01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
02.03.2010 № 36/444
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
Від позивача: Ракітіна Л.Д. (дов. №129 від 30.11.2009);
Від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Елітінвест"
на рішення Господарського суду м.Києва від 16.12.2009
у справі № 36/444 ( .....)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "ІНВІКТА"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Елітінвест"
про стягнення 57761,93 грн.
Рішенням Господарського суду м.Києва від 16.12.2009 у справі №36/444 позов задоволено: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Елітінвест” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно -комерційна фірма “ІНВІКТА” 49 294,25 грн. - інфляційних, 8 467,68 грн. - 3% річних та судові витрати.
Не погоджуючись з винесеним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м.Києва від 16.12.2009 у справі №36/444 скасувати повністю, посилаючись на порушення норм процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Скаржник в апеляційній скарзі наголошує на тому, що оскаржуване рішення було прийняте за відсутності його повноважного представника. В свою чергу, місцевий господарський суд залишив без задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач повністю заперечує проти її доводів та просить оскаржуване рішення залишити без змін.
Ухвалою від 25.01.2010 розгляд апеляційної скарги було призначено на 02.03.2010.
Представник позивача в судове засідання з'явився, пояснив свої заперечення щодо апеляційної скаги, просить залишити її без задоволення, рішення Господарського суду м.Києва від 16.12.2009- без змін.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, через канцелярію апеляційного суду надав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з терміновим відрядженням його повноважного представника. Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, якщо представники сторін не з'явилися в судове засідання, а господарський суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Крім того, спір має бути вирішено господарським судом у строк встановлений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на зазначене, судова колегія не задовольняє дане клопотання.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 19.12.2008р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання (а.с. 47-49), по розгляду апеляційної скарги, явка представників сторін у засіданні суду апеляційної інстанції не визнана обов'язковою, судова колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення Господарського суду м.Києва за наявними у справі матеріалами без представника відповідача.
Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, судова колегія встановила наступне:
До Господарського суду м.Києва звернулося з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю Будівельно - комерційна фірма “ІНВІКТА” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Елітінвест” про стягнення 57 761,93грн. (49 294,25 грн. - інфляційні та 8 467,68 грн. - 3% річних).
Позивач мотивує свої вимоги тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 28.03.2007 у справі №36/389, яке набрало законної сили 19.06.2007, було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Елітінвест” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно - комерційна фірма “ІНВІКТА” 348 791 грн. 30 коп. (284005,20 грн. - основний борг, 64786,10 грн. - пеня) та виданий наказ.
На виконання наказу 30.08.2007 державною виконавчою службою було відкрито виконавче провадження, однак, заборгованість відповідача перед позивачем почала погашатися тільки з лютого 2008р.
В рахунок погашення боргу виконавчою службою було всього перераховано на користь позивача за період з 12.02.2008р. по 13.02.2009р. 105 964 грн. 14 коп.
Спірні правовідносини виникли на підставі ст.. 625 ЦК України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання (в зв'язку з невиконанням рішення суду), на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Згідно з розрахунком позивача інфляційні складають 49294,25 грн., 3% річних - 8 467,68 грн.
Відзив на позовну заяву відповідач суду першої інстанції не надав, наведених доводів позивача не спростував, в судові засідання не з'являвся, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом.
Судова колегія повністю підтримує позицію суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з наступних підстав:
Рішенням Господарського суду м.Києва від 28.03.2007 у справі №36/389, яке набрало законної сили 19.06.2007, було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Елітінвест” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельно - комерційна фірма “ІНВІКТА” 348 791 грн. 30 коп. і виданий наказ, на виконання якого 30.08.2007р. державною виконавчою службою було відкрито виконавче провадження.
Як вбачається з копії Постанови про закінчення виконавчого провадження, виконавче провадження по примусовому виконанню наказу Господарського суду міста Києва №36/389 від 08.08.2007 закінчено 10 вересня 2009 року.
Внаслідок укладення Договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно пунктів 1 та 2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором. Аналогічні положення містяться і в ст.526 ЦК України.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання в силу ст. 525 ЦК України не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений (п 2 ст. 625 ЦК України).
Чинне, законодавство не пов'язує припинення зобов'язання за наявністю судового рішення чи відкриття виконавчого провадження по його примусовому виконанню.
Приписами ст. 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Якщо зобов'язання виконано неналежним чином, то воно не припиняється, а навпаки на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі і передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України.
В зв'язку з вищезазначеним, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 8467,68 грн. - три проценти річних та 49294,25 грн. - інфляційних, слід визнати обґрунтованими та такими, що доведені матеріалами справи.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обов'язок доказування, відповідно до приписів статті 33 ГПК України, розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні обставини як на підставу своїх вимог та заперечень. Це стосується і відповідача, який мав довести з посиланням на конкретні докази, що ним було виконано зобов'язання в повному обсязі та вчасно.
Стосовно порушень місцевим господарським судом норм процесуального права, то судова колегія зазначає, що Господарський суд м.Києва задовольняв клопотання відповідача та відкладав розгляд справи, однак скаржник вимоги ухвал суду першої інстанції не виконував, повноважний представник відповідача в судове засідання не з'являвся, тобто не скористався своїм процесуальним правом, щодо надання доказів, які обґрунтовують відхилення позовних вимог.
Крім того, відповідно до ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Тобто, відповідач не позбавлений був права направити в судове засідання інших осіб, надавши їм відповідну довіреність від імені підприємтва.
Слід також зауважити, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2009 розгляд справи №54/299 призначено на 16.12.2009 об 11 год. 00 хв., а розгляд даної справи №36/444 відкладено на 16.12.2009р. о 12 год. 10 хв., і отже, представник ТОВ “Елітінвест”, який приймав участь при розгляді справи №54/299, мав можливість прийняти участь в розгляді справи №36/444.
Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м.Києва від 16.12.2009 у справі №36/444 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування або зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Рішення Господарського суду м.Києва від 16.12.2009 у справі №36/444 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Елітінвест” - без задоволення.
2.Матеріали справи № 36/444 повернути до Господарського суду м.Києва
Головуючий суддя
Судді