25 червня 2019 року
м. Київ
Справа № 911/1922/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Селіваненко В.П.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Норвеліта-Україна"
на рішення Господарського суду Київської області
(суддя - Подоляк Ю.В.)
від 27.11.2018
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Мартюк А.І.; судді: Пашкіна С.А., Зубець Л.П.)
від 20.03.2019
у справі № 911/1922/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Норвеліта-Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогні Гестії"
про внесення змін до договору оренди нерухомого майна та стягнення 918 207, 85 грн,
за участю представників учасників справи:
позивача - Мамедов А.В.;
відповідача - не з'явився;
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Норвеліта-Україна" (далі - ТОВ "Норвеліта-Україна") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогні Гестії" (далі - ТОВ "Вогні Гестії") про:
- зміну з 01.08.2017 пунктів 4.1 та 10.10 договору оренди нерухомого майна від 17.08.2009 за реєстровим № 8626, посвідченим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В.Я. та викладення їх в наступній редакції:
"4.1. Орендна плата за цим договором встановлюється сторонами в наступному розмірі: 4.1.2. Базова ставка щомісячної орендної плати за календарний місяць становить 86 324, 40 грн, що є еквівалентом 10 800 доларів США за офіційним курсом НБУ на дату укладання цього договору про внесення змін та доповнень (7, 993 грн за 1 долар США), і містить у собі плату за користування як нерухомим майном (за весь об'єкт оренди), так і обладнанням, перерахованим у додатку № 2 до договору. Нарахування податків на суму орендної плати за цим договором здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.";
"10.10. Орендодавець є платником податку на прибуток на загальній системі оподаткування та є платником податку на додану вартість. Орендар є платником податку на прибуток та є платником податку на додану вартість."
- стягнення 918 207, 85 грн, з яких 802 695, 34 грн заборгованість з орендної плати в частині нарахованих позивачем сум податку на додану вартість, 15 466, 43 грн 3 % річних, 100 046 ,08 грн пеня.
1.2. В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Норвеліта-Україна", посилаючись на статті 651, 652 Цивільного кодексу України, зазначає, що відповідач безпідставно ухиляється від пропозицій позивача щодо внесення змін до договору в частині збільшення розміру щомісячної орендної плати, у зв'язку з набуттям позивачем статусу платника податку на додану вартість (ПДВ). Також відповідач не сплачує нараховані позивачем суми орендної плати з ПДВ.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 27.11.2018 в позові відмовлено повністю.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 рішення Господарського суду Київської області від 27.11.2018 залишено без змін.
2.3. Господарськими судами встановлено такі фактичні обставини справи:
-17.08.2009 між ТОВ "Норвеліта-Україна" (орендодавець) та ТОВ "Вогні Гестії" (орендар), що є правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю "Медиа-Мост" було укладено договір оренди нерухомого майна від 17.08.2009, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме: приміщення переробки рибної продукції, яке є власністю позивача на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Житомирської міської ради 25.06.2009 на підставі рішення виконкому Житомирської міської ради від 16.01.2003, яке зареєстроване в комунальному підприємстві "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради 26.06.2009 за р. № 27647334, і розташоване за адресою: м. Житомир, вул. Щорса, № 169, а також обладнання, склад і характеристики якого зазначені в додатку № 2, що є невід'ємною частиною даного договору (пункт 1.1. договору);
-згідно з п. 1.2 договору майно передається орендарю для здійснення підприємницької діяльності згідно з установчими документами, у тому числі для організації елементів виробничого циклу по переробці харчової сировини, у тому числі риби, виробництво кулінарних виробів, на умовах, викладених у даному договорі;
-відповідно до п. 4.1 договору сума щомісячної орендної плати за календарний місяць (з 1-го числа поточного місяця по останній день поточного місяця на день підписання договору становить 61 042, 40 грн, що еквівалентно 8000 дол. США до гривні за курсом НБУ, що на дату укладання даного договору становить 7, 6303 грн за один долар США і містить у собі плату за користування як нерухомим майном, так і обладнанням, перерахованим у додатку № 2 до договору, крім ПДВ 20% - 12 208, 48 грн. Загальна сума орендної плати за календарний місяць становить 73 250, 88 грн в т.ч. ПДВ;
-договорами про внесення змін та доповнень до договору оренди нерухомого майна від 28.05.2010, від 19.06.2012, від 13.08.2013, від 04.02.2015, від 03.02.2016, від 25.04.2016 сторонами внесено ряд змін, в тому числі, щодо розміру щомісячної орендної плати, обсягу майна наданого в користування та умови видатків за комунальні послуги;
-відповідно до п. 4.1.1 договору (в чинній редакції) орендна плата за цим договором встановлюється сторонами в наступному розмірі: базова ставка щомісячної орендної плати за календарний місяць становить 86 324, 40 грн, що є еквівалентом 10 800, 00 доларам США за офіційним курсом НБУ станом на 13.08.2013 (7, 993 грн за один долар США), і містить у собі плату за користування як нерухомим майном (за весь об'єкт оренди), так і обладнанням, перерахованим у додатку № 2 до договору;
-згідно з пунктами 4.1.2, 4.1.3 договору (в чинній редакції) в незалежності від інших умов договору місячна орендна плата в періоди: з 01.08.2013 по 31.12.2016 встановлюється в розмірі 8 000, 00 грн і містить у собі плату за користування як нерухомим майном (за весь об'єкт оренди), так і обладнанням, перерахованим у додатку № 2 до договору. В зазначені періоди місячна орендна плата не підлягає будь-яким змінам чи індексації. Сторони також дійшли згоди, що у випадку збільшення курсу гривні до долара США, встановленого НБУ на 01.01.2016 більш ніж на 20% сторони мають провести додаткові переговори та погодити новий розмір орендної плати. Починаючи з 01.01.2020 по дату закінчення строку оренди розмір орендної плати буде визначений сторонами додатково;
-пунктом 4.4. договору (в чинній редакції) визначено, що починаючи з 01.01.2017 по 31.12.2019 орендна плата підлягає щомісячній індексації згідно з наступною формулою: А1=А0 х (ДО1/ДО0), де А1 - розмір орендної плати на момент платежу; А0 - розмір орендної плати згідно з п. 4.1.1 цього договору; ДО0 - числове значення 7,993; ДО1 - курс гривні до долара США на момент платежу за курсом НБУ;
-строк оренди за цим договором починається з дня підписання сторонами акта приймання-передачі майна та закінчується 31.08.2022. (п. 10.1 договору в чинній редакції).
-позивач стверджує, що, у зв'язку з перевищенням загальної суми в розмірі 1 000 000, 00 грн (без урахування ПДВ) від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, він 31.05.2017 зареєструвався як платник податку на додану вартість шляхом подання до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційної заяви, з огляду на що у нього виник обов'язок до базової ставки щомісячної орендної плати нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок на додану вартість;
-після набуття статусу платника податку на додану вартість, позивач, включивши суму нарахованого податку на додану вартість до загальної щомісячної суми орендної плати виставляв відповідачу в період з червня 2017 року по липень 2018 року акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з врахуванням суми податку на додану вартість;
-відповідачем вищезазначені акти своєчасно сплачено в частині нарахованої орендної плати згідно з умовами договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень. При цьому, нараховану позивачем та відображену в зазначених актах суму податку на додану вартість в загальному розмірі 802 695, 34 грн, відповідач не сплачував;
-позивач листом від 13.06.2017 вих. № 13/06-17 повідомив відповідача про те, що відповідно до вимог п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України він з 31.05.2017 зареєстрований платником ПДВ, просив оплатити рахунок на відшкодування орендної плати від 31.05.2017 № СФ-0000009 на суму 14 608, 06 грн. (з врахуванням ПДВ в сумі 2434,68 грн) та повідомити про можливу дату підготовки та нотаріального оформлення відповідних змін до договору;
-відповідач у відповіді від 16.06.2017 вих. № 16/6-2017-1 на вказаний лист зазначив, що не вбачає потреби внесення змін до договору, оскільки зміна системи оподаткування позивача не змінює права та обов'язки сторін договору, а лише встановлює зобов'язання позивача щодо безумовного платежу ПДВ до бюджету;
-між сторонами відбувались переговори щодо внесення змін до договору в частині розміру орендної плати шляхом листування, в процесі яких в останньому з листів № 66 від 16.03.2018 відповідач запропонував позивачу, зокрема, здійснити доплату суми ПДВ по актам приймання-передачі за період з 01.06.2017 по 30.09.2017, внести зміни до договору щодо базової ставки орендної плати, встановивши її на рівні 12 000 доларів США у гривневому еквіваленті, з яких 10 000 дол. США, крім того ПДВ - 2 000 дол. США, здійснивши перерахунок орендної плати у встановленому вище розмірі з 01.10.2017, відкоригувати акти здачі приймання-робіт за весь період з жовтня 2017 року, скласти та надати уточнюючі розрахунки по податкових накладних за весь період з жовтня 2017 року, продовжити строк дії договору до 31.12.2022;
-оскільки сторони не дійшли згоди щодо внесення змін до договору, позивач звернувся до суду з даним позовом про внесення змін до договору та стягнення з відповідача на користь позивача загальної суми нарахованого останнім податку на додану вартість в розмірі 802 695, 34 грн, яка включена ним до суми орендної плати у виставлених відповідачу актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) в період з червня 2017 року по липень 2018 року, а також нарахованих на вказану суму 15 466, 43 грн 3 % річних та 100 046, 08 грн пені.
2.4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходили з того, що позивач не довів порушення його прав чи законних інтересів відповідачем, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом, не довів наявність визначених законом підстав для внесення змін до договору за рішенням суду, та відповідно підстав стягнення з відповідача у заявлений період 802 695, 34 грн заборгованості з орендної плати за договором, 15 466, 43 грн 3% річних, 100 046, 08 грн пені.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Київської області від 27.11.2018 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019, ТОВ "Норвеліта-Україна" подало касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
3.2. Узагальнені доводи касаційної скарги:
-рішення судів попередніх інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, ними неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи;
-судами попередніх інстанцій не враховано, що не здійснення перерахування відповідачем, нарахованого позивачем на базову суму орендної плати податку на додану вартість, призвело до значних збитків орендодавця та порушило його фінансово-господарські інтереси і очікування, якими він керувався під час укладення договору, та самі умови договору, тому що орендодавець не отримав повної базової ставки щомісячної орендної плати, так як за рахунок коштів, що були сплачені відповідачем, як договірна вартість - орендна плата, здійснював сплату податку на додану вартість, що нарахована на договірну вартість (орендну плату).
3.3. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Вогні Гестії" просило відмовити в її задоволенні, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався суд
4.1. Згідно з приписами частин 1-3 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
4.2. Частинами 4, 5 статті 188 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
4.3. Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
4.4. У статті 610 Цивільного кодексу України закріплено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов'язання.
4.5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач не надав суду доказів, які б підтверджували факт істотного порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором у спірному періоді, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідачем в повному обсязі сплачувались орендні платежі в тому розмірі, що передбачений умовами чинного договору. Разом з тим твердження позивача про те, що невиконання відповідачем зобов'язання щодо внесення орендної плати в розмірі 802 695, 34 грн за договором оренди свідчить про позбавлення орендодавця того, на що він розраховував при укладенні даного договору, а саме - отримання вказаної суми орендної плати, судами попередніх інстанцій відхилено, оскільки договором не передбачена сплата відповідачем вказаної суми, яка фактично є сумою ПДВ, яка нараховувалась позивачем на орендні платежі всупереч визначеним умовам укладеного між сторонами договору, в редакції яка діє на час розгляду справи.
4.6. Позивач також вказував про те, що набуття ним статусу платника податку на додану вартість є істотною зміною обставин в розумінні статті 652 Цивільного кодексу України, що є підставою для внесення змін у договір за рішенням суду.
Згідно з частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом (частина 4 статті 652 Цивільного кодексу України).
Частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Отже, закон пов'язує можливість розірвання чи зміни договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з одночасною наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем не доведено одночасної наявності сукупності перелічених вище чотирьох умов та відповідно підстав, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у вигляді зміни умов договору за рішенням суду.
Крім того, оскільки сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його ціни, а позивач не довів, що розірвання даного договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом, тому набуття ним статусу платника податку на додану вартість не є винятковим випадком в розумінні частини 4 статті 652 Цивільного кодексу України.
4.7. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність та безпідставність позовних вимог, оскільки позивач не довів порушення його прав чи законних інтересів відповідачем, за захистом яких він звернувся до суду з даним позовом, не довів наявність визначених законом підстав для внесення змін до договору за рішенням суду, та відповідно підстав стягнення з відповідача у заявлений період 802 695, 34 грн заборгованості з орендної плати за договором, 15 466, 43 грн 3 % річних, 100 046, 08 грн пені.
4.8. Доводи касаційної скарги колегією суддів відхиляються, оскільки вони передусім зводяться до переоцінки доказів та спрямовані на встановлення обставин справи, а суд касаційної інстанції в силу положення частини 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
5.1. Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.2. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, а також враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.
6. Судові витрати
6.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Норвеліта-Україна" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 27.11.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 у справі № 911/1922/18 - без змін.
2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді О. Баранець
В. Селіваненко