24.06.2019 Справа № 920/325/19
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі:
судді Резніченко О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Гребенюк С.В.,
розглянув справу у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження
за позовом заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Тальнівської міської ради Черкаської області
до відповідачів: 1. Відділу освіти молоді та спорту Тальнівської міської ради;
2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Крео Сінержі»;
про визнання недійсним договорів,
за участю представників сторін:
від прокуратури - Мурашко Т.А.
від позивача - не прибув,
від відповідача - адвокат Бушта В.О.
Стислий виклад позиції прокурора, позивача та заперечень відповідача.
Прокурор у квітні 2019 року звернувся з позовом до суду, в якому просить суд визнати недійсними договори №№ 418, 419 від 15.08.2018 про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти, які укладені між відповідачами. Прокурор обгрунтовує позовні вимоги тим, що укладаючи вказані договори сторони фактично здійснили поділ предмету закупівлі на частини, наслідком чого стало проведення процедури закупівлі товарів без проведення самої процедури закупівлі, що є порушенням ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» та є підставою для визнання вказаних договорів недійсними.
Перший відповідач 16.05.2019 надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує. Відповідач обгрунтовує заперечення тим, що ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» застосовується до сторін, якщо вартість предмета закупівлі товарів дорівнює або перевищує 200000 грн. При укладенні спірних договорів сума предмета закупівлі була менша, а тому і відсутні порушення зазначеного закону та відсутні підстави для визнання договорів недійсними.
Другий відповідач 10.05.2019 надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує. Відповідач обгрунтовує заперечення тим, що підстави для визнання договорів недійсними відсутні, оскільки: зміст договорів не суперечить нормам чинного законодавства; особи, які уклали договір, мають повну цивільну дієздатність; волевиявлення учасників правочину є вільним; правочини спрямовані на реальне настання правових наслідків.
10.06.2019 прокурором до суду була надана відповідь на відзив, в якій прокурор зазначив, що замовник фактично здійснив поділ предмету закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів, чим порушив вимоги Закону України «Про публічні закупівлі», а тому наявні підстави для визнання недійсним спірних договорів.
Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивачем 17.05.2019 до суду була надана заява про відмову від позову та закриття провадження у справі, в якій позивач просить суд прийняти відмову від позову та закрити провадження у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) позивач вправі відмовитися від позову - на будь-якій стадії судового процесу.
Суд приймає відмову позивача від позову, оскільки право на відмову від позову передбачено ст. 46 ГПК України.
В той же час, відповідно до ч. 5 ст. 55 ГПК України відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від поданого прокурором в інтересах держави позову, подання ним заяви про залишення позову без розгляду не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати розгляду справи по суті.
Прокурор в судовому засіданні усно зазначив, що наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог, а тому суд розглядає дану справу по суті.
Також, другим відповідачем заявлено клопотання про стягнення з прокуратури 2300 грн витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження клопотання і понесених витрат на правничу допомогу відповідачем надано договір № 25/07 від 25.07.2018 про надання правової допомоги, акт надання послуг № 06/05 від 06.05.2019, рахунок № 06/05 від 06.05.2019, акт надання послуг № 24/06 від 24.06.2019, рахунок № 20/06 від 20.06.2019. В той же час, представник другого відповідача зазначає, що відповідачем йому реально сплачено 800 грн.
Інші процесуальні дії судом не вчинялись.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Рішенням сесії позивача № 19/8-3 від 06.03.2019 було розподілено залишок освітньої субвенції 2017 року в сумі 1974537 грн на капітальні видатки пов'язані з функціонування першого відповідача (а.с.40-44).
Як встановлено з інформації першого відповідача №01-05/389 від 22.02.2019, частина цих коштів, а саме 263617 грн, були спрямовані на придбання мультимедійних комплексів для шкіл (інтерактивних дошок та проекторів) (а.с.39).
Відповідно до протоколу засідання тендерного комітету першого відповідача від №30 від 14.08.2018 «Щодо затвердження змін до додатку до річного плану закупівель на 2018 рік» за результатами розгляду цінових пропозицій обрано цінову пропозицію другого відповідача (а.с.45-46). Визначено відповідно до Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 коди предметів закупівлі: інтерактивних дошок 80" Intboard - 3232000-2; проекторів ViewSonicPA503SP (Кріплення в комплекті) - 3865000-6.
15.08.2018 між відповідачами укладено договір купівлі-продажу № 418 про закупівлю та поставку товару, а саме: проекторів ViewSonicPA503SP (Кріплення в комплекті), в кількості 9 шт., сума 83700 грн (надалі - Договір № 418) (а.с.27-28).
Крім того, 15.08.2018 між відповідачами укладено договір купівлі-продажу № 419 про закупівлю та поставку товару, а саме: інтерактивних дошок 80" Intboard, в кількості 8 шт., сума 179917 грн (надалі - Договір № 419) (а.с.32-33).
До правовідносин застосовано процедуру оприлюднення звіту про укладені договори.
Між відповідачами були складені та підписані специфікації до Договорів №№ 418, 419 (а.с.29, 34). Факт поставки товару по Договорам №№ 418, 419 підтверджується видатковими накладними № 198 від 16.08.2018 та № 190 від 16.08.2019 (а.с.30, 35). Факт оплати за товар підтверджується платіжними дорученнями № 2 від 16.08.2018 та № 1 від 16.08.2018 (а.с.31, 36).
Як вбачається з матеріалів справи і сторонами не спростовується, претензій від першого відповідача до другого відповідача стосовно товару, у встановлений законом строк, не надходило, а переданий товар експлуатується першим відповідачем.
Прокурор зазначає, що першим відповідачем проведено процедуру закупівлі проекторів в кількості 9 шт. (вартістю 83700 грн) із зазначенням коду згідно Єдиного закупівельного словника - 3865000-6 (Фотографічне обладнання). Придбані інтерактивні дошки та проектори були розміщені в перших класах шкіл м. Тальне у відповідній кількості по кожному класу. Таким чином, першим відповідачем невірно визначений код згідно Єдиного закупівельного словника, оскільки вказані проектори по своїй суті є телевізійним й аудіовізуальним обладнанням.
Беручи до уваги відповідний комплексний розподіл придбаних товарів по навчальних закладах Тальнівської міської ради, а також те, що інтерактивні дошки не є самостійними мультимедійними обладнанням та потребують для використання в освітніх цілях додаткового підключення комп'ютерного обладнання та проекторів зображення, тому в другого відповідача за Договорами № 418 та № 419 першим відповідачем було фактично закуплено мультимедійні комплекси, які слід класифікувати за четвертим знаком Єдиного закупівельного словника - телевізійне й аудіовізуальне обладнання (код 32320000-2). Загальна вартість предмету закупівлі за Договорами № 418 та № 419 становить 263617 гри.
Таким чином, на думку прокурора, перший відповідач фактично здійснив поділ предмету закупівлі на частини, з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів, чим порушив вимоги ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі». Вказане є підставою для визнання Договорів № 418 та № 419 недійсними, відповідно до ст. 203, 215 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України). Тому, прокурор звернувся до суду з даним позовом.
Відповідачі проти позову заперечують та зазначають, що при укладенні спірних Договорів №№ 418, 419 сума предмета закупівлі була менша, а тому і відсутні порушення зазначеного закону та відсутні підстави для визнання договорів недійсними. Крім того, зміст договорів не суперечить нормам чинного законодавства.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Стосовно порушення інтересів держави діями відповідачів.
Згідно до ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення прокурора до суду.
Суд погоджується з доводами прокурора про необхідність здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в особі позивача, виходячи з наступного.
Позивачем не вжито заходів, спрямованих на визнання недійсним Договорів №№ 418, 419 від 15.08.2018, а лише констатовано в листі від 28.02.2019 за № 01-17/565 факт виявлених місцевою прокуратурою порушень при їх укладенні (а.с.57-58).
Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;у разі відсутності такого органу.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. «Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача. Вищезазначена правова позиція міститься в Постанові Верховного Суду від 18.04.2019 у справі № 913/299/18.
Прокурор звертався до позивача з повідомленням про намір вжиття заходів представницького характеру. Отже, оскільки позивач не здійснив захист інтересів держави, то існує необхідність їх захисту прокуратурою та наявні, визначені законом підстави, для звернення прокурора до суду з даним позовом.
Стосовно наявності правових підстав для визнання Договорів недійсними.
Статтею 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення його сторонами вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 ЦК України).
Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
На думку прокурора, перший відповідач фактично здійснив поділ предмету закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів, чим порушив вимоги ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі», чим порушив ч. 1 ст. 203 ЦК України.
Статтею 2 Закону України «Про публічні закупівлі» встановлено, що цей Закон застосовується, зокрема, до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень. Забороняється придбання товарів до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування нього Закону.
На думку суду факт того, що першим відповідачем невірно визначений код згідно Єдиного закупівельного словника, оскільки проектори по своїй суті є телевізійним й аудіовізуальним обладнанням, прокурором не доведено. Суд погоджується з позицією першого відповідача стосовно того, що тендерним комітетом першого відповідача було визначено для проекторів код 3865000-6 (Фотографічне обладнання), оскільки до нього відноситься код 38652100-1 (Проектори). Твердження прокурора, що першим відповідачем було фактично закуплено у другого відповідача мультімедійні комплекти, які слід кваліфікувати за кодом 3232000-2 є помилковим, оскільки їх було закуплено не в однаковій кількості - не комплектом, та використовуються і функціонують вони кожен окремо, зокрема, дев'ятий проектор розміщено у фізико-математичному кабінеті Тальнівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 2, який працює без інтерактивної дошки.
Також, суд погоджується з доводами другого відповідача, що прокурором не доведено те, що інтерактивна дошка та проектор можуть використовуватись виключно як єдиний мультімедійний комплекс.
Отже, прокурором не доведено, що за Договорами № 418 та № 419 першим відповідачем було фактично закуплено мультимедійні комплекси (інтерактивні дошки та проектори), які слід класифікувати за четвертим знаком Єдиного закупівельного словника як телевізійне й аудіовізуальне обладнання 32320000-2.
На думку суду, укладаючи два різні договори, ціна кожного з яких не перевищує 200000 грн, відповідачі не порушили приписів ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі».
Суд погоджується з доводами другого відповідача, що зміст договорів не суперечить нормам чинного законодавства, особи, які уклали договір, мають повну цивільну дієздатність, волевиявлення учасників правочину є вільним, а правочини спрямовані на реальне настання правових наслідків, а тому зміст Договорів № 418 та № 419 відповідає вимогам ст. 203 ЦК України, в тому числі і ч. 1 вказанної статті. Враховуючи вищезазначене, вимоги прокурора є неправомірними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Стосовно відповіді прокурора на відзив у справі.
Як вже зазначалось, суд погоджується з доводами прокурора про наявність правових підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді. В той же час, відповідь на відзив не містить обґрунтувань, які спростовують встановлені судом вищезазначені обставини, а лише дублюють обставини, які викладені прокурором у позовній заяві.
Розподіл судових витрат між сторонам.
Стосовно витрат по сплаті судового збору.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що судом прокурору в позові відмовлено повністю, то на прокуратуру покладаються витрати прокурора зі сплати судового збору в розмірі 3842 грн, які були сплачені відповідно до платіжного доручення № 345 від 19.03.2019 (а.с.22).
Стосовно витрат другого відповідача на правничу допомогу.
Згідно з ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратам.
На підтвердження клопотання і понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 2300 грн. відповідачем надано договір № 25/07 від 25.07.2018 про надання правової допомоги, акт надання послуг № 06/05 від 06.05.2019, рахунок № 06/05 від 06.05.2019, акт надання послуг № 24/06 від 24.06.2019, рахунок № 20/06 від 20.06.2019. В той же час, представник другого відповідача зазначає, що відповідачем йому реально сплачено лише 800 грн.
Витрати на правову допомогу, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Тобто, фактично витрати на правничу допомогу повинні бути реальними.
Вищезазначена правова позиція міститься також у Постанові Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 301/1894/17.
Враховуючи те, що судом прокурору в позові відмовлено повністю, то на прокуратуру покладаються реально понесені витрати другого відповідача на професійну правничу допомогу в розмірі 800 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.123, 129, 130,185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. В задоволенні позову заступника керівника Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Тальнівської міської ради Черкаської області до Відділу освіти, молоді та спорту Тальнівської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріо Сінержі» про визнання недійсним договорів про закупівлю за державні кошти на загальну суму 263617 грн - відмовити.
2. Судові витрати відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріо Сінержі», на професійну правничу допомогу у розмірі 800 грн - покласти на Звенигородську місцеву прокуратуру Черкаської області.
3. Стягнути з Звенигородської місцевої прокуратури Черкаської області (вул. Софії Терещенко, 40-а, м. Звенигородка, Черкаська область, 20202, код 02911119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріо Сінержі» (вул. Успенсько-Троїцька, 37-а, м. Конотоп, Сумська область, 41600, код 41602230) 800 грн витрат на професійну правничу допомогу.
4. Прийняти відмову позивача - Тальнівської міської ради Черкаської області, від позову (заява № 01-77/1156 від 15.05.2019).
5. Судовий збір в розмірі 3842 грн - покласти на Звенигородську місцеву прокуратуру Черкаської області.
6. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
7. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 01.07.2019.
Суддя О.Ю. Резніченко