01 липня 2019 року
м. Київ
Справа № 924/234/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги приватного виконавця Щербакова Ігоря Миколайовича
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2019
та на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2019
за скаргою Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод"
на дії приватного виконавця Щербакова Ігоря Миколайовича щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №58255183 від 31.01.2019 та постанови про арешт коштів боржника від 01.02.2019 ВП №58255183
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс",
до Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод"
про стягнення боргу, інфляційних, річних, пені,
18.06.2019 (згідно з поштовими відмітками на конверті) приватний виконавець Щербаков Ігор Миколайович звернувсь до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 у справі №924/234/18.
Перевіривши доводи заявника касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного виконавця Щербакова Ігоря Миколайовича виходячи з наступного.
Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
Відповідно до абзацу другого частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Таким чином, наведена норма закону надає Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений в абзаці другому частини 2 статті 293 наведеного Кодексу, що повністю узгоджується з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, положеннями статті 129 Конституції України, завданнями і принципами господарського судочинства.
З матеріалів касаційної скарги вбачається, що заявником оскаржується ухвала Господарського суду Хмельницької області від 12.03.2019, залишена без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2019, якою скаргу Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" на дії приватного виконавця Щербакова Ігоря Миколайовича від 01.02.2019 задоволено частково: визнано неправомірними дії приватного виконавця Щербакова Ігоря Миколайовича щодо здійснення виконавчого провадження №58255183 по виконанню наказу Господарського суду Хмельницької області від 30.08.2018 у справі №924/234/18; скасовано постанову приватного виконавця Щербакова Ігоря Миколайовича про відкриття виконавчого провадження №58255183 від 31.01.2019; скаргу в частині щодо скасування постанови приватного виконавця Щербакова Ігоря Миколайовича про арешт коштів боржника від 01.02.2019 ВП №58255183 - залишено без розгляду.
Заявник у касаційній скарзі просить скасувати оскаржувані судові рішення, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" на дії приватного виконавця Щербакова Ігоря Миколайовича щодо примусового виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 30.08.2018 у справі №924/234/18 - відмовити повністю.
Вимоги скарги мотивовано тим, що оскаржувані судові рішення є необґрунтованими, прийнятими внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, без врахування правових висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 03.05.2018 у справі 2-а-1864/10 (адміністративне провадження №К/9901/558/18), від 04.03.2019 у справі №908/1245/15-г, від 10.09.2018 у справі №905/3542/15.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 01.08.2018 у справі №924/234/18 позов задоволено частково та стягнуто з Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" на користь Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Перший національний виробничий кооператив" 1535874,05 грн. основного боргу, 129684,10 грн. - пені, 12371,15 грн. - 3% річних, 37068,32 грн. - інфляційних, 25724,96 грн. витрат по оплаті судового збору.
Дане рішення було залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.01.2019.
Під час здійснення апеляційного провадження, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.11.2018 у справі №924/234/18 замінено позивача Сільськогосподарський виробничий кооператив "Перший національний виробничий кооператив" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс".
В той же час, 30.08.2018 року Господарським судом Хмельницької області видано судовий наказ на виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 01.08.2018, який спочатку було передано на виконання приватному виконавцю Терлеєву І.М., а потім приватному виконавцю Щербакову І.М., яким 31.01.2019 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №58255183 по виконанню наказу Господарського суду Хмельницької області від 30.08.2018 у справі №924/234/18, у якій, відповідно до наказу, стягувачем вказано Товариство з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" та зазначено, що "документ вступив у законну силу (набрав чинності) 29.08.2018".
31.01.2019 приватним виконавцем Щербаковим І.М. винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди за виконавчим провадженням №58255183.
Також, 01.02.2019 приватним виконавцем Щербаковим І.М. винесено постанову про арешт коштів боржника по виконавчому провадженню №58255183, в тому числі, на рахунку боржника, відкритому у ПАТ "Кредитвест Банк", та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику Дочірньому підприємству "Старокостянтинівський молочний завод".
01.02.2019 приватним виконавцем Щербаковим І.М. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №58255183 з виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 30.08.2018 у справі №924/234/18.
Згідно з оригіналом наказу Господарського суду Хмельницької області від 30.08.2018 по справі №924/234/18 на ньому проставлено відмітку приватного виконавця Терлеєва І.М. від 31.01.2019 "повернуто без виконання" на підставі пункту 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" та відмітку приватного виконавця Щербакова І.М. від 01.02.2019 "підпункт 9 частини 1 статті 39 виконано в повному обсязі".
Дії приватного виконавця Щербакова І.М. щодо виконання наказу Господарського суду Хмельницької області від 30.08.2018 у справі №924/234/18 оскаржені боржником - Дочірнім підприємством "Старокостянтинівський молочний завод".
Задовольняючи частково скаргу Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" на дії приватного виконавця Щербакова І.М. суди попередніх інстанцій виходили з того, що відкриття виконавчого провадження здійснено на підставі наказу, який видано з порушенням процесуального законодавства, оскільки рішення Господарського суду Хмельницької області від 01.08.2018 набрало законної сили після здійснення апеляційного перегляду, тобто 10.12.2018, у зв'язку з чим згідно ухвали Господарського суду Хмельницької області від 13.03.2019, залишеної без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2019, судовий наказ від 30.08.2018 по справі №924/234/18 визнано таким, що не підлягає виконанню. Крім цього, при відкритті виконавчого провадження приватним виконавцем Щербаковим І.М. не враховано, що під час судового розгляду у суді апеляційної інстанції здійснено заміну позивача (стягувача) його правонаступником, а тому встановивши, що наказ виданий без дотримання вимог частини 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" (невірно вказано стягувача), не дотримано вимог статті 15 цього Закону та статті 334 Господарського процесуального кодексу України, що є порушенням вимог процесуального законодавства.
Зазначені висновки господарських судів відповідають встановленим обставинам справи та зроблені з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права.
При цьому посилання заявника касаційної скарги на не застосування судами попередніх інстанцій висновків викладених у постановах Верховного Суду колегією суддів касаційної інстанції відхиляються як безпідставні виходячи з наступного.
Верховний Суд у постанові від 03.05.2018 по справі 2-а-1864/10, виходячи з системного тлумачення контексту положень ст. ст. 1, 4, 15 Закону України "Про виконавче провадження", дійшов висновку, що цим Законом прямо передбачена можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 4 цього Закону, судом за заявою стягувача. Отже, заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, (процесуальне правонаступництво) можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред'явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання, а тому визнано не правомірними висновки судів попередніх інстанцій про можливість заміни сторони виконавчого провадження на будь-якій стадії виконання судового рішення з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення без відповідного рішення суду.
У даній справі частково задовольняючи скаргу Дочірнього підприємства "Старокостянтинівський молочний завод" на дії приватного виконавця Щербакова І.М. від 01.02.2019 щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 58255183 від 31.01.2019 суди попередніх інстанцій встановили, що такої процесуальної дії, як зміна сторони (стягувача) виконавчого провадження по справі № 924/234/18 не здійснювалось, у зв'язку з чим постанова про відкриття виконавчого провадження у якій стягувачем зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" не відповідає положенням ст. ст. 4, 15 Закону України "Про виконавче провадження", а отже дії приватного виконавця в оскаржуваній частині обґрунтовано визнано неправомірними. Зазначене узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі 2-а-1864/10, що свідчить про невірне тлумачення заявником касаційної скарги висновків викладених у судовому рішенні.
Правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 04.03.2019 у справі №908/1245/15-г, на яку посилається заявник, не підтягаються застосуванню при розгляді даної справи, оскільки предметом судового розгляду у цій справі було питання наявності або відсутності обов'язку боржника - ТОВ "АСИ ОЙЛ" щодо погашення боргу кредитору - Фінансовій компанії, який випливає з кредитного договору від 15.10.2012 № 033-08-12, набутий останньою за договором відступлення права вимоги (цесії) від 26.06.2015 №02 та присуджений до стягнення за судовим рішенням, а отже спірні правовідносини, предмет правового регулювання та умови застосування правових норм у цих справах не є тотожними.
Судом апеляційної інстанції при вирішення питання щодо порушення приватним виконавцем Щербаковим І.М. підвідомчості при виконання наказу від 30.08.2018 зазначено наступне.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
У розумінні ЦК України грошові кошти також є майном.
Пунктом 1 частини 1 статті 10 вказаного Закону передбачено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.
Відповідно до заяви про відкриття виконавчого провадження, боржником відкрито рахунки у банках, які знаходяться у м. Києві та додатково зазначено вимогу про відкриття виконавчого провадження за місцезнаходженням майна боржника, а саме, грошових коштів, що знаходяться на рахунку боржника відкритого в ПАТ "КРЕДИТВЕСТ БАНК", МФО 380441 (місцезнаходження банку: м. Київ, вул. Леонтовича, 4).
З огляду на зазначене, судом апеляційної інстанції відхилено посилання боржника про неможливість відкриття виконавчого провадження за місцем знаходження банку, в якому у боржника відкриті рахунки, оскільки безготівкові кошти мають умовну природу. При цьому судом заначено, що аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №905/3542/15 (абзац 103 мотивувальної частини оскаржуваної постанови).
Отже, посилання заявника у касаційній скарзі на не врахування судами висновків викладених у постанові Верховного Суду від 18.09.2018 у справі 905/3542/15 не ґрунтуються на фактичних обставинах справи встановлених у оскаржуваній постанові суду та є безпідставними.
За таких обставин, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважає, що наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та аналіз судових рішень у цій справі не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою приватного виконавця Щербакова Ігоря Миколайовича на ухвалу господарського суду Хмельницької області від 12.03.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.05.2019 у справі №924/234/18.
Відповідно до положень частини 6 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції.
Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №924/234/18 за касаційною скаргою приватного виконавця Щербакова Ігоря Миколайовича.
2. Касаційну скаргу та додані до неї документи (у тому числі ксерокопію платіжного доручення №972 від 18.06.2019 на суму 1921,00 грн.) повернути заявнику.
3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Г. М. Мачульський
Судді Є. В. Краснов
І. В. Кушнір