповідно до наданого свідоцтва про повірку законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/11924 лазерний вимірювач швидкості руху т/з TruCAM LTI 20/20 серійний номер 000774 відповідає вимогам. Свідоцтво чинне до 25.09.2019.
Згідно експертного висновку від 27.09.2018 № 04/02/03-3008, виданого Національній поліції України в лазерному вимірювачі швидкості руху т/з TruCAM LTI 20/20 правильно реалізовано криптографічний алгоритм шифрування. Термін дії висновку до 27.09.2021.
Отже, покази приладу TruCam LTI 20/20 оцінюються інспектором як доказ в розумінні ст. 251 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 252 КУпАП відповідач оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності та виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.
В силу положень статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч.1-3, 5-6 ст.121, ст.ст.121-1, 121-2, ч.1-3 ст.122, ч.1 ст.123, ст.ст.124-1-126,) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
У відповідності до вимог частини 3 статті 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього кодексу.
Частина 2 статті 258 КУпАП надає право Національній поліції не складати протокол про вчинення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
При цьому слід зазначити, що за приписами закону про адміністративні правопорушення розгляд справі і накладення штрафу інспекторами поліції фактично відбувається в спрощеному порядку, підстави для відкладення таких контролюючих функцій не передбачено.
Отже, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності за порушення правил у сфері дорожнього руху, має спростувати виявлене правопорушення на місці його вчинення, в іншому випадку правомірність дій водія доводиться у судовому порядку шляхом подання позову про скасування відповідного рішення суб'єкта владних повноважень, з можливістю скористатись правовою допомогою.
Таким чином, при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, апеляційний суд вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.
Щодо доводів позивача про порушення вимог ст. 268 КУпАП, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 268 Кодексу особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
Європейський суд з прав людини в пункті 32 справи "Максименко проти України" обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов'язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи.
Санкція ст. 122 КпАП України не передбачає застосування адміністративного арешту. Таким чином відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відтак подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні дій та рішень суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, фактичних та правових підстав для визнання протиправною та скасування спірної постанови немає, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
Відтак, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції в наведеній частині, викладені в оскаржуваному рішенні, прийнятому з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також за неповного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування рішення суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Інспектора роти №3 батальйону №3 полку № 2 патрульної поліції у м. Києві Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції капрал поліції Сала Романа Володимировича-задовольнити.
Рішення Славутицького міського суду Київської області від 06 травня 2019 р. скасувати та ухвалити постанову якою у задоволенні позову ОСОБА_1 до Інспектора роти №3 батальйону №3 полку № 2 патрульної поліції у м. Києві Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції капрала поліції Сала Романа Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття справи-відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді: