Справа № 362/963/18
Провадження № 2-а/362/12/19
"16" травня 2019 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області, як адміністративний суд, в складі:
головуючого - судді Кравченко Л.М.,
з участю секретаря - Шаблій Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Василькові Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПС 3 батальйону, 3 роти Білоуса Максима Вікторовича про скасування постанови серії ЕАА № 304287 про накладення адміністративного стягнення ,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати дії відповідача щодо складення оскаржуваної постанови незаконними, визнати дану постанову протиправною та скасувати її, закривши провадження по справі.
Вимоги позову обґрунтовує тим, що оскаржуваною постановою, винесеною відповідачем його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн. Вважає дану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а дії інспектора протиправними та незаконними, оскільки було порушено процедуру розгляду справи, з порушенням його прав та без будь яких доказів вчинення ним правопорушення.
Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 01.03.2018 року було відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Позивач в судове засідання не з'явився, подавши заяву, в якій просить проводити розгляд справи без його участі, вимоги позову підтримує.
Відповідач до суду не з'явився, однак в силу вимог ст.162 КАС України ним було подано відзив на адміністративний позов, в якому останній просить проводити розгляд справи без участі та посилаючись на те, що твердження позивача є хибними, вимоги позову безпідставними та необґрунтованим, а він діяв виключно в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, а оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог Конституції, КУпАП та інших нормативно-правових актів, просив в задоволені позову відмовити в повному обсязі.
В зв'язку з цим, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів.
Крім того, в силу вимог ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, вважає,суд приходить до наступного висновку.
Судом достовірно встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення сері ЕАА №300\4287 від 23.02.2018 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеної інспектором ДПС 3 батальйону, 3 роти Білоусом Максимом Вікторовичем на Лащенка Євгена Віталійовича - позивача по даній справі накладено штраф в розмірі 510 грн.
Зі змісту постанови вбачається, що 23.02.2018 р. о 12 год. 10 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Мазда» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по бульвару Перова,14 на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8. або 5.11, що забороняють рух і зупинку інших транспортних засобів на цій смузі, здійснив проїзд по полосі для маршрут них транспортних засобів, чим порушив п.17.1 Правил дорожнього руху та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП.
Позивач посилається на те, що він оспорював порушення ним Правил дорожнього руху, проте інспектором протокол про адміністративне правопорушення складений не був.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 2 ст. 258 КпАП України протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Частиною 5 цієї статті визначено, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
В даному випадку вбачається, що розгляд справи про адміністративне правопорушення віднесено до компетенції Національної поліції, а тому інспектор, не склавши протокол, не допустив процесуальних порушень під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, позивач оспорює сам факт вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, а тому вирішаючи спір по суті, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В силу вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді виконання правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи зміст оскаржуваної постанови та приписи ч. 2 ст. 77 КАС України вбачається, що в даному випадку відповідач повинен довести, що позивач дійсно на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8. або 5.11, що забороняють рух і зупинку інших транспортних засобів на цій смузі, здійснив проїзд по полосі для маршрутних транспортних засобів, чим порушив п.17.1 Правил дорожнього руху.
В силу вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Аналогічне твердження міститься в п. 1.4 Правил дорожнього руху України ( надалі -ПДР).
Так, згідно п. 1.9. ПДР особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно з законодавством.
Пунктом 17.1 ПДР України встановлено, що на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8. або 5.11 забороняється рух і зупинка інших транспортних засобів.
Спеціально виділена смуга, позначена дорожнім знаком 5.11 «Смуга для руху м маршрутних транспортних засобів» і/або суцільною лінією 1.2 дорожньої розмітки разом з розміткою 1.24 призначена для руху лише маршрутних транспортних засобів, рух інших транспортних засобів цією смугою і виїзд на цю смугу для посадки або висадки пасажирів заборонено.
Позивач в позові зазначає, що він нічого не порушував, а згідно правил дорожнього руху п. 17.2 змушений був виїхати на дорогу для повороту праворуч.
Разом з тим, з фото-відеозапису, зробленого відповідачем камерою нагрудного реєстратора вбачається, що позивач перестроївся на смугу для маршрутних транспортних засобів до початку відокремленої переривчастої лінії дорожньої розмітки, яка дозволяє водію перестроїтися на смугу для маршрутних транспортних засобів для здійснення повороту праворуч.
Таким чином, докази того, що позивач перестроювався на смугу для маршрутних транспортних засобів для того, щоб здійснити поворот праворуч не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляд справи.
Разом з тим, суд вважає, що факт порушення позивачем Правил дорожнього руху доведено належним доказами.
Оскільки дані про порушення позивачем Правил дорожнього руху встановлені постановою у справі про адміністративне правопорушення, винесеної у відповідності до вимог чинного законодавства та уповноваженою посадовою особою, твердження позивача про безпідставність притягнення його до адміністративної відповідальності та неправомірність дій поліцейського є необґрунтованим.
Таким чином, суд вважає, що постанова серії ЕАА № 304287 по справі про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеної інспектором ДПС 3 батальйону, 3 роти Білоусом Максимом Вікторовичем 23 02.2018 р. винесена з дотриманням вимог чинного законодавства.
Відповідно ч. 1 ст. 245 КпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що підтвердився факт наявності в діях позивача вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КпАП України за обставин, викладених у постанові по справі про адміністративне правопорушення, а тому вимоги позову не знайшли своє обґрунтування та підтвердження в судовому засіданні та у їх задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 9, 122, 217, 245, 251, 252, 258, 280, 283, 288 КУпАП, ст.ст. 2, 72, 77, 241-246, 293, 295 КАС України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Інспектора ДПС 3 батальйону, 3 роти Білоуса Максима Вікторовича про скасування постанови серії ЕАА № 304287 про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.М. Кравченко