справа № 361/6885/18
провадження № 2-а/361/84/19
18.04.2019
Іменем України
18 квітня 2019 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого-судді Дутчака І.М.,
за участю секретаря Срібної Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Нетішинського відділення поліції Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області старшого лейтенанта поліції Хамрика Сергія Вікторовича про скасування постанови в справі про притягнення до адміністративної відповідальності,
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 802011 від 07 жовтня 2018 року, винесену інспектором Нетішинського відділення поліції Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції Хамриком С.В. (далі - інспектор поліції) про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
В обґрунтування позову зазначав, що постановою інспектора поліції Хамрика С.В. серії ДПО18 № 802011 у справі про адміністративне правопорушення від 07 жовтня 2018 року він притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та до нього застосовано стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. за те, що він, рухаючись на транспортному засобі марки “Peugeot 307”, номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Солов'євській у місті Нетішин Хмельницької області перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки при повороті ліворуч з виїзду із АЗС.
Із даною постановою він не згоден, так як Правил дорожнього руху (далі - ПДР) він не порушував, вважає постанову такою, що не відповідає вимогам закону, ґрунтується на неповному та необ'єктивному розгляді справи, за відсутності належних доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, факт вчинення ним адміністративного правопорушення є недоведеним. Крім того, всупереч його запереченням та категоричній незгоді з інкримінованим правопорушенням інспектор поліції Хамрик С.В. всупереч вимогам законодавства не склав протокол про вчинення адміністративного правопорушення, чим порушив його права, у зв'язку з чим дана постанова є протиправною.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій просив суд розглянути справу за його відсутності, позов підтримує, просив суд його задовольнити.
Відповідач інспектор поліції Хамрик С.В., будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заява про розгляд справи за його відсутності та відзив на позов до суду не надходили.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
07 жовтня 2018 року інспектором поліції Хамриком С.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ДПО18 № 802011, якою ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.
Із даної постанови вбачається, що 07 жовтня 2018 року о 16.05 год. ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки “Peugeot 307”, номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Солов'євській у місті Нетішин Хмельницької області перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки при повороті ліворуч з виїзду із АЗС, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Будь-яким доказів того, яким чином інспектором поліції зафіксовано це порушення позивачем Правил дорожнього руху із постанови не вбачається.
Вважаючи дану постанову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
У ч. 1 ст. 122 КУпАП встановлено, що адміністративна відповідальність за вказаною частиною статті настає, зокрема, за порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України “Про дорожній рух” встановлюють Правила дорожнього руху, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 січня 2001 року № 1306.
У п. 9.1 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Розділом 34 ПДР передбачено, що горизонтальна лінія дорожньої розмітки (вузька суцільна лінія) - поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в'їзд заборонено; позначає межі місць стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей. Цим розділом визначені, зокрема значення горизонтальної розмітки. Також цим розділом визначені правила перетину горизонтальних лінії, виходячи з виду та призначення цієї лінії.
Наслідок, порушення вимог дорожньої розмітки тягне за собою порушення відповідного підпункту Правил дорожнього руху, передбаченого відповідним розділом цих Правил: “Початок, рух та зміна його напрямку” (розділ 10), “Обгін” (розділ 14), “Дорожня розмітка” (розділ 34), тощо.
Аналізуючи наведені норми права, слід дійти висновку, що тільки у разі порушення ПДР настає відповідальність особи.
За змістом ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Із змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивач ОСОБА_1 перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки при повороті ліворуч з виїзду, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Будь-якої інформації, який саме розділ і пункт ПДР порушив позивач ОСОБА_1 , оскаржувана постанова не містить, що є складом правопорушення та суттєвим для притягнення особи до відповідальності.
У ст. 222 КУпАП визначено, що органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 1211, 1212, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, 1241, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 1321 , частини перша, друга та п'ята статті 133, тощо).
Згідно із ч. 3 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. ч. 2, 3 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
Із змісту ч. 4 ст. 258 КУпАП вбачається, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Аналізуючи викладене, складання працівниками органів і підрозділів Національної поліції протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП не є обов'язковим.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У ч. 1 ст. 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з наведеного, саме суб'єкт владних повноважень зобов'язаний довести, що він діяв у межах, установлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом.
Відповідач інспектор поліції Хамрик С.В., будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, відзив та будь-яких заперечень на позов чи доказів на спростування заявлених позивачем вимог до суду не подавав.
У судовому засіданні встановлено, що при складанні постанови про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно позивача ОСОБА_1 відповідачем схеми чи інша фіксація цього правопорушення не здійснювалася.
Будь-яких доказів на підтвердження того, що 07 жовтня 2018 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки “Peugeot 307”, номерний знак НОМЕР_1 , по вулиці Солов'євській у місті Нетішин Хмельницької області перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки при повороті ліворуч з виїзду із АЗС,відповідачем суду не надано.
Доводи позивача ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, який будь-які порушення ПДР зі свого боку заперечує, відповідачем у суді не спростовані.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим та не може базуватися на припущеннях та неперевірених фактах.
У ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За змістом п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Правомірність притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 255 грн. відповідачем у суді не доведена, будь-яких доказів вчинення ним даного адміністративного правопорушення відповідачем інспектором поліції Хамриком С.В. суду не надано.
Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення підлягає задоволенню, оскільки правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 255 грн. відповідачем у суді не доведена, тому справа про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 73, 77, 90, 205, 242 - 246, 286 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення ДПО18 № 802011 від 07 жовтня 2018 року, винесену інспектором Нетішинського відділення поліції Славутського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області старшим лейтенантом поліції Хамриком Сергієм Вікторовичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 122 КУпАП, закрити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Дутчак І. М.