01 липня 2019 року Справа № 915/1638/19
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О.,
розглянувши матеріали
позовної заяви Очаківської міської ради (вул. Соборна, 7, корпус А, м. Очаків, Миколаївська область, 57508, код ЄДРПОУ 26565627)
до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про визнання недійсним договору оренди землі,
25.06.2019 на електронну адресу господарського суду Миколаївської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Очаківської міської ради до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2019, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1638/19 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.
Як визначено ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов'язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов'язаний збирати докази. (ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України).
Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов'язку учасників справи.
В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.
Згідно приписів ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;
2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою.
Відповідно до ч. 3 ст. 164 ГПК України, у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
Як витікає з системного аналізу наведених норм, у разі неможливості подати ті чи інші докази, позивач зобов'язаний зазначити про це в позові та заявити клопотання про їх витребування.
Дослідивши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам п.п. 2, 8, 9 ч. 3 ст. 162, ч. 1 ст. 164, ч. 1 ст. 172 ГПК України, а саме:
- не містить вказівку на статус фізичної особи - підприємця;
- відсутнє зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- до позовної заяви не додано належних доказів на підтвердження надіслання позивачем відповідачеві копії позовної заяви з доданими до неї документами.
За приписами ч. 1 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2019 року - 1921 гривня.
За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб -1921,00 грн., за майнову вимогу - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позовна заява містить дві позовні вимоги немайнового характеру: 1) розірвання договору; 2) припинення права оренди, за які має бути сплачено судовий збір у сумі 3842,00 грн. (1921,00 грн. х 2) та одну майнову - повернення територіальній громади земельної ділянки, судовий збір за яку суд не має можливості визначити, у зв'язку з тим, що позивачем не додано до позовної заяви доказів вартості спірної земельної ділянки.
На підтвердження сплати судового збору за подання до господарського суду зазначеної позовної заяви позивачем додано до позовної заяви платіжне доручення №135 від 16.04.2019 на суму 3842,00 грн.
Таким чином, позивачем не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору за заявлення позовної вимоги майнового характеру - повернення земельної ділянки територіальній громаді.
Згідно із ч.8 ст.42 ГПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Правовий статус електронного цифрового підпису та регулювання відносин, що виникають при використанні електронного цифрового підпису визначені Законом України "Про електронний цифровий підпис".
Відповідно до ст.1 ЗУ "Про електронний цифровий підпис" електронний підпис - дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних; електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Статтею 3 ЗУ "Про електронний цифровий підпис" визначено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Пунктом 1.5.17. Інструкції встановлено, що документи, отримані електронною поштою без електронного цифрового підпису або каналами факсимільного зв'язку, не належать до офіційних. У разі надсилання електронних документів без електронного цифрового підпису та факсограм необхідно надсилати також оригінал документа в паперовій формі.
Додані до позовної заяви копії документів (п. п. 2, 4 переліку додатків) не містять електронного цифрового підпису, про що свідчить акт відділу документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області від 25.06.2019.
Крім того, відповідно до Перехідних положень Господарського процесуального кодексу, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
В газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01.12.2018) Державна судова адміністрація України на виконання параграфу 2 (Прикінцеві положення) розділу 5 Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" оголосила про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Разом з тим, 01.03.2019 Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання зазначеного оголошення.
Таким чином, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не почала функціонувати.
Відповідно до п.п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: 17.1) подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі; 17.3) розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі.
Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов'язку учасників справи.
В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.
Враховуючи наведене, на позивача розповсюджується обов'язок дотримання, зокрема, положень ч. 1 ст. 161, ч. 2 ст. 162 ГПК України, та підписання позовної заяви власноручним підписом.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст. ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п.1 ч. 5 ст. 174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо, зокрема заяву не підписано.
Керуючись ст. ст. 162, 164, 174, 176, 234 ГПК України, господарський суд -
1. Позовну заяву Очаківської міської ради (вх. №10553/19 від 25.06.2019) - повернути заявнику.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
3. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки, передбачені ст.ст.256, 257 ГПК України, п.п.17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Суддя В.О.Ржепецький