26 червня 2019 року місто Київ
справа № 756/12598/17
провадження №22-ц/824/8102/2019
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Станішевської Б.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 як опікуна ОСОБА_2 ,
на ухвалу Оболонського районного суду м.Києва від 14 лютого 2018 року, постановлену у складі судді Диби О.В.,
у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Оболонської районної у м.Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , Київський психоневрологічний інтернат, Орган опіки та піклування Шевченківської районної у м.Києві державної адміністрації про поновлення дієздатності особі,-
Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 14 лютого 2018 року призначено у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування Оболонської районної у м.Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 , Київський психоневрологічний інтернат, Орган опіки та піклування Шевченківської районної у м.Києві державної адміністрації про поновлення дієздатності особі, судову амбулаторну комісійну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського міського центру судово-психіатричної експертизи.
На розгляд експертів поставлені наступні питання:
-Чи здатний ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними?
-Чи впливає істотно психічний розлад ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними ?
-Чи відновилася у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними внаслідок поліпшення його психічного стану?
-Чи може ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за своїм станом здоров'я, приймати участь у судових засіданнях?
Зобов'язано Київський психоневрологічний інтернат, на вимогу експертів надати представникам експертної установи усю необхідну медичну документацію ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та забезпечити явку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до експертної установи, на їх вимогу для проведення експертних дій.
Оплату вартості проведення експертизи покладено за рахунок держави.
В розпорядження експертів надано цивільну справу № 756/12598/17.
Провадження у справі зупинено.
Не погоджуючись з такою ухвалою, ОСОБА_1 як опікун ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду в частині виду судово-психіатричної експертизи, що призначається підопічному Оберніхіну О.М.; назви та місця розташування закладу, якому доручається її проведення; переліку питань що ставляться експертам судової психіатричної експертизи.
Призначити ОСОБА_2 стаціонарну первинну комісійну судово-психіатричну експертизу у комунальному закладі Вінницької обласної ради «вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка» (21018 Вінницька обл.., місто Вінниця, вул. Пирогова, б. 109).
На вирішення судово-психіатричної експертизи поставити питання:
-Чи здатний ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними?
-Чи має ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 стійкий, хронічний психічний розлад, який впливає на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними?
-Чи може ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за своїм станом здоров'я приймати участь в судових засіданнях?
В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, про те, що саме під час проведення стаціонарної експертизи та у іншому ніж, у Київському міському центрі судової психіатричної експертизи, можливо об'єктивно встановити стан здоров'я ОСОБА_2 , який за його спостереженнями перебуває в стані одужання або значного покращення психічного здоров'я. Суд не врахував обтяженості справи попередніми довідками та висновками лікарів, які 12 років, доки його підопічний вважається недієздатним, нагромаджувались у медичній справі. Проведення експертизи амбулаторно означає, що експертами будуть вивчатися лише попередні висновки, довідки, показання та інші подібні матеріали, які переважно складаються з документів, підготовлених працівниками установ з урахуванням попереднього висновку про недієздатність ОСОБА_2 .. Таким чином висновки експертів можуть бути неправильними, упередженими, на їх висновки можуть впливати попередні матеріали про психічний стан ОСОБА_2
Питання суду першої інстанції: «Чи впливає істотно психічний розлад ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними ?; Чи відновилася у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними внаслідок поліпшення його психічного стану?», вважає некоректними та/ або несуттєвими та такими, що ускладнюють і упереджують висновки експертизи.
У відзиві на апеляційну скаргу заінтересована особа ОСОБА_3 заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу представник органу опіки та піклування Шевченківської районної у м.Києві державної адміністрації просив апеляційну скаргу відхилити, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, як законну та обґрунтовану.
В судовому засіданні представники Оболонської районної у м.Києві державної адміністрації та заінтересована особа ОСОБА_3 заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, що підтверджується розпискою /том №2, а.с.6/.
ОСОБА_1 , який подав апеляційну скаргу, отримавши копію ухвали суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження, що підтверджується зворотним повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с. 236/, судову повістку про розгляд справи призначений на 12 червня 2019 року не отримав. Судова повістка повернута до суду з довідкою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання» /а.с. 230-231/, у зв'язку з чим останнього було повідомлено про розгляд справи, що призначений на 26 червня 2019 року, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України, яка опублікована на офіційному веб-сайті Київського апеляційного суду 18 червня 2019 року. Одночасно, апелянту направлено судову повістку через засоби поштового зв'язку, у встановленому законом порядку, про причини своєї неявки ОСОБА_1 не повідомив.
Відповідно до вимог частини першої статті 6 Конвенції, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
У рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Представник Органу опіки та піклування Шевченківської районної у м.Києві державної адміністрації надала суду заяву про розгляд справи без її участі /а.с.10-11/.
За таких обставин, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у відсутність осіб, які не з'явилися в судове засідання, відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції правильно виходив із наявності правових підстав для призначення судової психіатричної експертизи та обґрунтовано врахував, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у галузі медицини, а тому для встановлення відповідних обставин призначив судову психіатричну експертизу.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, оскільки такий ґрунтується на вимогах процесуального закону.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 9 жовтня 2006 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 11 вересня 2007 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано недієздатним. Зі змісту цього рішення вбачається, що ОСОБА_2 з 6 грудня 1993 року перебуває на обліку в ПНД стосовно психічного захворювання, є інвалідом ІІ групи безстроково. Відповідно до акту № 64 від 21 лютого 2006 року стаціонарної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_2 виявляє ознаки шизофренії, параноїчної форми, непреривно -прогредієнтна течія, галюцинаторно-параноїдний синдром, за своїм психічним здоров'ям в даний час не може розуміти значення своїх дій та керувати ними і потребує опіки.
Рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 9 серпня 2012 року задоволено подання Шевченківської районної у м. Києві державної адміністрації, встановлено опіку над недієздатним ОСОБА_2 , 29 квітня 1952 року та призначено йому опікуна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У вересня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про поновлення дієздатності ОСОБА_2 , з залученням заінтересованих осіб: Орган опіки та піклування Оболонської районної у м.Києві державної адміністрації, ОСОБА_3, Київський психоневрологічний інтернат, Орган опіки та піклування Шевченківської районної у м.Києві державної адміністрації.
Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 14 лютого 2019 року у справі призначено судову амбулаторну комісійну судово-психіатричну експертизу.
Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 1972 року №3 «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним» із змінами та доповненнями, в справах про поновлення дієздатності є обов'язковим проведення судово-психіатричної експертизи, яка призначається за ухвалою судді. Громадянина може бути поновлено в дієздатності лише при наявності висновку судово-психіатричної експертизи про значне поліпшення його стану здоров'я або видужання.
В пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду», зокрема, роз'яснено, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
Відповідно до п. 1 ч. 1, 4 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза (ч. 2 ст. 72, ч. 3 ст. 103 ЦПК України).
Статтею 21 Закону України «Про психіатричну допомогу» передбачено, що судово-психіатрична експертиза з цивільних справ призначається і проводиться на підставах та в порядку, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 298 ЦПК України, суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу.
При цьому, як визначає ч. 4 ст. 300 ЦПК України скасування рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною, в разі її видужання або значного поліпшення її психічного стану здійснюється за рішенням суду на підставі відповідного висновку судово-психіатричної експертизи за заявою опікуна, членів сім'ї, органу опіки та піклування або самої особи, визнаної недієздатною.
Відповідно до положень ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим, якщо в справі необхідно встановити психічний стан особи.
Частиною 1 ст. 38 ЦК України встановлено, що у разі видужання фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена , або такого поліпшення її психічного стану, який відновив у повному обсязі її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, суд поновлює її дієздатність.
Цивільна дієздатність фізичної особи - це її здатність своїми діями набувати для себе цивільні права і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.
Межа між дієздатністю та недієздатністю психічно хворого встановлюється відповідно до юридичного (психологічного) критерію - здатності особи усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, визначення якого віднесено до компетенції судово-психіатричних експертів.
Відновлення психічної діяльності особи (видужання або поліпшення психічного стану), яке проявляється у можливості особи усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, може потягнути за собою наслідки правого характеру у вигляді поновлення дієздатності фізичної особи.
З метою встановлення обставин, які дають підстави для прийняття рішення про поновлення дієздатності особи (ст. 38 ЦК України) суд першої інстанції цілком обґрунтовано поставив на вирішення експертів питання №2 та 3, а тому доводи апеляційної скарги щодо некоректності , несуттєвості цих питань є безпідставними.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд невірно призначив амбулаторну експертизу, замість стаціонарної ,не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки на даний час відсутні достатні обґрунтовані підстави для призначення стаціонарної експертизи. Згідно з пунктом 23 Порядку про проведення судово-психіатричної експертизи, затвердженого наказом МОЗ України від 8 жовтня 2001 року за №397, (який діяв на момент призначення судом експертизи), експерти, які проводять амбулаторну експертизу у разі неможливості відповісти на всі питання, поставлені перед ними, обґрунтовують висновок про необхідність проведення стаціонарної експертизи.
Щодо незгоди ОСОБА_1 з експертною установою, яка визначена судом для проведення експертизи, то суд вважає такі доводи безпідставними, оскільки будь яких даних що виключали можливість проведення експертизи в Київському міському центрі судової - психіатричної експертизи, відсутні.
Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права.
Оскільки ухвала суду постановлена з дотримання норм діючого законодавства, висновки суду відповідають обставинам справи, обґрунтовані, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , як опікуна ОСОБА_2 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду м.Києва від 14 лютого 2018 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повна постанова складена 27 червня 2019 року.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус