Справа № 758/4678/19 Головуючий у суді І інстанції Зотько Т.А.
Провадження № 22-ц/824/8863/2019 Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В.
26 червня 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Ігнатченко Н.В.,
суддів : Кулікової С.В., Олійника В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Черниш С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 10 травня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Апатенко Марини Анатоліївни, товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» про визнання рішення про реєстрацію права власності незаконним та зобов'язання вчинити дії,
У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаною вище заявою, в якій просив вжити заходи забезпечення позову до моменту його подання шляхом накладення арешту на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та до набрання чинності рішення суду у справі заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо спірної квартири.
На обґрунтування своїх вимог заявник зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 . 4 квітня 2019 року заявник звернувся до приватного нотаріуса КМНО Кондратенка О.В. щодо відкриття спадкової справи, проте із відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо, що право власності на дану квартиру на підставі рішення приватного нотаріуса КМНО Апатенко М.А. індексний номер 45218100 від 25 січня 2019 року зареєстровано за ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП». Заявник вважає такі дії протиправними та має намір подати відповідний позов до суду, оскільки перехід права власності на квартиру відбувся після смерті його дружини. При цьому в будь-який момент товариство може відчужити квартиру на користь третіх осіб - добросовісних набувачів, тому існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання потенційного рішення суду про повернення квартири у власність законних власників (спадкоємців).
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 10 травня 2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено. В порядку забезпечення позову до подання позовної заяви накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 . Роз'яснено, що ОСОБА_1 повинен пред'явити позов протягом десяти днів, в іншому випадку застосований захід забезпечення позову буде скасовано.
Ухвала суду мотивована тим, що майбутній спір між сторонами буде стосуватися майнових прав на зазначену вище квартиру, відтак обґрунтованими є доводи заявника про наявність підстав вважати, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Не погоджуючись з указаним судовим рішенням, 16 травня 2019 року ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, з мотивів невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи тапорушення норм процесуального права, та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
В апеляційній скарзі зазначено, що позивачем не надано доказів на підтвердження вірогідності або наміру з боку товариства продавати квартиру. У заяві про забезпечення позову та в ухвалі суду не встановлено, що заявник є спадкоємцем попереднього власника квартири. На думку товариства оскаржувана ухвала суду постановлена з порушенням статтей 149, 150 ЦПК України, оскільки не містить інформації щодо обґрунтованості, необхідності та співмірності обрання способу забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру.
Відзиви інших учасників справи на апеляційну скаргу до суду не надходили.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників справи, що з'явилися, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
За правилами статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із частиною першою статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
При цьому заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частиною третя статті 150 ЦПК України)
Забезпечення позову спрямоване насамперед проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його.
Таким чином у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення через, зокрема, зникнення, зменшення за кількістю або погіршення за якістю майна (грошових коштів) тощо на момент виконання рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, у квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до приватного нотаріуса КМНО Апатенко М.А., ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» про визнання рішення про реєстрацію права власності незаконним та зобов'язання вчинити дії, в якій просив вжити заходи забезпечення позову до моменту його подання шляхом накладення арешту на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та до набрання чинності рішення суду у справі заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо спірної квартири.
Як на підставу своїх вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його дружина ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 . 4 квітня 2019 року заявник звернувся до приватного нотаріуса КМНО Кондратенка О.В. щодо відкриття спадкової справи, проте із відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо, що право власності на дану квартиру на підставі рішення приватного нотаріуса КМНО Апатенко М.А. індексний номер 45218100 від 25 січня 2019 року зареєстровано за ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП». Заявник вважає такі дії протиправними та має намір подати відповідний позов до суду, оскільки перехід права власності на квартиру відбувся після смерті його дружини.
До заяви про забезпечення позову було долучено належним чином завірені копії: паспорта та ідентифікаційного номера заявника; свідоцтва про право власності ОСОБА_2 на спірну квартиру від 21 червня 2004 року; свідоцтва про смерть ОСОБА_2 від 24 січня 2019 року; свідоцтва про реєстрацію шлюбу між заявником та ОСОБА_2 від 26 березня 1983 року; інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 4 квітня 2019 року; судових рішень від 4 лютого 2016 року, 11 вересня 2017 року та від 27 червня 2018 року, якими відмовлено ПАТ «Дельта Банк» у зверненні стягнення на спірну квартиру (предмет іпотеки) шляхом визнання право власності на неї; копією іпотечного договору від 3 липня 2008 року.
Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову, заявник також зазначав, що оскільки перехід права власності на квартиру АДРЕСА_1 відбувся у спосіб, який протирічить вимогам законодавства і ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» на даний час є фактичним власником цієї квартири, у нього існує реальна можливість вільно розпорядитися нею на власний розсуд, чим може нівелюватися функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів законних власників (спадкоємців).
Суд першої інстанції, задовольняючи заяву ОСОБА_1 , вірно виходив із того, що єдиною підставою для забезпечення позову відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України є наявність обставин, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або забезпечити ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду, а також з огляду на те, що невжиття заходів забезпеченню позову може зробити неможливим або утруднити виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог заявника.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, та враховуючи можливий негативний вплив і наслідки на відновлення порушеного права заявника в разі встановлення неправомірних дій майбутніх відповідачів, дійшов до правильного висновку про забезпечення позову до подання позовної заяви шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .
Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що надано достатньо доказів того, що захист прав, свобод та інтересів заявника у зазначеній справі є неможливим без вжиття заходів забезпечення позову.
Указане відповідає роз'ясненням, наданим судам у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», відповідно до якого, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
У даному ж випадку вжиті заходи забезпечення позову є дієвою та оптимальною процесуальною дією, яка не дозволить ТОВ «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» на час вирішення спору розпорядитися спірним майном, а також допоможе зберегти у незмінному стані як сам об'єкт спірної нерухомості так і коло осіб, що можуть претендувати на нього.
Доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу колегії суддів, як безпідставні з огляду на зміст правовідносин, що склалися між сторонами, та вид забезпечення позову, який запропонував заявник та з яким погодився суд.
Застосований судом вид забезпечення позову у повній мірі захищає права заявника на випадок можливого ухвалення рішення на його користь та не суперечить положенню частини 10 статті 150 ЦПК України, згідно якої не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є необгрунтованими, ухвала суду першої інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви у даній справі постановлена відповідно до вимог матеріального та процесуального законодавства і підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ЕС.ДІ.СІ.ГРУП» залишити без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 10 травня 2019 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.
Головуючий Н.В. Ігнатченко
Судді: С.В. Кулікова
В.І. Олійник