Справа № 361/6662/17
Провадження № 2/361/126/19
25.06.2019
іменем України
25 червня 2019 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Селезньовій Т.В. при секретарі Яблонській В.І., розглянувши в судовому засіданні в м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Богданівської сільської ради Броварського району Київської області, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,
встановив:
Позивач первісно пред'явив позов до Богданівської сільської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визнання за ним права власності на Ѕ частку будинку в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 .
Відповідач ОСОБА_3 помер, з даної підстави провадження у справі було зупинено. Після поновлення провадження позивач відмовився від позовних вимог до померлого ОСОБА_3 , оскільки є його правонаступником (єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після відповідача як син після батька). Таким чином, в частині вимог позивач і він же правонаступник померлого відповідача ОСОБА_3 збіглись в одній особі. Після поновлення провадження у справі у підготовчому провадженні ухвалою суду від 24.04.2019р. провадження у справі в частині позовних вимог до ОСОБА_3 (правонаступник ОСОБА_1 - позивач) за клопотанням позивача закрито.
Від позову до ОСОБА_2 та до Богданівської сільської ради позивач не відмовився.
Позивач просить визнати за ним право власності на Ѕ частку будинку в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 . Позов вмотивовано тим, що він спадщину прийняв за заповітом, отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на інше майно спадкодавця - частину земельної ділянки, але нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва на вказане майно у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу, що підтверджував право власності спадкодавця на вказане майно.
Відповідач ОСОБА_2 подала заяву про визнання позову.
Відповідач Богданівська сільська рада заяву про визнання позову не подав.
З наданих доказів , зокрема, з матеріалів спадкових справ до майна ОСОБА_4 і ОСОБА_3 , встановлено такі факти і обставини:
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно Довідки № 1152 від 07.07.2017р., виданої виконавчим комітетом Богданівської сільської ради Броварського району Київської області, ОСОБА_4 проживала у АДРЕСА_1 власному будинку, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в будинку з нею зареєстрований і проживав син ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заповітом від 23.02.2006р., посвідченим секретарем виконавчого комітету Богданівської сільської ради Броварського району Київської області, реєстровий номер №25, ОСОБА_4 все своє майно, де б воно не було і з чого б не складалось, і взагалі, все те, що буде їй належати на день смерті, і на що вона за законом матиме право заповідала своєму синові - ОСОБА_5 і позивачу.
Позивач спадщину за заповітом прийняв в установленому законом порядку, подавши 22.07.2008р. до державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, зареєстровану в реєстрі за №4597.
Другий спадкоємець за заповітом ОСОБА_5 також прийняв спадщину за заповітом.
Згідно свідоцтву про смерть ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3
Спадщину після нього прийняли його спадкоємці: сестра померлого громадянка України ОСОБА_2 , і брат померлого ОСОБА_3 (батько позивача).
Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно - право власності позивача на успадковану ним Ѕ частину вказаної земельної ділянки зареєстроване 19.11.2014р. на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом 1-3457, виданого 19.11.2014р. Броварською районною державною нотаріальною конторою Київської області.
Також зареєстровано право власності відповідача ОСОБА_2 на успадковану нею Ѕ частину вказаної земельної ділянки на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4
Свідоцтва про право на спадщину за законом на майно ОСОБА_3 . який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , видані його сину ОСОБА_1 (позивачу). Майном, на яке видано свідоцтво, є ј частка земельної ділянки площею 0,0316га і ј частка земельної ділянки площею 0,2500га по АДРЕСА_1 .
08.07.2017р. позивач звернувся до вищевказаної нотаріальної контори з відповідною заявою (вх. № 1570), у якій просив видати йому свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину вищевказаного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно відповіді нотаріуса Броварської районної державної нотаріальної контори Київської області Юхта Л.М. № 2333/02-14 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частину вищевказаного житлового будинку.
Відмова нотаріусом вмотивована тим, що для оформлення вищевказаної спадщини, потрібно згідно п. 4.15. Глави ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Мін'юсту від 22.02.2012р. № 296/5, надати документи, які посвідчують право власності (це може бути свідоцтво про право власності, свідоцтво про право на спадщину, договір дарування, договір купівлі-продажу, тощо). Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, які посвідчують право власності щодо належності цього майна спадкодавцю та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. Якщо при житті власника будинку (частини будинку) право власності на житловий будинок (частину будинку) не оформлялось та не реєструвалось, позивачу потрібно звернутись до суду по питанню визнання права власності на житловий будинок (частину будинку) в порядку спадкування, так як згідно ст. 25 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється в момент її смерті.
Згідно із ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтею 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, не прийняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно ст. 1267 ЦК частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до листа ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду справ про спадкування» при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове майно судам слід керуватися законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самих спадкодавців. Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31.01.1966р. та погодженого з Верховним Судом УРСР 15.01.1966р., який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995р., та інших нормативно-правових актів.
Так, згідно п. 1 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР 31 січня 1966 року, реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР провадять бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих. Пунктом 7 даної Інструкції передбачено, що така реєстрація провадиться на підставі документів, що встановлюють право власності (правовстановлюючих документів) згідно з додатком N 1, зокрема, на підставі свідоцтва про право власності на будинки (домоволодіння), які видані виконкомами місцевих Рад депутатів трудящих або органами комунального господарства на підставі рішень виконкомів.
Факт належності ОСОБА_4 земельної ділянки з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування будинку та споруд за адресою АДРЕСА_1 , підтверджено документами, які ніким не оспорюють ся, і в даній частині її спадкоємці належним чином оформили свої спадкові права, отримавши відповідні свідоцтва про право на спадщину.
Згідно довідки сільської ради - ОСОБА_4 постійно проживала у власному будинку за вказаною адресою, та була зареєстрована .
З технічного паспорту на вказаний житловий будинок від 20.08.2014р., інвентаризаційна справа № 104561, виготовленого КП «Лівобережне БТІ», видно, що будинок - 1946 року забудови.
Таким чином, сукупність вказаних документів дає підстави встановити, що вказаний будинок належав на праві власності ОСОБА_4 , і той факт, що її право власності не було зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, не означає відсутності у вказаної особи права власності на нього, виходячи з приписів закону, який регулював підстави і момент набуття права власності станом на час набуття такого права вказаною особою і не пов,язував набуття права власності з реєстрацією.
Таким чином, встановлено, що ОСОБА_4 належав на праві власності житловий будинок з надвірними будівлями та господарськими спорудами за вказаною адресою. Відчуження будинку при житті власник не здійснила.
Тому даний будинок увійшов до майна, на яке відкрилась спадщина, і воно було успадковане за заповітом двома спадкоємцями в рівних частках, в тому числі позивачем.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.
Оскільки нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину щодо вказаного нерухомого майна з законних підстав, то позивач має право на захист спадкових прав у судовому порядку.
Таким чином, позов в обґрунтований і підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 328, 1216-1218, 1223, 1261, 1267, 1268 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», ст. 12,13, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити;
Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частку будинку в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду безпосередньо, або - згідно п.15.5 Перехідних положень ЦПК України - до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - через суд першої інстанції, який розглянув справу.
Повний текст рішення виготовлено 27.06.2019р.
Суддя Т.В. Селезньова