27 червня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/2295/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді: Ковбій О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву про роз'яснення рішення суду від 12 грудня 2018 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу та середньої заробітної плати за час перебування на лікарняних.
встановив:
12 квітня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказів № 28 від 30.03.2016р., № 44 о/с від 06.04.2016 р., поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням від 12.12.2018 року позов задоволено. Стягнуто із Головного управління Національної поліції в Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 206869,72 грн.
Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Херсонській області вчинити, передбачені Законом України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, дії щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по тимчасовій непрацездатності за довідками про тимчасову непрацездатність по догляду за дітьми за 29 лютого, 1, 2, 3, 4, 7, 9, 10, 11, 14, 15, 16, 17, 18 березня 2016 року.
24.05.2019 року Постановою П'ятого апеляційного адміністратвного суду рішення змінено в частині зобов'язання Головного управління Національної поліції в Херсонській області вчинити дії щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по тимчасовій непрацездатності по догляду за дітьми 29 лютого, 1, 2, 3, 4, 7, 9, 10, 11, 14, 15, 16, 17, 18 березня 2016 року у відповідності до Порядку та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260.
20.06.2019 року Головне управління Національної поліції в Херсонській області (далі - заявник) звернулося до суду із заявою про роз'яснення рішення суду від 12.12.2018 року у справі № 540/2295/18 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного у сумі 206 869,72 грн., а саме чи відраховуються зі стягнутого середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 206 869,72 грн. при стягненні на користь ОСОБА_1 всі необхідні платежі та збори та чи включена сума 6903 грн., допущена судом до негайного виконання, в стягнутий середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 206 869,72 грн.
Заява обґрунтована тим, що Головним управлінням Національної поліції в Херсонській області виконано рішення, яке в частині допущене до негайного виконання щодо стягнення з ГУНП в Херсонській області на користь ОСОБА_1 середньомісячної заробітної плати у сумі 6903,00 грн., а саме кошти розмірі 5762,24 грн., після відрахування з суми 6903 грн. податку з доходів фізичних осіб у розмірі 1053,01 грн. та військового збору у розмірі 87,75 грн. перераховані ОСОБА_1 згідно платіжного доручення №6796 від 17.12.2018 року. Також виконано Постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.05.2019 року в частині зобов'язання ГУНП в Херсонській області вчинити дії щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 допомоги по тимчасовій непрацездатності за довідками про тимчасову непрацездатність по догляду за дітьми за 29 лютого, 1, 2, 3, 4, 7, 9, 10, 11, 14, 15, 16, 17, 18 березня 2016 року, у відповідності до Порядку та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 квітня 2016 року №260», а саме 31.05.2019 ОСОБА_1 нараховані та виплачені, згідно відомості за травень 2019 року, виплати по тимчасовій непрацездатності у розмірі 2615,13 грн.
Таким чином, на думку заявника залишається невиконане рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 12.12.2018 в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Херсонській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у сумі 206 869,72 грн. (двісті шість тисяч вісімсот шістдесят дев'ять грн.) за мінусом 6903 грн., яка добровільно виплачена позивачу на виконання рішення в частині негайного виконання.
ГУ ДКСУ у Херсонській області за попереднім розглядом заяви ОСОБА_1 від 12.06.2019 та виконавчого листа №473, виданого Херсонським окружним адміністративним судом 12.06.2019 у справі №540/2295/18, вважає, що безспірному списанню з рахунків ГУНП в Херсонській області підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 206869,72 грн.
Враховуючи вищевикладене, заявник вважає, що неточне розуміння резолютивної частини рішення в частині стягнення коштів з ГУНП в Херсонській області може призвести до порушення бюджетного законодавства та безпідставного списання на користь позивача коштів у більшому розмірі, тому просить заяву задовольнити.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву про роз'яснення судового рішення передано на розгляд судді Ковбій О.В. у зв'язку з перебуванням судді Морської Г.М. у відпустці.
Ухвалою суду від 24.06.2019 року справу прийнято до провадження та призначено заяву до розгляду на 27.06.2019 року.
25.06.2019 року від заявника до суду надійшло клопотання про розгляд заяви про роз'яснення судового рішення без участі представника Головного управління Національної поліції у Херсонській області.
27.06.2019 року від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд заяви про роз'яснення судового рішення без його участі.
Надаючи оцінку викладеним у заяві обставинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.
Частиною 1 статті 254 КАС України визначено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Відповідно до пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту) включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного платника податку і є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб.
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності згідно із п. 164.6 ст. 164 Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VІ (далі - Закон № 2464-VІ) платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством.
Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону № 2464-VІ визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців та найманих працівників є, зокрема, сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці".
Єдиний внесок нараховується на суму, яка нарахована згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована (ч. 2 ст. 7 Закону № 2464-VІ).
Отже, при виплаті працівнику заробітної плати, в тому числі за вимушений прогул, податковий агент зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб та єдиний внесок.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ постанови Кабінету Міністрів України від 05 лютого 1995 року № 100 при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.
Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.
Крім того, відрахування податків і обов'язкових платежів із середнього заробітку за час вимушеного прогулу не погіршує становище працівника, оскільки за цей період, у разі перебування на посаді, працівник отримував би заробітну плату, із якої також відраховувались би податки і збори.
Разом з тим суд відмічає, що стягнута судом сума коштів за час вимушеного прогулу у розмірі 206 869,72 грн. включає суму стягнення за один місяць 6903 грн., яка допущена судом до негайного виконання.
Таким чином, стягненню на користь ОСОБА_1 підлягає сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 206 869,72 грн. з відрахуванням до бюджету обов'язкових платежів та без врахування суми 6903 грн., виплаченої ГУ НП в Херсонській області 17.12.2018 року.
За таких обставин суд задовольняє заяву Головного управління Національної поліції в Херсонській області про роз'яснення рішення суду.
Керуючись ст. 241, 248, КАС України, суд
ухвалив:
Клопотання Головного управління Національної поліції в Херсонській області про роз'яснення рішення суду задовольнити.
Роз'яснити, що другий абзац резолютивної частини постанови від 12 грудня 2018 року у справі № 540/2295/18 в частині стягнення заробітної плати необхідно розуміти, що стягненню у загальному порядку з Головного управління Національної поліції в Херсонській області на користь ОСОБА_1 підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 206869 (двісті шість тисяч вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 72 коп. з відрахуванням до бюджету обов'язкових платежів та без врахування суми 6903 (шість тисяч дев'ятсот три) грн., стягнутої у порядку негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею.
Суддя Ковбій О.В.