Справа № 157/902/19
Провадження №3/157/466/19
іменем України
27 червня 2019 року місто Камінь-Каширський
Суддя Камінь-Каширського районного суду Волинської області Антонюк О.В., вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшла від Камінь-Каширського ВП ГУНП у Волинській області, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Черче, Камінь-Каширського району, жителя АДРЕСА_1 , пенсіонера,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України),
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП 005936 від 28 травня 2019 року, ОСОБА_1 28 травня 2019 року о 15 год. за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, висловлювався в адресу своєї колишньої дружини ОСОБА_2 нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю останньої, чим вчинив домашнє насильство, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 173-2 КпАП України.
Як вбачається з листа Камінь-Каширської центральної районної лікарні від 20 червня 2019 року № 963 ОСОБА_1 з 15 червня 2019 року знаходиться на стаціонарному лікуванні у відділенні анестезіології з діагнозом деліріозний синдром змішаного ґенезу, психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, амнестичний синдром, суїцидальна спроба.
Зазначені обставини викликають сумніви в осудності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст. 20 КпАП України не підлягає адміністративній відповідальності особа, яка під час вчинення протиправної дії чи бездіяльності була в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.
У відповідності до ст. 17 КпАП України особа, яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.
Під неосудністю належить розуміти стан, в якому особа не могла усвідомлювати свої дії або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.
Розрізняють два критерії неосудності: медичний (біологічний) і юридичний (психологічний) критерії.
Медичний критерій окреслює всі можливі психічні захворювання, що істотно впливають на свідомість і волю людини. У ст. 20 КпАП України зазначені чотири види психічних захворювань: а) хронічна душевна хвороба; б) тимчасовий розлад душевної діяльності; в) слабоумство; г) інший хворобливий стан.
Для наявності медичного критерію неосудності досить встановити, що на час вчинення суспільно небезпечного діяння особа страждала хоча б на одне із зазначених захворювань.
Встановлення медичного критерію ще не дає підстав для висновку про неосудність особи на час вчинення протиправних дій, відповідальність за які передбачено КпАП України.
Наявність медичного критерію є лише підставою для встановлення критерію юридичного, який остаточно визначає стан неосудності.
Юридичний критерій неосудності виражається в нездатності особи під час вчинення протиправного діяння усвідомлювати свої дії або керувати ними саме внаслідок наявності психічного захворювання, тобто критерію медичного.
У статі 20 КпАП України юридичний критерій неосудності виражений двома ознаками: 1) інтелектуальною - особа не могла усвідомлювати свої дії; 2) вольовою - особа не могла керувати ними. Під «своїми діями» мають на увазі не будь-яку поведінку психічно хворого, а тільки ті його протиправні дії, що передбачені певною статтею КпАП України.
Інтелектуальна ознака критерію неосудності знаходить свій вияв, по-перше, в тому, що особа не здатна усвідомлювати фактичну сторону, тобто не розуміє справжнього змісту своєї поведінки, а тому не може розуміти і його суспільну небезпечність.
По-друге, інтелектуальна ознака знаходить свій вияв ще і в тому, що особа не здатна усвідомлювати того, що її дія має протиправний характер. У ряді випадків це не виключає того, що особа при цьому розуміє фактичну сторону своєї поведінки.
Вольова ознака критерію неосудності свідчить про такий ступінь руйнування психічною хворобою вольової сфери людини, коли вона не може керувати своїми діями (бездіяльністю).
Відомо, що вольова сфера людини завжди органічно пов'язана зі сферою свідомості. Тому у всіх випадках, коли особа не усвідомлює своїх дій, вона не може і керувати ними.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про психіатричну допомогу» судово-психіатрична експертиза в адміністративних, цивільних справах, у кримінальному провадженні призначається і проводиться на підставах та в порядку, передбачених законом.
Статтею 273 КпАП України визначено порядок призначення експерта, зокрема, встановлено, що експерт призначається органом (посадовою особою), у провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, у разі коли виникає потреба в спеціальних знаннях.
Експерт має право знайомитися з матеріалами справи, що стосуються предмета експертизи, заявляти клопотання про надання йому додаткових матеріалів, необхідних для дачі висновку; з дозволу органу (посадової особи), в провадженні якого перебуває справа про адміністративне правопорушення, ставити особі, яка притягається до відповідальності, потерпілому, свідкам запитання, що стосуються предмета експертизи; бути присутнім при розгляді справи.
Висновок експертизи про психічний стан ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення поліцейським не додано. Окрім того, останнім не надано суду і медичної документації (копії), яка б давала підстави суду призначити у цій справі експертизу для визначення психічного стану порушника (амбулаторну судово-психіатричну експертизу).
Зазначені недоліки унеможливлюють своєчасний, об'єктивний, всебічний та повний розгляд справи і прийняття законного рішення, у зв'язку з чим матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 належить повернути у Камінь-Каширський відділ поліції Головного управління Національної поліції у Волинській області для належного оформлення: долучення до протоколу про адміністративне правопорушення належним чином завірених копій медичних документів, які б надавали суду можливість призначити у справі експертизу для визначення психічного стану порушника.
Після усунення причин, що стали підставою для повернення матеріалів справи, останні, з врахуванням вимог ст. 38 КпАП України, можуть бути направлені до суду для розгляду їх у відповідності до вимог чинного законодавства.
Керуючись ст. ст. 256, 277, 278, 280 КпАП України,
Матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КпАП України повернути у Камінь-Каширський відділ поліції Головного управління національної поліції у Волинській області для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: О. В. Антонюк