36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
20.06.2019 Справа № 917/102/19
м.Полтава
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс - А", вул. Мурманська 29М, м.Кропивницький, 25014
до Фермерського господарства "Алекс - Плюс", с.Мар'янівка, Карлівський район, Полтавська область,39520
про стягнення 488 076,13грн.
Суддя Кльопов І.Г.
Секретар Назаренко Я.А.
Представники сторін у судове засідання не з"явилися
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроресурс - А" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до Фермерського господарства "Алекс - Плюс" про стягнення 488 076,13грн., у т.ч. 430982,07грн. - борг за отриманий товар, 52662,28грн. - пеня, 4431,78грн. - 3% річних та 37 635,07грн. - 28% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №1109/Н від 13.04.2018.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.02.2019 порушено провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Проведення підготовчого засідання призначено на 19.03.2019.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 13.05.2019 закрито підготовче провадження у справі. Справу призначено до судового розгляду по суті на 11.06.2019.
Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі (заява від 10.06.2019).
Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач, у встановлений судом строк, не скористався.
Приписами ч.2 ст. 178 ГПК України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Ухвалою від 13.05.2019 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив її до розгляду по суті на 20.06.2019
Представники сторін у судове засідання 20.06.2019 не з"явилися.
Згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
13 квітня 2018 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Агроресурс - А" (позивач, продавець) та фермерським господарством «АЛЕКС - ПЛЮС» (відповідач, покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 1109/Н (надалі Договір), відповідно до якого продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити товар у кількості, в одиницях виміру, асортименті, упаковці, за ціною та вартістю, в порядку та на умовах, визначених цим договором (п.1.1 договору).
Відповідно до п.1.2 договору постачається оригінальна продукція, виробництва провідних компаній світу, кількість, асортимент, ціна, строк та місце поставки якої, зазначається в Специфікаціях (додатках) до цього договору, відповідно до задоволених продавцем замовлень покупця.
Орієнтовні ціни на товар визначаються у специфікаціях. Фактичні ціни на поставлений товар вказується у видаткових накладних на поставку товарів покупцю (п.2.1 договору).
Сторони домовилися, що для перерахунку вартості товару (ціни договору) в національну валюту України та визначення валютного еквіваленту кожного платежу використовується середній курс продажу долара США чи Євро на Міжбанківському валютному ринку України згідно за даними, оприлюдненими на сайті за адресою www.udinform.com в розділі "Міжбанківський ринок" станом на день, що передує дню зарахування гривень на розрахунковий рахунок продавця (п.2.3 договору).
За п.4.1 договору покупець зобов'язується перерахувати грошові кошти за товар на поточний рахунок продавця в національній валюті України (гривні) у строки та розмірі, визначені в Специфікаціях до договору (п.4.1 договору).
Так, відповідно до Специфікації від 13.04.2018 товар, що поставляється відповідачу - насіння кукурудзи Сингента, та насіння соняшника Сингента на суму 16 220,16 доларів США еквівалент у гривні - 437 944,32грн з ПДВ.
Також сторонами узгоджені строки оплати товару:
30% - термін оплати - 10 травня 2018 року - 4608,00 доларів США
70% - термін оплати - 01 жовтня 2018 року - 11612,16 доларів США.
В специфікації до договору вказаний курс, який брався сторонами для розрахунку суми договору і який зафіксовано в розмірі 27, 00грн. за 1 Долар США. і не може бути нижчим при розрахунках.
Пунктом 2.5. Договору передбачено, що при збільшенні курсу на момент розрахунку, буде братися для перерахунку курс більший ніж 27.00 грн. за 1 долар США
Покупець отримав вищезазначений товар згідно з умовами договору, що підтверджується видатковою накладною № 04/01084 від 23 квітня 2018.
Як зазначає позивач у позові, в порушення умов договору покупцем кошти в розмірі та строки передбачені умовами договору за отриманий товар не було сплачено. Так, відповідачем було сплачено лише 22 000, 00 грн., ще в еквіваленті становить 814,81 дол.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 15 385,35 долара США еквівалент в гривні становить 430 982,07 грн. відповідно до слідуючого розрахунку
30% вартості товару - 4 608,00 доларів США х 27,00 грн. за 1 долар США = 124 416,00 грн.
70% вартості товару - 11612,16 доларів США х 28,295 грн. за 1 долар США = 328 566,07грн. (Для розрахунку другого платежу в розмірі 70% від вартості взято курс 28,295 грн. за 1 долар США, так як на день що передавав даті розрахунку за договором курс був вище зафіксованого (мінімального) в Специфікації).
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачена свобода договору.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору купівлі-продажу, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
В порушення своїх зобов'язань за договором заборгованість за отриманий товар в сумі 430 982,07грн. відповідачем не сплачена.
Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
Отже, позовні вимоги про стягнення 430 982,07грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача суму пені у загальному розмірі 52 662,28грн., 3% річних у розмірі 4 431,78грн. та 28% річних у розмірі - 37 635,07грн. за період з 11.05.2018 по 06.11.2018 на суму боргу 102 416,00грн. та за період з 01.10.2018 по 16.01.2019 на суму боргу 328 566,07грн.
За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).
За приписами ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Згідно із ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 6.1. Договору передбачено, що в разі невиконання Покупцем договірних зобов'язань, вказаних у п.4.1. Договору, останній несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки від суми боргу за кожен день прострочення.
Перевіривши розрахунки пені у сумі 52662,28 грн судом встановлено, що вони є арифметично вірними, а тому вимоги у цій частині підлягають задоволенню.
Стосовно заявлених до стягнення суми 3% річних у розмірі 4431,78грн. та суми 28% річних у розмірі 37 635,07грн. суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).
Згідно з п. 6.7 договору у разі порушення покупцем строків оплати товару, продавець має право застосувати (нарахувати), а покупець зобов"язаний виконати (оплатити) наступний захід правової відповідальності 28% річних від простроченої суми.
Так, суд дійшов висновку, що саме на підставі статті 625 Цивільного кодексу України сторони погодили, що продавець має право нарахувати, а покупець зобов"язується сплачувати 28% річних від простроченої суми.
Отже, позивачем здійснено подвійне нарахування річних відповідно до ст.625 ЦК України та на підставі договору.
Оскільки дані нарахування за своєю правовою природою є однією і тією ж мірою відповідальністю за порушення грошового зобов"язання, суд відмовляє у стягненні 3% річних у розмірі 4431,78грн. та задовольняє вимоги про стягнення 28% річних у розмірі 37635,07грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Встановленими вище обставинами підтверджено обґрунтованість заявлених позивачем вимог.
Відповідачем не надано суду жодних доказів на спростування викладених у позові обставин.
Приписами ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Судові витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства "Алекс - Плюс" ( с.Мар'янівка, Карлівський район, Полтавська область,39520, код ЄДРПОУ 36653000) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроресурс - А" ( вул. Мурманська 29М, м.Кропивницький, 25014, код ЄДРПОУ 39374096) 430982,07грн. - борг за отриманий товар, 52662,28грн. - пені, 37 635,07грн. - 28% річних, а також 7254,66грн. судового збору.
Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 27.06.2019
Суддя Кльопов І.Г.